2 750+ отзывов о мотоциклах

Відгук власника Geon TRX 300 Pro після 1000 км пробігуКупили з сусідом одразу два таких мотоцикли, накатали вже по 1000 км, тож маємо чимало реального досвіду. Мотоцикл із підвіскою KKE. Загалом за свої гроші апарат чудовий, але є технічні нюанси, до яких треба бути готовим з самого початку.Головні переваги плюси:Ідеальний для невисокого зросту: Мій зріст — 167 см, і цей мотоцикл підходить мені просто чітко! Хто хоче катати ендуро, але не має високого зросту — цей байк саме те, що треба.Мала вага 105 кг: Його головна перевага — вага всього 105 кг. Мотоцикл дуже легкий, його легко втримати та піднімати самотужки, що неймовірно виручає в лісі та на підйомах.Багата комплектація 2 варіанти: Мотоцикл іде одразу в двох варіантах. Замість основної фари в комплекті є кросовий щиток — це супер для тих, хто займається суто кросом і кому фара на треку не потрібна.Приємна витрата пального: Розхід палива дуже здивував — стабільно бере 3 літри на 100 км, а максимум, що виходило в режимі ендуро — 3,5 літри.Якісний пластик та сидіння: При падіннях пластик не ламається — він просто гнеться і повертає форму. Сидіння приємно здивувало, воно виявилося набагато м'якшим, ніж я розраховував.Надійні важелі та захист рук: Заводські ручки важеліне ламаються, вони чудові. Рідний захист рук також повністю влаштовує. З часом, звісно, можна докупити міцніші «роги» черкаського виробництва, які зараз дуже хвалять у мотоспільноті.Наявність буксаторів: На кожному колесі з заводу стоїть по одному буксатору. За 1000 км пробігу жодного разу не помічав, щоб провертало камеру — штуцери стоять абсолютно рівно.Підвіска KKE та керованість: Підвіска регулюється просто чудово, відпрацьовує м'якенько і чітко. По піску чи на будь-яку гору байк пре без проблем, керувати ним максимально зручно.Інформативна приладова панель: Сама панель дуже гарна, все чітко видно за будь-якої погоди. Є постійний лічильник мотогодин і загальний одометр. Велика кількість алюмінієвих деталей у конструкції хоча сам задній маятник тут сталевий.З якими проблемами зіткнулися мінуси та недоліки:Незручний заводський «хвіст» крило: Задній хвіст, на який чіпляється номер, у стоці ну дуууже довгий і незручний. Його постійно теліпає та розхитує. Замість нього я поставив короткий варіант — для ендуро це те, що треба, нічого не теліпається. Щоправда, номер тепер не знаю куди чіпляти, ще не придумав, хоча тисячу кілометрів уже проїхав.Заводське налаштування карбюратора: З коробки налаштований погано, постійно заливало. Питання вирішилося підбором та заміною жиклерів поставив 140-й головний та 40-й на холостий хід— після цього байк поїхав набагато краще. Але у перспективі цей карбюратор краще повністю замінити.Проблема з передніми гальмами: Під час їзди гальма починали підклинювати через неправильне заводське регулювання. Якщо випускати рідину, щоб прибрати клин, то важіль гальма стає занадто м'яким і лягає близько до руля. Через це неможливо нормально гальмувати двома пальцями затискаєш інші пальці на грипсі. Вихід — краще одразу замінити передню гальмівну машинку на якіснішу.Вода в задньому маятнику: У сталевому маятнику є технологічний отвір для кріплення гальмівної магістралі. Під час мийки туди затікає вода, яка з часом починає просочуватися назовні разом із іржею. Вирішив проблему радикально — просвердлив маленький отвір знизу маятника, звідки одразу витекла іржава вода. Тепер вона там не застоюється.Ергономіка панелі приладів та кріплення сидіння: Кнопка для скидання добового одометра розташована дуже незручно під самою панеллю, дістати її пальцем вкрай складно. Одометр, який скидається, чомусь починає відлік заново щоразу, як глушиш і заводиш мотик. Також невдало розташований болт під сидінням — достатньо 5 разів зняти/поставити його, як болтом обдирається обшивка.Дуже гучний вихлоп: На мій погляд, глушник занадто гучний прямо з заводу. Флейта, звісно, знімається, але я, навпаки, хотів б зробити його тихішим.

