Полный привод. Автомат. Мощный двигатель. Стойкий к коррозии корпус. Просторный салон. Большой багажник.
Большой расход топлива. Стандартная болезнь переключателя печки.
Хочу поделиться мнением об этом популярном кроссовере, а именно - о представителе первого поколения Outlander 2002 года выпуска, американской сборки, которым я имел удовольствие владеть с 2014 по май 2016 года. Достался мне этот автомобиль с пробегом 290 тысяч, а расстались мы на пробеге 350 тыс. Прежде всего внешний вид - в меру агрессивный, в меру мощный. Не производит впечатления огромного гроба, но и мелким автомобиль не выглядит. В моем случает на крыше присутствовали мощные рейлинги и, как по мне, без них автомобиль выглядит простовато - маст хэв, однозначно.Двигатель и ходовая: полный привод, коробка автомат, 2.4 литра и 142 лошади - достаточно чтобы не чувствовать себя ущербным на дороге. Спорткаром не был и не будет, но динамика вполне достойная. Также не было проблем и на грунтовках и на гравии и среди дорожных ям нашей необъятной - полный привод вполне справился со всеми испытаниями. Недостатком (как и во многих отзывах) признаю большой расход топлива - в моем случае 11-13 литров в смешанном цикле.Салон: просторный, удобный, приятный на вид и ощупь. Руль кожаный, панель из неплохого пластика. Обивка салона - ткань, естественно в некоторых местах уже потертая (ну еще бы, 14 лет эксплуатации). Сиденья, на удивление, форму сохранили неплохо, по прежнему удобные и плотные. Места много и спереди и сзади даже для высокого (180-185 см.) человека. Подлокотник не очень большой, но достаточный. В наличии ящичек для мелочей, два подстаканника, стандартный бардачок.Багажник - огромный, просто огромный. Со сложенными сидениями перевозил в салоне железную дверь! Наискосок в салон влезает трехметровый потолочный профиль, хотя лучше все же пользоваться багажником на крыше. Отдельно радуют дополнительные ящички под полом багажника помещается много полезных мелочей.Электрика: кондиционер, магнитола 2 din, круиз контроль, люк с электроприводом в потолке. Все работало на ура, опять же несмотря на возраст. Отдельно хочу сказать о переключателе печка/кондиционер - конкретно на моделях 2001-2004 года реализация была так себе и через 2-3 года переключить вертушкой становилось невозможно. Решается заменой одной детальки на деталь от моделей после 2005 года (подробности гуглите). Ну и ложка дегтя: несмотря на общую надежность автомобиля, периодически случались мелкие поломки - то не горел дальний свет одной из фар, лопнул тросик стеклоподъемника водительской двери, на пробеге 330 тысяч умер генератор (самая крупная поломка за 2 года - 15000 с работой за б/у). Но все проблемы решались подключением головы, рук, иногда друзей или сторонних мастеров. Итого: на сегодняшний день автомобиль все еще представляет интерес для людей, которым нужен автомобиль для умеренного бездорожья и умеренного же комфорта (рыбалка, охота). В общем 60000 километров преодоленных вместе были не самыми худшими в моей жизни.
дизайн кузова, дорожный просвет, качество материалов, качество сборки, объем багажника, простор салона, расход топлива, тормоза, управляемость, цена
динамика, коробка передач, стоимость обслуживания, шумоизоляция
Первый владелец 157 тыс.км 9 л / 100 км Коммерческие перевозки
Автомобіль Mitsubishi Outlander 2.0 бензин комплектація з повним приводом купувався та використовувалася в комерційних цілях для поїздок по Україні. Машина досить надійна та дуже комфортна. При цьому має досить невелику витрату палива за містом можна вкластися у 7-8 літрів, у місті варіатор вже їсть від 10 до 12 в залежності від стилю їзди. Машина з двигуном 2.0 на 147 к.с. не така жвава на трасі, але все діло не в двигуні, а у варіаторі який не дає розкрити потенціал двигуна, плюс до цього повний привід теж має вагу, тому мегадинаміки не слід очікувати, обгони на трасі іноді даються дуже тяжко. Але у місті на ньому дуже класно їхати, машина завдяки варіатору досить жваво стартує зі світлофорів. За пробіг 157 000 км із гарантійного ремонту поміняли задній правий ступичний підшипник на пробігу 68 000 км. Із негарантійного на пробігу близько 150 000 км вийшов з ладу стартер і прийшлося його купувати цілком, бо на модельних рока 2017-2018 стоїть стартер з втягуючим реле яке не розбирається. На пробігу 120000 км поміняли подушки задніх пружин. Погано ходять втулки стабілізатора міняли їх майже при кожному ТО. Інтервал ТО був 15 000 км. Також були питання по гальмівних колодках, якщо ставити не оригінальні які коштують під 5000 грн, то варіант по заміні при проїзді нерівностей та і під час руху накатом дуже сильно скрипить. При пробігу 130 000 км була проблема з джгутом проводки у передній лівій двері, якийсь провід перетерся і перестав працювати блок склопідіймачив. В цілому автомобілем залишилися задоволені.
