Очень устаревшая модель. Их осталось мало. Машина не очень надежная. Ест много бензина, летом перегревается и не едет вообще. Плюс зимой, печка греет очень хорошо, выезжает по снегу, по гололеду, по грязи, по щебенке. Кузов вечный, если хранить в гараже. Салон маленький, не вместительный. Хорошо для рыбаков, которые имеют такой автомобиль. И снасти все влезут, и доедет до места рыбалки при любых погодных условиях. Даже по хорошему, толстому льду можно на ней ехать, так как вес ее небольшой. Хорошо подходит для учения по вождению, разобьешь не жалко. Те кто научился ездить на запорожце, легко сядут за руль самой усовершенствованной иномарки.
Про него уже больше 50ти лет ходят легенды и анекдоты, люди ругают его непонятно за какие недостатки... и при этом я точно могу сказать - Запорожец модели 968 - лучший в линейке ЗАЗ всех времен, и прекрасный малолитражный автомобильчик! Он всегда заводится и уверенно едет, ему действительно хватает мощности, он нормально рулится и неплохо тормозит. Управлять исправным ЗАЗ 968 одно удовольствие. Особенная полезность этого автомобиля имеет выражение на бездорожье. Минувшим летом мой Запорожец вытащил из грязевой ямы переднеприводный фургон Ситроен со второй попытки! Отправившись на озеро, Запорожец прошел все ямы и размытые колеи и выбрался сухим из воды. Там где пасовали внедорожники типа L200 и Паджеро (тонули в грязи за счет собственной массы) ЗАЗ уверенно проезжал. Это достигается благодаря тому, что Зазик относительно легок и имеет силовой агрегат сзади, нагрузка приходится на ведущую заднюю ось. Задние колеса легко провозят где угодно легкий передок. Даже на полулысой резине И151. Просто феноменальная проходимость! Машина прекрасно впишется в эксплуатацию на селе, в деревнях и местности с тяжелыми дорожными условиями. Это действительно его стихия. Главное требование-обеспечить хорошее охлаждение мотора, менять вовремя технические жидкости и следить за кузовом, который кстати считается самым крепким и коррозеустойчивым среди отечественных автомобилей.
об`єм багажника, витрати палива, вартість обслуговування, ціна
дизайн кузова, динаміка, дорожній просвіт, якість матеріалів, якість збірки, коробка передач, простір салону, гальма, керованість, шумоізоляція
60 тис.км 8 л / 100 км Поїздки в місті
Перше моє авто після автошколи. Цікавий досвід. Дісталася скажемо у спадок. Батько зробив повну обробку авто «мотюлем», авто не гнило.
Машина супер дешева в обслуговуванні.
Щоб часто щось ламалося, не скажу, але постійні хвороби були. Тросик щеплення, рвався раз в рік точно. Датчик оборотів, кожні кілька місяців міняв.
Решта вроді норм була. Ціна запчастин супер дешева, але якість жахлива.
Із плюсів, воно їхало і було по кишені. І можна накачати руки, там підсилювача керма немає.
Комфортно їхати було 90-100. Далі вже ревіло надто гучно. І машина була, як жива, все рухалося і це страшно. Гальма там відсутні, але на той час призвичаївся і гальмував норм, знав коли починати гальмувати.
Навіть зимою проблем особливих не було, але нюансів купа. При найменшому дощику лобове скло пітніло, і ти нічого не зробиш з тим. Той дуйчик то жах. Зимою в мороз звідти летів сніг. Як згадую, аж тіпає. Якість матеріалів супер погана. Комфорт відсутній і навіть від'ємний. Світло від фар, як від свічки, однієї. Склоочисник виконує свою функцію тільки з легеньким дощем, у іншому випадку там ніц не видно. Багажник там є і в принципі для моїх потреб його вистачало.
Доречно буде сказати, що в машину влазило 3-є чоловік вагою по 100 кожен і ми могли їхати.
Чи я б колись купив це авто собі, навряд.
Чи я б купив це авто, як перше, для навчання - теж ні.
Чи я б хотів на ньому ще поїздити - точно ні.