Почну з того, що я 16-річний хлопець, який до нестями хотів мотоцикл. Але виникла класична проблема — прав немає, відповідно, і про байк можна було забути. Проте вихід знайшовся: покупка електромотоцикла з потужністю до 3 кВт, адже якщо потужність більша, то потрібні не лише права, а й повноцінна реєстрація. А тут — ні права, ні реєстрація не потрібні, жодного складного обслуговування типу заміни мастила чи фільтрів, просто сів і поїхав. Зовні мій апарат — один в один Kawasaki Z250, але давайте одразу прояснимо: це не оригінал, а його китайська репліка. Перед друзями я тепер постійно жартую, що моя копія вийшла дорожчою за оригінал, і найсмішніше, що це чиста правда. Ця репліка обійшлася мені у 3600 доларів, тоді як справжній бензиновий Kawasaki Z250 у хорошому вживаному стані зараз можна спокійно знайти приблизно за 3400 доларів.
Звісно, у мотоцикла є круті плюси. Головний — це його зовнішній вигляд, виглядає він просто неймовірно. У перші дні до мене постійно підходили незнайомці, розпитували, казали, що крутий апарат і я молодець, що взяв. Та що там казати, досі часто підходять і звертають увагу. Для міста це взагалі супер: можна і на дальняк якийсь поїхати, і по місту класно кататися, а заряджаю я його всього один раз на три виїзди. Проте, як це часто буває, всі головні мінуси ховалися в деталях. Перша проблема зʼявилася в найперший день, коли я на ньому катався. Байк був заряджений десь на 95%, я відкатав близько 70 км, а індикатор показував ще 85% заряду. Я подумав «ніфіга собі запас!» і вирішив показати його своєму другу, заодно покатати його. Ми проїхали ще кілометрів десять, і тут я кажу: «Давай затестимо 0–100». Я його висадив, сказав знімати відео, і тільки-но починаю стартувати, як бачу, що батарея швидко розряджається і доходить до нуля. Мотоцикл просто вирубився, і я накатом їду до друга, кажучи, що все, покатались. І це ж не бензин, що залив і погнав далі, а електричка, яка заряджається від розетки або станції 6 годин. Довелося забирати мот і везти додому в бусі. Як виявилося пізніше, цей показник заряду показує не реальні відсотки батареї, а який струм іде до мотора. Тобто, якщо він каже 95%, то цього насправді висить всього на 15 км їзди. Але це я мінусом не особливо вважаю, бо те, що з’явилося згодом — куди гірше.
Друга проблема — це надокучливий шум, який я навіть із двома інженерами не зміг пофіксити та знайти. Є припущення, що це йде від заднього амортизатора. Коли дорога ідеально рівна — все чудово. Але коли починаєш їхати просто по латках чи нерівностях, то цей звук просто розносить по всьому мотоциклу. Найкривдніше, що за якісь 1–4 тисячі кілометрів пробігу до цього шуму додавалися нові «мелодії» схожого типу. І це, повторюся, в байку за 3600 доларів, а не за тисячу.
Ну і під кінець моїх проблем я на це сподіваюсяхочу звернути увагу на якість пластику. Він тут просто жахливий. Біля місць кріплень уже починають з'являтися тріщини, а біля задньої фари пластик узагалі відходить, бо він там просто луснув — напевно, від пасажира. Але я не думаю, що в мотоциклі за таку ціну все має так тріщати й відходити.
Підсумовуючи: загалом мотоцикл непоганий, вид у нього неймовірний, але якщо мене запитають, чи варто його брати, я скажу — напевно, ні. Краще офіційно здайте на права і візьміть собі за ці гроші 125+ японських кубиків, це збереже вам купу нервів.

