Оригинальный дизайн подходящий для женщин. Надежность, при своевременном обслуживании.
Капризная надежность механизма рулевой рейки, у некоторых потеет.
Машина классная, особенно для девушки. Очень красивый дизайн и формы кузова. Infiniti QX50 (он же EX) для девушки нормальное авто, но крупному мужику места будет, думаю маловато. Надежность выше всяких похвал, если ухаживать правильно за машиной, рычаги ходят по 100-150 тык. Двигатель 2.5 литра масло не ест при агрессивной езде. Коробка 7-ми ступка надежна, если менять во время масло, раз в 60 тык.С датчиками проблем нет никаких, если перекидываешь резину. Если у тебя 2 комплекта на дисках и соотв. на всех датчики, тогда нужно прошивать их, или ездить с ошибкой на приборке.На соплатформенной Infiniti G из проблем пожалуй только рейка, у всех потеет, далее надо следить периодически за состоянием. Выбрала за : 1-неповторимые формы кузова авто. 2-надежность. 3-престижность.
дизайн кузова, якість матеріалів, якість збірки, коробка передач, витрати палива, гальма, керованість, ціна
динаміка, дорожній просвіт, об`єм багажника, простір салону, вартість обслуговування, шумоізоляція
18 тис.км 13 л / 100 км Сім'я
Машинка далеко не конкурент Х3 та Q5 тому що набагато менша в розмірах, особливо багажник. Все застаріле, нічого не мінялось ще від EX35, якість зображення монітора ніяка. Єдине що хороше в цій машині то мотор та коробка передач, ну ще матеріали обробки салону нічого так.
дизайн кузова, динаміка, дорожній просвіт, якість матеріалів, якість збірки, коробка передач, об`єм багажника, простір салону, вартість обслуговування, гальма, ціна
витрати палива, керованість, шумоізоляція
53 тис.км 12 л / 100 км Сім'я
Ну ось і збігли три роки разом зі "злючкою-колючкою". Машиною здебільшого користувалась дружина, а ось "грався" вже особисто сам. Тут історія "американського бітка", що ретельно підбирався та грався-робився максимально скурпульозно. А потім ще доточувався до близькоідеальної машини. І в цілому по досягненню майже 53 тис. км або 3+ років користування - зроблений по максимому від бажаного.
За цей час накатано живими 24 тис км. Щось по ЄС, щось по Україні. В тому числі чудова подорож серпантинами Чорногорії та Бока-Которок та на контрасті евакуація полями з облогового Чернігова, коли кіренс 21 см та повний привід творив дива. Та витяг дитину з дружиною майже перед носом у танків по прострілюваним дорогам та вивез у сусідню Польщу. В цілому машина доволі сильно закарбувалась у сердце. Зі всіма своїми плюсами і мінусами.
Тож - сподіваюсь досвід комусь стане в нагоді. Навіть і не знаю, з чого почати. За час експлуатації було х3 реальні проблеми, які як потім виявилося є в принципі типовими "болячками" мерса. Бо на 90% це Мерседес-Бенц ГЛА250 Х156 4матік. Зі всіма похідними.
1. Втягуюче реле стартеру, вилізло у дружини в Польщі. Просто закисло через знос пильників. Та почало підклинювати рандомно, машина просто не реагувала на кнопку старт стоп. Ціна питання 650 грн релешка +600 грн робота у Львові. +/- 40 хвилин роботи.
2. Роз'єм кан шини. Він просто витикнувся з під приборки одного разу. Так - цьому передувало переміщення машини тривалий час по вельми не якісній дорозі. То списую, на збіг того, що машина була в дтп та потім зіграли наші дороги. Машина висвітила "ялинку" на приборці та сповістило, що всі можливі системи авто вимкнуто . Проте продовжувало рухатися та бути керованим. Знайти було зі старту не просто, проте "плаг аут / плаг ін" все виправило. Ціна електрика діагноста, що перелапатив всі датчики в машині - не порадувала 3ма тис грн.
3. Стандартне для зими та мерсів А класу /СЛА, ГЛА, тощо /Клапан ВКГ, тут вже більш головняково. Бо в М270 варіації двигуна МБ 1 покоління це все було передбачено виробником - як заміна в купі, з вивішуванням двигуна за всі гроші світу. Проте - покопавшись глибше в темі та звірши партовки датчиків - був куплений новий оригінальний датчик з МБ Е класу та трошки похомутавши з трубками впуску/випуску - замінений. Ціна датчика з клапаном порядка 2300 грн, установка 1200 грн без зняття нічого окрім захисту картера*.
В принципі - на цьому і все за три+ роки. Не вважаю, це чимось екстраординарним. В іншому це просто заміна мастила та фільтрів на інтервалі 8-10 тис.км, або до року користування. При чому все доволі приємно коштує - оригінальні фільтра Манн та Денсо, що є оригіналами МБ. Масляний 400+/- грн, повітряний 500+/- грн, фільтр салону вугільним напилом - 720 грн. Мастило 5.6 літрів - мені подобається Несті Про 0w40 фінське і я його користую, через адекватну якість та апрувку МБ 229.3 та низьку популярність серед підробок, через не розкручений бренд виходило щось накшталт 1700 грн на цей об.єм. Не вважаю, що тут є щось дорогого, як для хоч і японсько-німецького, але ж все таки преміуму.
2.0Т в купі з 7g DCT преселективним робототом та вага в 1.6т - дають машинці потенціал "вистрілювати". Максимально дотягав її по сербським автобанам до 234 км/год проте там відсічка спрацьовує на 230 км/год, то спуски в поміч. Машина веде себе доволі впевнено. Вона приземкувата в стоці на доволі широкій гумі - проте клір в 21 см таки дає своє. То не сказав би, що ти прям на 100% їдеш на релаксі. Все ж її крейсерська і "зрозуміла" швидкість 140-180 км/год. З адекватним розхідом 9-11 л/100км. По місту, як стріляти зі світофорів можна легко бачити 16-17 л / 100 км. Тут не варто очікувати див адже кардан на задні крутиться до халдекса п.ятого покоління постійно. При спокійній суванині по місту це десь 11-12л в середньому на сотню. А по трасі при 80-90 км можна досягти найекономічніших 6,3 літрів. Хоча особисто в горах при тривалих скатах бк відсвічував і 5.2л це напевно найменше, що я бачив на приборці
