Шпаргалка для влади. На що зачекалась автомобільна спільнота України

У цьому тексті не буде імен та прізвищ політиків чи посадовців: оскільки епоха «вождизму» минула, то головне – результат, не прив’язаний до персони. Хоча, якщо хтось робить дійсно добрі справи, втіливши ідею на практиці, таку людину не гріх загадати й по імені, аби всі знали.

Не буде тут і вигуків «зрада» та риторичних питань без практичного вмісту. Ми просто зібрали ключові питання з автомобільного сектора, які зачекались на свою реалізацію або ж досі залишаються у декларативному стані на папері. Тож – приступаємо.

Електромобілі: що шукають та купують на AUTO.RIA

Доступність автомобілів

Чимало автомобілістів скаржаться на «дороге розмитнення» та високі ціни на вживані авто в Україні, порівняно з іншими державами. Ми неодноразово вивчали іноземні ринки, зокрема ті, де вживані 10-15 річні авто можуть вартувати кількасот євро, однак зараз і в Україні є такі пропозиції – тому що, як і в Європі, окремі машини далі експлуатувати недоцільно.

Чи можна в Україні купити авто за 300 євро?

Робити автотранспорт доступним, як вживаний так і новий, варто саме шляхом підвищення купівельної спроможності громадян, стабілізацією банківського сектора, що дасть притомні умови кредитування чи лізингу. Тоді й авторинок оживе.

Якщо ж просто «скасувати розмитнення», Україна переповниться дешевими старими автомобілями у прогнозованій кількості 1-2 мільйони, з чим, очевидно, наявна інфраструктура не справиться. Затори з’являться навіть у невеликих райцентрах, а час простою у них з хвилин зросте до годин. Паркомісць, особливо у великих містах, критично бракує, а значне збільшення парку призведе до того, що авто залишатимуть не тільки на тротуарах, а й на газонах, у фонтанах і посеред квіткових клумб.

Вже не «євробляхи»: Звідки їдуть в Україну «свіжопригнані» автомобілі?

Погіршиться екологія, зросте кількість онкозахворювань, посилиться навантаження на медичні служби. В результаті під Верховною Радою збиратимуться активісти, які вимагатимуть врегулювати проблему перенасичення автопарку, і таких людей будуть справді мільйони.

Тож не варто «рубати з плеча» (тим більше – загравати з аудиторією, обіцяючи завідомо непрохідні варіанти). Треба послідовно, розвиваючи інфраструктуру, регулювати кількісний та якісний склад автопарку. Повторимо: доступними автомобілі стають не через «дешеве розмитнення»: головне — платоспроможні громадяни та підтримка ринку доступними кредитними програмами.

Чому додаткові 90 днів не допоможуть «євробляхам»

Дороги та інфраструктура

Помітно, що частину українських доріг відремонтовано, і це приємно. Разом із тим, ще більший шмат у жахливому стані, і дуже чекає уваги. Представникам влади усіх рівнів не слід забувати чи відкладати до зручних (передвиборчих) моментів випуск ремонтних бригад на автошляхи.

При можливості, слід запроваджувати нові технології як ремонту, так і реконструкції – більш витривалі та безпечні. А згодом і про спорудження нових доріг згадати – щоб був рух, потрібні не лише напрямки, а й самі дороги.

Евакуатори, «листи щастя» та інспектори з паркування: Приготуйтесь до зустрічі!

Та й не дорогами єдиними: місця для паркування та паркінги, безпечні придорожні стоянки, заклади сервісу для подорожуючих, електрозарядні станції – все це теж вимога часу та постійно зростаючого автопарку, і над розвитком цієї інфраструктури варто працювати з не меншою наполегливістю. Одними штрафами та евакуаторами ситуацію не виправити.

До речі, чимало хороших пропозицій (щодо інфраструктури в тому числі) присутні у «Державній програмі підвищення дорожньої безпеки-2020». Однак більшість із написаного поки так і залишається лише написаним – варто поквапитись.

Затверджено програму дорожньої безпеки. Яких змін очікувати?

Безпека

Культура учасників дорожнього руху

Слід створювати та запроваджувати якісні наскрізні навчальні програми, які б охоплювали населення від дитячого садочку до університетів, щоб та частина безпеки, яка залежить від самих громадян, ними виконувалась не на власний розсуд, а за правилами. Зокрема, з повагою до закону та інших учасників дорожнього руху. І такі рішення вже пропонувались, у вигляді законопроектів.

Три тисячі смертей щорічно: чи покращиться дорожня безпека в Україні?

Фаховий рівень водіїв

Те ж стосується автошкіл, де досі домінує людський фактор – якість освіти залежить від викладача чи майстра з водіння. Які, парадокс, ніде не навчаються своїй професії – законодавство не вимагає документа про спеціальну освіту для них. Школи готують водіїв до екзамену а не до реального світу. Як це вирішити, практики галузі вже розповідали.