Придбав цей перший хондівський чоппер у 2019 року. Став його 3-ім власником. Дуже сподобався його вид. Жодних проблем і витрат, окрім гальмівних колодок, олив, фільтрів, свічок, не було. Мотоцикл має великий, але придушений крутящий момент. Він як дизель, на 4-ій передачі тягне потужно з низів. Тому навіть на швидкості 40 км/г. тягне як вол. Низька посадка дозволяє використовувати мот байкерам невеликого росту. Сидіння дуже удобне. Ти сидиш трохи висунувши ноги вперед, що має файний чоперський вид. При об'ємі 1.3, на трасі витрати палива складали 4.5 - 5 літрів на сотню в завісімості від швидкості руху. Мот - егоїст!!! Якщо кататися самому - це бомба! Всі блага для водія. Якщо брати пасажира, то йому буде не дуже зручно на малому сидінні. Коробка передач включається дуже чітко. Кардан не треба обслуговувати, як ціпок на інших мовах.

ідеальний мотоцикл для тих, хто шукає бюджетний варіант «універсала». Приємний в керуванні, не дивлячись на здавалось відчутні розміри, при догляді і вчасному ТО - не буде робити мізки від слова «зовсім». За півтора року накатав 20к, з яких половина пішла на дальняки.

Зручний в повсякденній експлуатації, так і на трасі. Розхід пального - від 4.8 при швидкостях 80-100, до 6.2-6.4, якщо крутити «від світлофора до світлофора» і літати по трасам 160.

Динаміки в місті - за очі. На трасі трохи скромніший, але запас для обгону присутній. В залежності від навичок - дає змогу зʼїжджати з асфальту, далі - залежить від пілота. При достатньому вмінні можна і гірські дороги «штурмувати», і колії з багнюки проїжджати, за умови +/- адекватної гуми.
Єдине слабке місце цього мотоцикла - гальма. Їх відверто не вистачає. Також напевно відніс би до мінусів менший міжсервісний інтервал, ніж у конкурентів – 6000км.

Підійде і як перший мотоцикл, якщо маєте намір подорожувати, так і для тих, кому вже нема куди спішити і хочеться «стабільності».

Дає дуже багато «мотоцикла», за відносно не великі гроші.

Це лише підсумки мого відгуку, так як він весь на влазить на авторіа, повну статтю про VOGE 300R його досвід експлуатації читайте на форумі власників Voge. Підсумовуючи свій досвід з VOGE 300R, можу сказати: це мотоцикл, який відпрацьовує свої гроші на всі 99% задовбують тіки провали на 5000-5500 обертах при холодному моторі, які не фіксяться. За 3 місяці і 3100 км пробігу я побачив його сильні та слабкі сторони, і тепер можу чесно порадити тим, хто хоче вийти на трасу з першим або другим байком. З одного боку — це крутий, потужний і маневрений апарат, який ідеально підходить для міських і трасових поїздок. Максималка 145-150 км/ч дає свободу і впевненість при обгонах, а двигун тримає обороти без паніки. Підвіска 2025 року приємно здивувала м’якшою роботою в порівнянні з більш ранніми роками. При цьому витрата пального тримається близько 3,8 л/100 км — при вазі у 95кг. З іншого боку, VOGE 300R — це не безпроблемний ідеал. Потрібно розуміти особливості: дзеркала стокові не для високих, сальники вилки треба міняти раніше, помпа любить підтікати але можно робити просто доливку антифризу раз на 3-5 місяців, але потрібно слідкувати за ним. Втім, ці нюанси не критичні і вирішуються без особливих затрат. Обслуговування в домашніх умовах доступне, розхідники не зашкалюють у ціні, але мити байк доведеться часто — особливо глушник і задню частину, бо там любить збиратися бруд. Тож не забувайте про захист: плівки, сітки і дуги — останні просто must-have, щоб не лишитися без гаманця після перших падінь. Додаткові доопрацювання, які я зробив: розширювачі дзеркал, нові дизайнерські наклейки, захист приборки, дуги безпеки — все це підвищує комфорт і безпеку, а також вигляд байка. Загалом, якщо шукаєте собі перший мотоцикл, або другий після 50-150 кубів, який легко підкорює трасу, не боїться міста і навіть може інколи заїхати в ліс, при цьому не вб’є вас у ремонтах — VOGE 300R буде дуже вдалим вибором. Це справжній «робочий кінь» для тих, хто цінує якість за помірну ціну. Якщо хочете придбрати на Б/У то одразу звертайте увагу на вилку та помпу білий нальот, плями знизу двигунаі питайте чи перебирва він вже вилку і чи змінював сальник помпи вона підтікає не у всіх, але це часто. Якщо перебрав хоча би вилку то сміливо можно брати, ну або ж зторгувати 2-3к грн. І не забувайте: мотоцикл — це живий механізм, тож любіть його, обслуговуйте і не ігноруйте дрібниці. Тоді він буде служити вам вірою і правдою, а ви отримаєте справжнє задоволення від їзди!

