Рамному позашляховику Toyota Land Cruiser Prado серії J150 в цьому році виповнилося 12 років! При цьому останнє планове оновлення відбулося чотири роки тому, але наступником на горизонті навіть не пахне. Замість нього японська компанія провела чергову модернізацію "Прадика". Що змінилося? Зараз розберемося.
Сьогодні в нашому розпорядженні заслужений 150-й "Прадо" в комплектації Premium. Під його високим капотом - фундаментально модернізований 4-циліндровий турбодизельний агрегат серії 1GD-FTV на 2,8 літра потужністю 200 к.с., що працює в парі з 6-ступінчастим "автоматом" Aisin.
Багатий "Топчик" включає масу зовнішніх змін, а від більш доступних версій "наш" Prado відрізняється наявністю селектора вибору режимів роботи допоміжних систем під час руху на бездоріжжі (МТS), Crawl Control - системи допомоги при їзді бездоріжжям, системи камер кругового огляду та фірмової системою KDSS, яка контролює положення кузова під час руху.
Найдорожча комплектація (у нас саме вона) оцінюється в 1 828 149 грн, а це на 200 000 грн дорожче аналогічної, але з 4,0-літровим бензиновим V6 на 282 к.с.! При цьому за найдоступніший "Прадо" і з таким же бензиновим двигуном дилери просять "всього" 1 230 870 грн. І це перший в портфелі марки випадок, коли дизельна версія обігнала за ціною бензинову, ще й таку потужну. Неслабо ж "тойотівці" оцінили свою роботу з удосконалення дизельного агрегату!
Слава до "Прадо" прийшла вже давно, і рік від року він не втрачає своїх позицій на ринку і місць в серцях оффроудерів (котрі виключно мимоволі проводять 99% мотогодин на асфальті). Так що поки ми готували для вас черговий випуск онлайн-журналу, вулиці буквально заполонили оновлені автомобілі. Адже відрізнити їх від попередників, не зважаючи на відсутність радикальних змін у зовнішності, простіше простого.
Виявляється, покупці давно чекали антихромовий пакет, чорну решітку радіатора і чорні диски. Отримайте і розпишіться, як то кажуть! Крім того "Прадик” отримав прозорі розсіювачі задніх ліхтарів, а "наш" Premium ще й прикрашений особливими накладками на передньому і задньому бамперах.
Словом, щоб виділити рестайлінговий "Прадо" в потоці транспорту зусиль докладати не буде потрібно. Тим більше, що він без жартів давно вибрався з польових умов експлуатації і зайняв свою велику нішу в місті. Щільно зайняв... Так що маркетологи порахували, що зовнішній тюнінг важливіше хардкорних змін. Що ж, на Prado, а нині ще й такому модному, дефілювати по місту досить престижно.
Причому ошатний обвіс і велика кількість чорного жодним чином не позначилися на позашляхових можливостях: кути в'їзду збережені, кліренс залишився без змін, а кажучи про серйозні доопрацювання на кшталт установки великих спеціальних коліс, - так на них власник авто за таку ціну, мабуть, махне рукою - причому, зовсім не через економію. Я сам зустрічав одиниці спеціально підготовлених для їзди по серйозному бездоріжжю Prado. А можливостей стокової машини в дорогих комплектаціях вистачить, щоб навчитися багато чому за межами земної тверді в вигляді асфальту. Ми одного разу в Африці перевірили, - так воно і є...
Бункер
Але якісно виділятися зовнішністю і (не в останню чергу) габаритами мало. Водію та пасажирам важливо зберігати не тільки обличчя, але й належний рівень комфорту в салоні. Пакет Black Edition це питання теж вирішує. Всередині, як і раніше, просторо, але чорне виконання салону робить його ще більш значним. Строкатих вставок "під дерево" нині мінімум, а з хрому - тільки матові ручки дверей і "центр управління польотами", той самий величезний пульт вибору режимів їзди по бездоріжжю.