Дорожня безпека: чи можна уникнути «резонансних» ДТП з вини водіїв

Техогляд

Він потрібен, хто б і що не казав. Якісний, як у Європі, який довів свою ефективність, і ми маємо чудову нагоду скористатись багаторічним напрацьованим досвідом. Аби правильно його запровадити, з користю для автомобілістів а не приватних осіб, як це було до відміни ТО.

ЄвроТехогляд: як він проходить та скільки коштує на прикладі Польщі

«Пункти тверезості»

Рішення, яке назавжди б нівелювало думку потенційних порушників «доки не впіймають то я їжджу як собі хочу». Якби вдалось реалізувати тотальні перевірки на предмет вживання алкоголю – у поліції б не звітували про рекордні 950 протоколів за день, як це буває зараз. Щодо корупційних ризиків: коли водночас працює 20 патрульних, вони значно менші, ніж коли один екіпаж в чистому полі спілкується з порушником. А ще ця ідея була оформлена у вигляді законопроекту.

Тверезий погляд на нетверезих водіїв: Чи буде користь від «пунктів тверезості»?

Автофіксація порушень ПДР

Тема, мова про яку триває багато років, але досі жоден пристрій, здатний самостійно фіксувати порушення, не працює. І дарма – потенційні порушники, знаючи, що постійно перебувають у полі зору камер та радарів, більше б дотримувались правил та створювали б менше аварійних ситуацій.

Дорожні камери: в уряді запевняють, що справа «на фінішній прямій»

Перегляд штрафів

Для прикладу, залишення місця ДТП зараз обійдеться порушнику в 255 гривень, а невиконання вимоги поліцейського про зупинку – 153 грн. Очевидно, що такі санкції ніяким чином не здатні зупинити не те що «мажорів», а й в принципі будь-кого. Також не зовсім справедливим виглядає покарання за вживання водіями спиртного без диференціювання рівня алкоголю в крові – «ходячий труп», який «видуває» 5 проміле, підпадає під таку ж відповідальність, як і водій, у видиху якого «Драгер» наміряв 0,3 проміле. І це лише окремі приклади – в цілому вся сітка штрафів потребує здоровоглуздого перегляду.

Ще варто згадати про рішення, яке успішно допомагає водіям дотримуватись ПДР у багатьох країнах ЄС: штрафні бали. Після накопичення яких, і не «списання» за певний період, водія позбавляють права керувати ТЗ, повернути яке він може, однак лише після додаткового тестування на придатність до безпечного керування ТЗ та складання всіх іспитів.

Не галопом по Європах: швидкісні обмеження і штрафи в ЄС

Рівність перед законом всіх учасників дорожнього руху

Досі в Україні діє неписана, але фактична «презумпція винуватості водія». Натомість, пішоходи та велосипедисти масово, грубо і небезпечно порушують ПДР, і продовжуватимуть це робити, адже за більшість порушень передбачено попередження або символічний штраф, та й поліція нечасто звертає увагу на пішоходів чи велосипедистів.

Не «зрада», але й не «перемога»: справжня кількість загиблих в ДТП на 1 млн населення

Всі учасники дорожнього руху повинні в однаковій мірі нести відповідальність за свої дії, накладення стягнень не може бути вибірковим: не повинно існувати «сильних» та «слабких» правил, тобто прописаних у законі, але які фактично ніхто не виконує (напр. - їзда на велосипеді по тротуару дорослими).

Менше шахраїв

Практично у всіх країнах західної Європи існує сувора відповідальність за «скручування пробігу» або надання покупцеві неправдивих відомостей про товар, тобто – автомобіль. В Україні ж специ, які «відмотують кілометраж», навіть не бояться відкрито розміщувати свою рекламу у всіх доступних засобах інформування. З цим теж потрібно боротись, і досвід для створення таких рішень теж є.

У Польщі за «скручування» пробігу «саджатимуть» на 5 років. А що в Україні?

Запрошуємо до діалогу

AUTO.RIA, як інформаційний портал, що об’єднує мільйони українських автомобілістів, готовий та відкритий до діалогу з представниками усіх гілок влади, якщо у них є чіткі відповіді на згадані запитання та розуміння практичних кроків їхнього вирішення. Але місця для політичного піару тут немає. Натомість, можна швидко купити чи продати будь-яке авто, дізнатися чимало корисного, або ж налагодити живе спілкування безпосередньо з представниками автомобільної спільноти України. На рівних правах.

І ще хвилинку уваги: зрозуміло, що в один інформаційний матеріал вмістити всі наявні «задавнені» питання неможливо – насправді їх більше. Проте кожен із вас може долучитись до розпочатої нами теми, об’єктивно та вмотивовано додавши власне бачення незгаданих проблем та їх рішень, тут, у коментарях.