В ієрархії легковиків китайського автовиробника Chery з'явилася чергова вершина – 7-місний кросовер Tiggo 8. Тижневий тест показав, що машина не потребує ніяких знижок і умовностей при чесному вивченні: герой нашого тесту може сам за себе постояти за всіма статтями. Яка ж з них найважливіша для «восьмого Тігго»?
Жодної різниці
Почнемо з важливою для українського споживача інформації: на нашому ринку автомобіль представлений в трьох комплектаціях, і зовні їх ніяк не відрізнити! 18-дюймові легкосплавні диски, спойлер на кришці багажника та інші дрібні елементи дизайну доступні вже в «базі». Довжина «Чері» від емблеми до емблеми – 4700 мм. Цифра цілком порівнянна з великими корейськими та японськими однокласниками (Mitsubishi Outlander, Nissan X-Trail, Hundai Sante-Fe), які, на щастя для «Тігго», не є його конкурентами.
Масивна решітка радіатора, перекреслена широким хромованим брусом, складної конфігурації бампери й непроста головна оптика нашим землякам подобається. Я давно не пригадую, щоб в потоці, на швидкості під 70 км/год, мені сигналив водій п'ятирічного «корейця», щоб порозпитувати про новинку.
Tiggo 8 тримає курс легко і впевнено. Дорогу вночі освітлюють світлодіодні фари. Білий промінь рівномірно лягає перед машиною, при включенні дальнього ближнє світло залишається горіти, таким чином промінь ніби «обростає» в довжину, не збавляючи світлового потоку.
Свій емоційний і навіть місцями брутальний зовнішній вигляд Tiggo 8 приміряв не відразу. Буквально через рік після місцевої прем'єри в Китаї машину помітно перекроїли і зовні, і всередині. Впевнений, що кросовер став виглядати більш гармонійно. До зовнішності доклав руку головний дизайнер бренду Кевін Райс, який займався колись створення Mazda MX-5 і CX-3 і має великий досвід роботи в Italdesign. Рука майстра помітна, адже цей автомобіль – не набір окремих (іноді дуже цікавих) елементів, а цілком цілісний образ.
Дорожній просвіт у 200 мм натякає на широкі можливості поза дорогами з твердим покриттям. Але, за великим рахунком, змушені вас засмутити: великі звиси та чимала база в поєднанні з «моноприводністю» автомобіля зводять усі позашляхові амбіції кросовера нанівець. Гарантований максимум – це підкорення бордюрних каменів і весняних снігових заметів.
Три дисплеї
«Сенсорні панелі захоплюють світ», «За сенсорними торпедо майбутнє» - такі гасла, мабуть, розвішують собі на стікерах навколо моніторів дизайнери інтер'єру з команди Райса. Чим ще можна пояснити схожу (принаймні, компоновочно) на «Рейндж Ровери» центральну консоль? Зазначу, що чіткості реакцій і якості графіки віртуального блоку клімат-контролю не позичати. Хіба що самі піктограмки могли бути більшими. Але при натисканні піктограми автомобіль відповідає звуковим сигналом, тож «кнопками» можна користуватись і на слух.
Мультимедійна система теж спілкується з водієм за допомогою 10-дюймового сенсорного дисплея. Його витягнута форма схожа на ті, що зустрічаються на деяких німецьких машинах. Спочатку здавалося, що до кнопок у верхньому далекому від водія кутку доведеться тягнутися, але дискомфорту в користуванні не виявилося.
Цікаво, що локалізація на російську мову виконана з деякими нюансами. Приміром, попередження при русі назад біля картинки з камери заднього виду чомусь виводиться ієрогліфами. Окрема подяка тим людям, які адаптували розділи меню для нашого ринку, за підрозділ мультимедіа з промовистою назвою «Засоби масової інформації». Натискаєш на нього, а там всього лише вибір джерел для прослуховування медіафайлів. Або для їх перегляду – головний пристрій відтворює і відео, хоча й виключно з USB-флешки.
Щиток приладів позбавлений аналогових циферблатів. З боків – монохромні датчики температури і рівня палива, а по центру кольоровий дисплей з промальованими тахометром і спідометром, і даними борткомп'ютера. Змінити тут можна лише вибір теми: запропоновані синій і червоний колір.
Весь салон добре зібраний, з рівномірними проміжками й непоганими на вигляд матеріалами. Спочатку це здалося ніби само собою зрозумілим, але згадавши про стійке упередження щодо «китайських технологій», я вирішив закцентувати увагу на високу якість збірки.
Всі три ряди сидінь обтягнуті екошкірою. Передні крісла мають електроприводи регулювань, але їх головний недолік криється в занадто «пласкому» профілі. На третьому ряду дорослому затісно, але протриматися кілька десятків кілометрів можна. Класно, що «Чері» навчається у кращих. На всіх дверях встановлено кілька ущільнювачів, тому пороги завжди будуть чистими. Рівно в десять разів можна збільшити обсяг вантажного відсіку, якщо скласти два задніх ряду крісел – з 193 до 1930 літрів. Якщо перевозите негабарит, то шторку багажника можна скласти й заховати в спеціально відведене місце в «підпіллі».