Командирська посадка вище всіх, відмінна оглядовість і запас простору в усіх напрямках створюють відчуття управління не тільки своїм автомобілем, але і навколишнім оточенням. У кріслах я зі своїм зростом "сильно вище середнього", Але худорлявою статурою відчуваю себе маленьким, а задні пасажири за мною можуть закинути ногу на ногу. Хоча задній диван, як і раніше, хочеться підняти вище. Зате вантажне відділення не має кордонів, - і чорт з тим, що спинки другого ряду при складанні утворюють сходинку!
В багажнику, до речі, вельми доречно встановлена розетка на 220 Вольт - мандрівники оцінять. Але якщо говорити про доробки та зміни, гріх не відзначити основне нововведення інтер'єру - нову мультимедійну систему з поліпшеною швидкодією, екраном більшої діагоналі і можливістю підключення смартфона по протоколам Apple CarPlay і Android Auto.
Від колишнього смутку загальмованого екрану з іконками від допотопної мобілки не залишилося і сліду. Разом з тим прилади залишили при собі аналогові шкали і не залучають водія в пучину відчаю через надлишкову діджіталізацію - я, мовляв, пам'ятаю, яким автомобілем керую.Тільки вперед, тільки хардкор! Нехай і з пилом в очі від модного обвісу... Який, втім, особисто мені припав до душі.
Спорт плюс
І якщо судити за кількістю оновлених "Прадо" на українських дорогах, - не тільки мені. Але все ж головне те, що стурбований раніше потужної вібрацією дизельного агрегату покупець може спокійно видихнути. Вдосконалений "дизель" працює тихіше трави: він майже не чутний в салоні і не доставляє дискомфорту своєю роботою. Серйозно!
Оновлений мотор отримав поліпшену систему охолодження, йому додали балансовий вал і змінили програму управління. В результаті агрегат об'ємом 2,8 літра став видавати вже не 177, а 200 к.с., а його крутний момент виріс з 450 до 500 Нм. І нехай максималку залишили на колишньому рівні (175 км/ч), розгінна динаміка справляє зовсім інше враження. Колишні натужні 12,7 секунди до сотні вже в минулому.
Так, рамний позашляховик навчився таки розмінювати першу сотню за 9,9 с! Реакції на натискання акселератора стали гострішими, а обгони на трасі, особливо двосмуговій, перестали дошкуляти водія нервозністю. У міських умовах прибавка в потужності помітна навіть більше. Старти і розгони виконуєш "в півпедалі", а то і менше. І при цьому навіть відчуваєш деяку легкість! Тепер на "Прадо" можна і поспішити, - навіть на дизельному, адже прудкості бензиновому V6 вистачало і раніше.
Зате бадьорий рух по місту дає в підсумку приємний показник витрати: 10,4 л/100 км. На Prado! Навіть в умовах наших випробувань не тільки асфальтом, але і полями, грунтовками і всякою пересіченою місцевістю. На холостому ходу у мотора зникли вібрації, немає ніякого утробного гулу. Відчутно і поліпшення еластичності: збільшений момент дозволяє рідше заганяти мотор в зону виючих обертів: це цінна перевага під час розгонів і обгонів.
Не можу сказати, що під час випробувань часто звертався до вибору режимів роботи КПП, - так, заради експерименту, не більше. Як на мене, перехід "коробки" в "Спорт +" позбавлений здорового глузду: тяги тритонному позашляховику вистачає і в штатному режимі.
Годі й казати, чорний колір, диски в колір кузова і наворочені ліхтарі роблять свою справу: такого не кожен зважиться підрізати. А якщо хто і наважився - відразу роблять спробу втечі. Спробу в тому сенсі, що «наш» Prado з прокачаним мотором не кожному лихачу дозволить сховатися. Жарти жартами, але їде оновлений «Прадо» значно бадьоріше, ніж раніше. Нарешті і з дизелем!
Монумент
Шестиступінчастий "автомат", правда, залишили без серйозних змін, але з більш потужним двигуном він працює м'якше, плавніше. Управління тягою залишило приємні відчуття. Можна плавно котитися будь-якою дорогою і моментально прискоритися - всі реакції швидкі і передбачувані. Але власники машин з системою стабілізації кузова KDSS (Kinetic Dynamic Suspension System) все ж отримають шанс трохи здивуватися.