Первый день на моте, до этого ни на чем не ездил кроме авто, освоился за 1 день, аппарат 2006 года, но ездит бодро, лёгкий в управлении, хорошая динамика, для начинающего самое то.

13 лошадей для городской езды за глаза хватает. Карбюратор оказалось не смертельно, заводится мгновенно, коробка передач - живая, тормоза огонь.

Из минусов - отвалились зеркала - резьбовые соединения под них выработанные. Починим. Выкрутился один болт в креплении переднего тормозного суппорта, доехал до СТО на заднем тормозе, болты подтянули. Всё-таки 2006 год, лучше сделать полноценную профилактику всего.

Гарний, універсальний, надійний та легкий ендуро мотоцикл.
Володів двома такими мотоциклами. Залишилися тільки найкращі спогади. Дуже економний, витрати палива 2,5-3 л. на 100 км. Тут технічно все дуже просте і ламатися немає чому, заміна мастила і катаєшся досхочу. Як перший мотоцикл підійде найкраще. Простий у керуванні, їдеш ніби велосипедом. Максимальна швидкість на ньому 110-115 км. Найкраще їде на 80-90 км. Для міста цього мотоцикла стає з головою, а от на трасі трішки бракує потужності.
З мінусів це те, що вода з переднього колеса в дощ летить на ноги, потрібно доставляти додаткове захисне крило; карбюратор - і тільки тому, що потрібно 2-4 хвилини прогрівати перед кожної поїздкою, ну і ціна, на 2025 він уже коштує 2800$ що є не дешево.

Китайська техніка сумнівної якості. Вже через кілька місяців порепалась резина на колесах. Весь грімить, усе болтаєтся. Краска злазить, металеві деталі ржавіють. Якщо хтось не в курсі: по шляхам загального користування на ньому неможна їздити, тільки по бездоріжжю.

Чудовый мотоцикл. Недорогий в обслуговуванні. Класик із класиків. Легкий в керуванні. Немає зайвих, технічних приблуд. По місту 5 л/100. Єдиний мінус, не вистачає шостої передачі на трасі. З пасажиром впевнена круізна швидкість 110-120км/годину.

Отличный мотоцикл, который приносит только позитивные эмоции. Абс, помощь в запуске, автоматическое заглушение двигателя в случае чего либо, да и в общем много ништяков, которые радуют душу. Едет очень бодро, можно с многими потягаться. Своей цене подходит на все 100%, один из лучших выборов, которые можно делать. За 12 тысяч менял только расходники, никаких нареканий. Спокойная езда - расход ниже 4 бывает. Топить тапочку - 5.2. Сам мотоцикл для людей низкого роста. С моим весом в +-60 и ростом в +-167 - подходит отлично. Да, весит 190 кг, но к чему быстро привыкаешь.
Из того, что можно/нужно поменять - свет. Лампочка его выглядит не очень, и светит так-же. Но не критично

Взяв цього сезону за 1000$ катаюся досить багато ніяких скарг нанего немає, все працює в ідеалі мотор недзвинить неїсть масло коропка дуже чітко переключається,
В цілому мот шикарний як для траси помісту та для польових доріг, для болота трохи тяжкий.
Як намою думку це дуже надійний та досить економічний мот, ще з 2008 вньому нічого не робилося змотором був в гаражному зберіганню до 2018

Брав поїздити у товариша на тиждень. Двигун – топ для міста.

