1 відгук про Mitsubishi Libero 1999 року

Впечатления от автомобиля - самые положительные. Не требует супермастерства от механиков. Один раз посмотрел в сервисе и потом все делал сам - масло, свечи, фильтры, колодки. Все очень доступно (кроме маслофильтра, но это дело привычки) и просто в замене. Такого удобного и не затратного авто у меня не было (были Жигули, Москвич, Ауди). Очень вместительный салон - сложил задние сиденья и хоть спать ложись. Для отпуска очень удобно. Кроме этого, задняя дверь открывается так, что образует козырек защищая от дождя. Сколько раз сидели под ним, обедали, отдыхали.Удобны АБС и противозаносная системы. Как раз для зимы. Плюс автозапуск - запустил с окошка, приходишь - тепло и уютно. Автомат очень удобен и практичен. В пробках просто вытягиваешь левую ногу (есть специальная площадка), а правой отпускаешь тормоз и она сама едет, без подгазовки. В гору трогаться - никаких проблем. При обгонах резко нажимаешь, автомат сбрасывает 1-2 передачи и машина стремительно выполняет обгон. Плюс, если очень тесно, складываешь зеркала (электро) и протискиваешься. Управляемость вполне приемлемая. Это же Лансер. Хотя никогда не гонял, всегда по правилам (проблем меньше).Есть всевозможные емкости для вещей, в том числе для домкрата, аптечки, ключей. Не загромождают багажник. С ходовой, двигателем, электрикой - никаких проблем, все очень надежно. Не зря автомобили, собранные в 90-х годах, считаются самыми надежными и крепкими. Расход топлива - город ок. 8-9 л, трасса - уверенные 7л. Заправлял топливо Фора, Экто. Оно с присадками от влаги, нагара, свечи всегда чистые и нет проблем с впрыском и клапанами.Машину привезли под заказ из Японии. Являюсь единственным владельцем, за рулем был только сам, других водителей не было. Очень привыкли к этой машине и расстаемся с грустью. Да и другая машина есть. Хочется отдать машину в хорошие руки. Она еще долго и надежно будет честно служить. Автомобиль выбирали интуитивно. Жена сказала нравится, я присмотрелся - хороша. Заказали, привезли, все совпало. Считаю, лучше чистых "японцев" (собранных в Японии и для себя, без отклонений и замен одного на другое) для простого автолюбителя с минимумом знаний и отсутствием опыта ремонта автомобилей - нет. Если не хотите тратиться на частые ремонты и дорогое обслуживание, то выбор автомобилей такого класса абсолютно оправдан. Не зря автомобили, собранные в 90-х годах, считаются самыми надежными и крепкими.

2.0 мотор, перше авто. Як на мене - ідеальне перше авто, особливо з дволітровим мотором: можна і 200 поїхати з гірки і зі світлофора Авео нахлобучити. Тобто і на трасі почувати впевнено при обгонах і в місті комфортно рухатися. Розхід між трасою та містом, до речі, відрізняється ледь не вдвічі, можливо, тільки у мене так, хоча в паспорті теж різниця велика. У мене газу на трасі +- 8, у місті до 14, навіть, якщо топити зі світлофорів. В плані надійності теж норм. Нічого не ламалося само, поки що тьфу, тьфу, тьфу. Виправляв все, що залишилося від попередніх власників. Салон, як на мене, найкращий. І це досягається за рахунок посадки, керма і інших деталей, які ледь помітні. Причому, я їздив в 1.6, усі експерти в інтернеті казали, що салон сильно відрізняється, як на мене не критично. Єдина разюча різниця - кермо, але ж його можна легко змінити. Навіть набагато сучасніших машини тобі не подарують такої насолоди всередині. Хіба що планшет прикрутять на торпедо. У дволітровому Лансері у тебе враження, що ти сидиш в гарматі-боліді. Коли ти вперше туди сідаєш, то відразу правильно сидиш, правильно руки кладеш на кермо, не знаю за рахунок чого, але... Я купив цей Міцик відразу, після того, як проїхався, без вагань і це, мабуть, його найкраща характеристика. Не буду говорити про погану ізоляцію, для мене це не проблема, адже стоїть вихлоп, який приємно слухати. Тому навіть, незважаючи на те, що це старе авто, воно і досі залишається найкращим першим автомобілем. Керується, достатньо динамічний на 2.0, відчуття спортивного авто, при цьому, комфортний, багато місця всередині, чотири двері, місткий багажник, як на мене. Все норм