В таких автомобілях замість звичайних встановлені стабілізатори поперечної стійкості з гідроциліндрами. На ділі це робить керованість набагато точнішою: високий "Прадо" менше крениться і швидка їзда не робить долоні вологими. Впевнений в собі водій може сміливо додавати швидкості, поки справа не доходить до зв'язок швидких поворотів: монументальність позашляховика коливань не підвладна, але зламати, розбити і побороти можна що завгодно.
Обурення з боку системи стабілізації можуть виникнути при виконанні різких маневрів, затяжного проходження розв'язок на високій швидкості або при різкій зміні курсу. Досить рано починаються ковзання, які розсудливо і вчасно припиняє ESP, - причому ковзати починає тільки передок. Електроніка ж бореться з можливими наслідками лихих маневрів, інакше високий "Прадо" може не тільки розвернутися, але і перекинутися.
KDSS помітно впливає і на плавність ходу: у машин без цієї системи вона все ж трохи вище. Але без розумної електроніки неминуче розгойдування! KDSS же на гідної якості покритті розмикає гідроциліндри, підвищуючи їздовий комфорт, а на гребінці або кругляку ходова частина стає набагато зібраніше. Автомобіль не вимагає скидання швидкості і не норовить змінити курс. Так, розбиті ділянки українських доріг з цією системою проходяться трохи жорсткіше, зате набагато безпечніше.
А у всіх інших режимах їзди вона грає тільки на руку. Особливо тим водіям, які в місті і на трасі жадали отримати від Prado точну керованість і курсову стійкість. Такий автомобіль, який на зміни типу дороги чи умов експлуатації практично не реагує, потрібен коли людина живе в стилі "бачу мету, не бачу перешкод": для подорожей, активної повсякденної експлуатації... або коли потрібно їхати без розбору якості дорожнього покриття.
Треба брати
Втім, будемо чесні: реальних українських покупців цього кондового в хорошому сенсі слова позашляховика подібні дрібниці мало хвилюють. Всі дорогі "Прадо" (а більша частина продажів припадає саме на такі автомобілі) матимуть систему стабілізації положення кузова, і в своєму класі він ще довго буде залишатися дуже популярним автомобілем - буде на ньому KDSS чи ні. Prado купують не для цілеспрямованого подолання бездоріжжя і не для швидкої їзди по упорядкованих дорогах, а тому, що "треба брати Prado".
Про нього знають і його впізнають. Кого не спитай, кожна людина, близька до автомобільної теми, знайде що сказати про японський позашляховик з незнижуваним рівнем популярності. Для когось він виявиться межею мрій, а хтось інший назве його мало не зразком застою в сучасному автомобілебудуванні. Як не крути, Toyota Land Cruiser Prado був одним з тих автомобілів, завдяки яким колись народжувалися легенди на кшталт "Toyota не ламаються". Головне, щоб новий (ну майже) дизельний двигун, з яким "Прадо" ніби скинув з плечей десяток років, не давав приводу в цьому засумніватися.
Toyota Land Cruiser Prado 2021
Двигун
Типдизельний з турбонаддувом, L4
Робочий об'єм, см32755
Макс. потужність200 к.с. при 2800-3400 об/хв
Макс. крутний момент500 Нм при 1600-2800 об/хв
Трансмісія
Привідпостійний повний з центральним диференціалом підвищеного тертя Torsen
КПП6-ст. автоматична
Ходова частина
Підвіска передня/заднянезалежна двохважільна/залежна з поперечною тягою
Ми (ARS ONLINE OÜ) використовуємо cookie-файли (cookies), обов'язкові для роботи нашого сайту і сервісів, на підставі легітимного інтересу. Також, ми хотіли б із вашої згоди встановити на вашому пристрої опціональні аналітичні cookies для запам'ятовування даних про перегляди та користування сервісами, а також маркетингові cookies, які допоможуть нам зрозуміти, які сервіси і продукти цікавлять користувачів найбільше.
Вмикаючи ці cookies, ви сприяєте поліпшенню наших сервісів і продуктів. Детальніше про cookies читайте в нашій «Політиці використання файлів cookies». Обов'язкові cookies ми встановлюємо в будь-якому випадку. Нижче ви можете дозволити чи не дозволити нам установку опціональних cookies».
Прокоментуйте першим