Плюси
Класний звук: приємно муркоче на холостих, завиває на 10к, навіть з рідним вихлопом. Динамічний на низьких, на 10к є підхват. Чутно, що двигун старається на 70+ км/год, тож не можна сильно розігнатись і не помітити.
Мотоцикл відчувається легким і легко керується, тому провокує хуліганити на дорозі.
Великий бак на 19 л.
Чув про недоліки коробки, нібито вона не чітко працює, але не відчув цього. Хіба що хід важеля трохи довгий.

Мінуси
Слабенька вилка, дуже невпевнено мотоцикл відчувається на поганій дорозі, з яких Київ складається повністю. Регулювання нема.
Якщо їхати по трасі у дальняк, треба крутити двигун, на стабільно високих обертах він неприємно виє. До того ж, нема обтікача, тож на 140+ треба пригинатися до баку і це все одно незручно.
Дальнє світло вкрай погане: ніби світить на таку саму відстань, як і ближнє, просто трохи яскравіше, тому ще різкіша границя видимості.
Сидіння водія сильно нахилене вперед, тож весь час з'їжджаєш до баку. Це незручно. До того ж двигун широкий і взагалі складається враження, що він розрахований на людей не вище середнього зросту.
Проріз для ключа розташований під тросом, тому вставляючи чи дістаючи ключ треба його відсувати.
Ключ не можна витягти з відкритої кришки баку на заправці.
Кріплення для шолому вкрай незручне, до того ж лише одне.

При правильному налаштувані їде 140 км/год потім починає гальмувати варіатором з пасажиромпалива бере відповідно в разів 2 більше ніж по заводу. Не раджу їздити 140 вийде з ладу спідометр і потім підтягне за собою тросик спідометра. Будь який китаець до 200кк нервово курить в сторонці. Із мінусів тільки ціна на обслуговування та запчастини їх наявність і вага самого апарату

Просто фантастический мотоцикл. Это тот случай, когда говорят "сейчас таких уже не делают". Современные аналоги и близко не дотягивают, несмотря на современную электронику, современные экологичные моторы. Это был мой любимый мотоцикл. Ускорение от неосторожного движения ручкой газа на первой передаче было такое, что могло сломать шею. Звук мотора походил на рёв зверя. Скорость была огромной, самое большее, что помню - 290 км/ч. Удобные, хоть и не очень большие заводские кофры. В 2 боковых кофра влазило 2 полнолицевых шлема. Заводское стекло низковатое, но есть куча высоких обтекателей в продаже. Посадка такая, что можно лететь по автобану хоть весь день, останавливаясь только на заправку и покушать. При средней скорости по автобану 160, расход 6,7 литров на сотню. Электроника - работает отлично, не даёт заблокировать ни один тормоз. Трекшн ловит заднее колесо даже на мокром без проблем. Квикшифтер переключает мягко, с характерными отстрелами. Подогрев ручек спасает в дальней дороге. 1300-кубовый мотор - очень отзывчивый, даёт ломовое ускорение прямо с холостых оборотов. Обслуживание - дорогое. Но за то удовольствие, которое дарит эта техника, это - не деньги.

Після першого сезону на цьому байку, та перед наступним, хотілося би написати пару слів. Прекрасний вибір для початківця, набагато кращій ніж 125-ка, по перше між ними різниця небо і земля, бо 125-ка це мопєд а 250-ка це вже мотоцикл. Yamaha YBR 250 це інжекторний мотоцикл, майже як інжекторне авто, кікстартер відсутній, тобто завести можна лише з ключа, для мого зросту 178см досить комфортний та легкий мотоцикл. Невеликий розхід палива до 3л при спокійній їзді та до 3,5л. якщо "топити шо дурний", сервісний інтервал за мануалом 10000 км від заміни до заміни масла, залито Motul 5100. Резина Pirelli чудово тягне їзду по асфальту, іноді з'їзджаю на грунтові дороги і все норм якщо потихеньку. Від мотоцикла в захваті, бо за 2300 доларів купити іномарку з чудовим характером, комфортом, економну, технологічну та досить швидку, до 140 км більше не зміг. Файний японець на довгі роки, ганяю в місті та по трасі. З недоліків: фара галогенна слаба, але поміняв лампочку на світлодіодну і все стало чудово, без скла на трасі не комфортно, поставив скло Givi 32см і стало норм. По місту їздити ідеально, їздю трохи швидше потоку - це безпечно, на трасі теж непогано самі комфортні швидкості на трасі 80-100 км/год якщо вітер, а коли вітру нема то і 120 норм швидкість. На такому моті один орківський мотоцикліст бахнув кругосвєтку, другий до капіталки не менше 100к накатав. Однозначно рекомендую як перший мот, дуже надійний і легкий.