Альтернатива є!
Донедавна для кросовера на нашому ринку був доступний один двигун, як на нашій машині: півторалітрова наддувна бензинова «четвірка» потужністю 147 к. с. З нею порожній автомобіль впевнено розганяється в міському трафіку, як і на трасі. Сказати те ж саме про машину з 4-5 пасажирами вже не вийде, - все ж відсутність запасу потужності відчувається.
На горбистій місцевості 6-ступеневій роботизованій трансмісії доводиться часто перемикатися, щоб «потрапляти» в оптимальний діапазон обертів. В деяких режимах трансмісія поводиться цікаво: «на холодну» перемикання вниз на малих швидкостях супроводжуються посмикуванням – електроніка тримає занадто низькі обороти.
Як би ми не намагалися економити паливо, з невеличким двигуном на такій великій машині це виходить не надто успішно. В місті варто бути готовим до витрат від 10 до 12 літрів, а за містом можна скинути літра зо півтора. Остання цифра легко зростає з ростом швидкості за 120 км/год – на високих оборотах апетит може досягати 12-13 літрів. Окремою кнопкою на трансмісійному тунелі можна вибирати режими – «Еко» або «Спорт», проміжний варіант не передбачений. Різниця між ними полягає тільки в тому, що в «спорті» машина перемикається вгору пізніше, намагаючись тримати обороти вищими.
Що здивувало, так це підвіска. Як мінімум, своєю архітектурою. Спереду у нашого великого кросовера стійки «Macpherson» – це звично, а ззаду - багатоважільна конструкція, не надто частий гість в бюджетному класі. Але характер роботи у ходової незбалансований: дрібні ямки підвіска недолюблює, хоч одночасно з тим майже не помічає великих нерівностей і «лежачих поліціянтів».
Інженери пишаються, що в машині встановлені оригінальні компоненти від таких брендів, як Bosch, Mando, Valeo, а роботизовану коробку виробляє Getrag. Дружба з авторитетними виробниками дозволила Chery заявити офіційну гарантію на рівні 5 років або 150 000 км пробігу. Що непогано навіть для машин класом вище.
Попри деякі «нюанси» (насамперед, потужність двигуна), всі призначені для України «Тігго 8» розпродані на кілька місяців вперед. Але імпортер, бажаючи закріпити успіх, анонсував появу цієї весни більш потужної версії з 2,0-літровим бензиновим двигуном потужністю 170 л. с. Нарешті став відомии і цінник цієї модифікації: єдина версія з безступеневою трансмісією CVT оцінена в 598 080 грн, - це еквівалент $24 тисяч, що на 900 «зелених» дорожче за нашу 1,5 літрову машину.
Всі Chery Tiggo 8 на українському ринку – з приводом на передню вісь. Хоча в арсеналі присутні системи допомоги при спуску з гори й асистент старту в гору, за характером машина цілком міська та шосейна. Можна довго міркувати про необхідність системи 4х4 для героя нашого тесту, але, як на мене, це авто - не для прохідності. Перед вами - типова скоріш для Америки філософія автомобіля: великого, місткого, комфортного. В нас такі люблять.
Той, хто шукає справжній 4х4, подіні кросовери (а по факту — великі «підняті» універсали) рідко купує. Втім, насправді більшість з нас далі декількох сотень метрів по ґрунтовій дорозі до зони шашлику не вибирається, – а для такого маршруту можливостей Tiggo 8 цілком вистачить.
Коментарі (9)
Корч. Згниет за 5-6 лет, движок не ремонтный и слабый...Денег 18000 тыс...база???? Совсем уже...
Пруфы?
Да, а пруфы, что он сгниет за 5 лет.
Старі Тігго досі повзають, і нічого не згнило. Так аби погратись в диванного експерта написали?
масса 1600 кг... Что ж за металл у него? 0_0
БУдет тест на моторе 2.0? В новой комплектации.
Був на тесті, корч страшний, якшо потрібен гаджет то це він (в три дисплея), а інженерно-технологічно "СРАЧ". В кросовері передній привод і 1,5л. двигун та це сішно! 5 пасажирів з кондиціонер і в Києві на Олени Теліги він з останніх сил заїде!, а про сніг , грязь, бездорожьє взагалі мовчу!
Я тоже был на тест драйве 1.5, но скажу что для города его с головой хватает. А на счет бездорожья и полного привода... если вам нужен внедорожник, то берите уазик или jeep wrangler (для примера), ну а это обычный минивен с повышенным клиренсом и естественно он не будет ехать нормально по бездорожью. Да и статистика продаж авто такая, что около 70% авто у нас покупают без полного привода.
Кпп робот тот еще кошмар...