Які плюси можна відмітити:
- Ззовні машина симпатична і визиває авторитет на дорозі
- Салон хоча і старий морально но зроблений якісно і без зайвих елементів
- Комфортні передні сидіння рідкість на японських авто
- Дуже хороша оглядовість та відчуття габаритів
- Комфортна та енергоємна підвіска правда треба замінити заводські шини Yokohama на щось нормальне
- Надійна ходова частина 150 000 км не були замінені не передні стійки ні задні амортизатори
- Непогана реалізація повного приводу якщо правда користуватися з головою та не перегрівати його
- Просторий багажник та відмінна трансформація салону
- Місткий органайзер у підпіллі багажнику
- Непогана керованість на трасі як для таких габаритів
- Великий кліренс 210 мм
- Відмінно працюючий клімат-контроль
- Колір мокрий асфаль найкращий варіант для цієї машини
Мінуси можна відмітити наступні:
- Досить дороге сервісне обслуговування та витратні матеріали
- Дорогі запасні частини
- Тонке лакофарбове покриття
- Не міцне лобове скло міняли 2 рази
- Погана динаміка розгону
- Шумні та жорсткі заводські шини Yokohama
- Поганий передній світ як для лінзованої оптиці поставили LED лампи і це небо і земля
- Погана шумоізоляція
дизайн кузова, динамика, качество материалов, качество сборки, коробка передач, объем багажника, простор салона, расход топлива, стоимость обслуживания, управляемость, цена
дорожный просвет, тормоза, шумоизоляция
200 тыс.км 14 л / 100 км Путешествия
2.0 мотор, перше авто.
Як на мене - ідеальне перше авто, особливо з дволітровим мотором: можна і 200 поїхати з гірки і зі світлофора Авео нахлобучити. Тобто і на трасі почувати впевнено при обгонах і в місті комфортно рухатися. Розхід між трасою та містом, до речі, відрізняється ледь не вдвічі, можливо, тільки у мене так, хоча в паспорті теж різниця велика. У мене газу на трасі +- 8, у місті до 14, навіть, якщо топити зі світлофорів.
В плані надійності теж норм. Нічого не ламалося само, поки що тьфу, тьфу, тьфу. Виправляв все, що залишилося від попередніх власників.
Салон, як на мене, найкращий. І це досягається за рахунок посадки, керма і інших деталей, які ледь помітні. Причому, я їздив в 1.6, усі експерти в інтернеті казали, що салон сильно відрізняється, як на мене не критично. Єдина разюча різниця - кермо, але ж його можна легко змінити. Навіть набагато сучасніших машини тобі не подарують такої насолоди всередині.
Хіба що планшет прикрутять на торпедо. У дволітровому Лансері у тебе враження, що ти сидиш в гарматі-боліді. Коли ти вперше туди сідаєш, то відразу правильно сидиш, правильно руки кладеш на кермо, не знаю за рахунок чого, але... Я купив цей Міцик відразу, після того, як проїхався, без вагань і це, мабуть, його найкраща характеристика.
Не буду говорити про погану ізоляцію, для мене це не проблема, адже стоїть вихлоп, який приємно слухати.
Тому навіть, незважаючи на те, що це старе авто, воно і досі залишається найкращим першим автомобілем.
Керується, достатньо динамічний на 2.0, відчуття спортивного авто, при цьому, комфортний, багато місця всередині, чотири двері, місткий багажник, як на мене. Все норм