Плюсы:
- Надёжный, в дальняках не подводил, без сюрпризов. Есть короткий список характерных проблем: магниты ротора генератора предрасположены к отклеиванию; иногда начинает подтекать главный цилиндр сцепления, прокладка между выхлопным коллектором и левым глушителем истончается и начинает пропускать раньше, чем аналогичная у правого глушителя.
- Эластичный и тяговитый двигатель, в городе вообще можно не переключаться и ездить на второй. Тянет от 0 и до 220 км/ч, может и больше, но там ограничивающий фактор – красная линия, а не мощность. При достаточной тяге во всем диапазоне оборотов на 7000 есть ощутимый подхват.
- На скорости стабилен, никаких проблем. 220 идёт очень уверенно.
- Коробка спортивная, с близкими передаточными числами, так что легко при необходимости держать мотоцикл около пика мощности. Работает четко, пару раз только зимой были проблемы с переключением вниз на стоящем мотоцикле и за полтора года два раза на включилась передача.
- Гидравлическое сцепление. Тросик не порвётся никогда, а если начнет подтекать, как у меня было, то будет нормально работать, если просто доливать тормозуху в бачок.
- Полностью регулируемая подвеска: сжатие, отскок, преднатяг.
- Дизайн: выглядит очень круто для своего возраста.
- Полуобтекатель очень помогает на скоростях 140+, можно даже не сильно прятаться за него – он перенаправляет воздушный поток над водителем, вместе с тем нет пластика по бокам: лучше обдув, меньше вероятность влететь на деньги, если уронить.
- Цена. Трудно найти такой дороже 4500$.
- Демпфер руля с завода. Не то чтобы он мне особенно пригождался, но приятно.

Минусы:
- Прожорливый. 7.5 – 9 л по городу, 6 по трассе. При этом небольшой 17-литровый бак и отсутствует датчик уровня топлива – есть только предупреждающая лампочка резерва.
- Поджирает масло если крутить. 200 мл на 1000 км примерно.
- Посадка немного ровнее, чем на спортах, но всё-таки в одном положении долго сидеть утомительно. Плюс жёсткая родная сидушка.
- Неудобен в пробках и в низкоскоростных маневрах: приходится опираться на руль, сцепление довольно тугое, поэтому левая рука быстро устает, сравнительно небольшой выворот руля, без обдува антифриз быстро доходит до 104° и включается вентилятор, при крутых поворотах без контрсвешивания никак, а на клипонах это неудобно.
- Даже при гигантских грузиках руля вибрация ощутимая. После получаса езды по трассе в руках остаётся фантомная вибрация.
- Передние тормоза слабоваты. Нужно хорошо прихватить, чтобы быстро остановить мотоцикл со скорости. Рекомендуется минимум синтерные колодки, а лучше ещё и армированные шланги.
- Мотоцикл крупный, высокий и длинный, даже по сравнению с литровыми спортами.
- Одна из немногих характерных проблем модели – магниты ротора генератора иногда отклеиваются. Новый оригинальный ротор стоит немного меньше 500$.
- Никаких электронных помощников, даже нет ABS.
- Непонятный класс: для спорта не хватает мощности – всего 120 лошадей для литра мало, для спорт-туриста – удобства посадки и большого бака, для городского ежедневного мотоцикла – неудобен в пробках и на скоростях до 50 плюс большой расход.

В целом хороший мотоцикл за свои деньги для того, чтобы иногда гонять по городу, а на выходных выезжать на трек или ездить в короткие путешествия на день-два.

На даний час,для мене це кращий вибір. Це мій другий V Strom, перший був 2004 року пригнаний з Італії 40т пробігу. Чудовий мотоцикл, дуже зручна посадка,гарна керованість інжектор з початку випуску. Дизайн питання спірне,але по механіці все надійно і практично. Запчастин повно,з четвертого по одинадцятий здається,випускався практично без змін.При керуванні відчуття,що їдеш в середині мотоцикла а не на ньому.Дуже багато тюнінгу. Продав його бо був без ABS. Купив 2008 року 70000км з ABS і як кажуть на усіх педалях,підніжка,захист,підігрів і ТД. На даний час не знаю,на що його можна поміняти, схоже по комфорту.

Гарний мотоцикл Musstang MT110 Q-2,надійний та хороший,в стоці не дуже вражає розгоном та максимальною швидкістю,але після того як зірвав різьбу під свічку запалення в головці двигуна,вирішив форсирувати двигун,купив нову ГБЦ,розібрав ГБЦ та встановив збільшені клапана,спортивний розподільний вал від мотоцикла Lifan LF 150,злегшений колінвал та ротор генератора,розточений патрубок впускного колектора під 22мм, встановлений карбюратор PZ22 SCO Scorpion,встановлений прямоток та фільтр нульового супротиву й нова норшнева,після форсировки двигуна я його обкатав 1020км. та почав перевіряти двигун,двигун став крутитися до 11560 об. в хв.,тяги стало на багато більше,розгін став дуже швидкий,максимальна швидкість на зірках 14/41 стала 97 км/г.,на цапа встає з 3 передачи,ще зроблена внешка,в загальному в мотоцикл вкладено більше ніж 11 тис. грн.

Чудовий скутер купив з пробігом 6 тисяч проїхав 1 тисячу і захотів закрутити кольца годину крутив скутер у відсічку і нічого не сталося не чекав щоб він остив а поїхав кататися далі 2годинна поїздка на максимальних обертах була і так я положив поршньову якщо ви хочете скутера то беріть на рідні японські поршньові і він вам прослужить довгі роки після клину мотора поміняв я циліндром поршньову групу і далі катаюся нажаль кітайські поршні живуть не більше 2 тисяч кілометрів а якщо рідний японський мотор то він проживе мінімум 100 тисяч кілометрів приспокійній їзді варіатор взагалі вічний на китайських скутерах нових варіатор живе не більше 5000 км а на Хонда діо 35 варіатор живе мінімум 20000 а рідні ремені варіатора теж живуть немало покупці скутера стояв рідний ремінь варіатора з пробігом 6000 км для рідного ременя варіатора пробіг це всього лишень цифри на рідному ремені скутер їхав 53 км/год а на новому їде 80 взагалі ідеальний скутер але якщо берете скутер японський то беріть на рідній поршневі і він вам проживе вічно

Довго вибирав собі скутер.І ось зупинився на ямаха джог sa-36. Скутер чотирьох тактний інжектор з водяним охолодженням.Мопед брав з контейнера без пробігу по Україні.Вибирав дуже прискіпливо бо маю вже досвід попередніх мопедів.І хочу вам сказати мої зусилля не були марні -мопед просто супер,особливо для дальніх поїздок.В літку не гріється,для нього відстань в 30-50км в одну сторону зовсім ні про що.Головне не навалювати на ручку бо скутер таки дуже жвавий,але я їзджу 40-45 семе оптимально.Раз тільки спробував скільки піде - був дуже вражений стрілка лягла за 60км.До речі коли вибирав то їздив ще на двох там максимум розгоняв до 55-ти,тому коли продавець розповідає що це чотирьох тактний і він більше не їде,то це все казки, якщо мопед не вшатаний і пробіг тисяч до 15-ти то повірте він не чим не уступає двох тактному. Одне тільки коли дививсь відгуки то казали бензину бере літрів 2-2,5 а в реальному десь до трьох.А так мопед супер, на даний час мені здається кращий на ринку,але і ціна трохи є.Я купував за 760$, +4000гр документи з митниці+ постановка на облік в сумі 950зелених.Але повірьте він того вартий.Наголошую головне вибирати не виїзджений ціна з контейнера коливається від 630 і десь до 800. Купуйте та насолоджуйтеся їздою. СЛАВА УКРАЇНІ !!!