Вже котрий день поспіль катаюся на одному з найкрасивіших седанів сучасності, ще й в новому розкішному кольорі Polymetal Grey, а на нього ніхто уваги не звертає, - зайвого разу оком не кинуть у мій бік! Чому так? Зараз поясню...
Не кожному відомо, що давня мрія багатьох шанувальників японського седана здійснилася: під капотом Mazda 6 знову з'явився турбомотор. Але це вже не той 260-сильний MZR з бруднуватим як на теперішні часи вихлопом: витонченій новій "шістці" дістався 4-циліндровий бензиновий турбодвигун потужністю 231 к.с. і крутним моментом в 420 Нм. Коробка передач - як і у її "атмосферних" варіантів: 6-ступеневий "гідротрансформатор", та й привод, як і раніше, - тільки передній.
Інших оновлень в порівнянні з актуальними моделями немає, але і без них за машину в новому кольорі з турбмотором дилери просять щонайменше 1 049 900 грн. У нашому випадку автомобіль був оснащений ще і активним круїз-контролем, а крісла салону обтягнуті преміальною шкірою наппа: такий набір потягнув на 1 096 200 грн. Дорого? Не без того... Але ви ж самі просили!
Краще за двох нових
Та чи не замало тут зовнішніх змін? Нагадаю, що відразу визначити новинку можна лише за фірмовим кольором, принагідно доданим до гами. Правда є ще одне цікаве рішення, - але його побачиш тільки зсередини автомобіля. Ні пішоходи, ні решта водіїв яскравого салону не помітять, а самим власникам "шісток" вистачає і того факту, що за зовнішніми даними конкурентів їхньому автомобілю знайдеться небагато. Не розгубити елегантність і зберегти позиції на ринку - ось головне завдання маркетологів.
"Не нашкодь", як то кажуть. Але ви лиш подивіться-но на хромовані «стрілки», що ростуть з окантовки решітки радіатора, які після оновленням перемістилися під фари, схожу на кольчугу радіаторну решітку та акуратну світлотехніку! Тут вже, як то кажуть, ні додати, ні відняти. І чекайте збирати камені в запалі праведного, але передчасного гніву: зберігши фірмові цінності, компанія пішла далі видимих оку змін, точково посилила кузов і значно поліпшила шумоізоляцію! І тут вже можна видихнути - нарешті в салоні стало тихо.
Стримана деталізація
Заради акустичного комфорту навіть збільшено товщину металу в задніх колісних арках. Ще, однак, варто підмітити, що тепер турбоверсію можна замовити і з пакетом Black Edition. Крім чорних 19-дюймових колісних дисків і такого ж кольору дзеркал власник отримає інтер'єр, оббитий червоною шкірою. А деталі інтер'єру іншого кольору додатково прошиті червоною ниткою.
"Наш" тестовий автомобіль такої екстравагантної риси інтер'єру був позбавлений. Замість цього ми отримали коричневий "салон", обшитий шикарною шкірою наппа і дорогою замшею. Сидіння - з новою набивкою: вона, за заявою виробника, має краще гасити вібрації, а передній ряд навіть став ширшим. Тут же є можливість включити не тільки обігрів, а й більш актуальну нині вентиляцію.
Нарешті на Mazda 6 прокачали і мультимедіну систему: це як і раніше знайомий MZD Connect, але з попередньо встановленими протоколами Apple CarPlay та Android Auto.
Колишнє оновлення кардинально змінило і передню панель, яка нині виконана в мінімалістичному дусі концепт-кара Mazda Vision Coupe. І хоча все залишилося досить лаконічним, виникає сприйняття дуже дорогої речі. Особисто мені на "ура" заходить чорна оббивка стелі, але часто виникають питання з простором на другому ряду в позиції "сам за собою".
І справді, при своїх доволі значних габаритах (між номерними табличками седана - 4870 мм) другий ряд "шістки" страждає через обмежений простір для колін. З рівною спиною у мене теж вміститися не виходить - упираюсь маківкою в стелю через похилий дах. Але з точки зору власника, дизайном я б все одно не пожертвував. І, на жаль, нашого покупця позбавили можливості замовлення красивого універсала, який би вирішив проблему і заднього ряду. Це, за словами дилерів, обумовлено низьким попитом на такий кузов, - а шкода.
















Натомість формі самих крісел на гальорці не дорікнути: вони комфортні, встановлені на вдалій висоті, а ще мають і підігрів, і широкий підлокітник з відділом для дріб'язку та оідразу двома розетками USB. Багажник у дорожчих версій через наявність підсилювача аудіосистеми BOSE пропонує зовсім не рекордні 429 літрів, - однак оброблений, як і салон, шикарно, і дає можливість утворити рівну підлогу зі спинками другого ряду при їх складанні.
Веселі старти
Гріх буде не відзначити: не тільки матеріали, але і підгонка деталей, винятковий стиль інтер'єру Mazda 6 діють на водія і пасажирів дивним чином, огортаючи таким затишком, що залишати цю заспокійливу атмосферу зовсім не виникає бажання. Але весь цей лаунж розсіюється після першого ж погладжування педалі газу.
Можливо, у водіїв автомобілів з пакетом Black Edition і червоним салоном пульс завжди на більш високому рівні, але після побіжного знайомства з більш врівноваженим візуально варіантом інтер'єру я почав шукати кнопку опускання водійського сидіння вже від'їжджаючи від автосалону. Зависоко сидить пілот швидкого седана, - зате не страждає від дефіциту оглядовості.
Під словом "швидкого" я маю на увазі, що навіть у порівнянні із зовсім не повільним седаном Mazda 6 із атмосферним 2,5 на 194 к.с., який без напрягу розмінює першу сотню за 8,1 с, турбоверсія дає зовсім інші емоції. Та між ними просто прірва! Хоч і глибиною лише у 1,1 с... За ті 7 секунд, які потрібні новинці для розгону до 100 км/год, розумієш не тільки різницю у відчуттях, а й починаєш розуміти всі стогони за передчасно "списаними" MPS і тривале, майже безнадійне очікування шанувальниками нової турбоверсії.
При цьому нагадаю, що атмосферник 2,5 навіть на повноприводному кросовері Mazda СХ-5 вважають цілком адекватним, - не кажу вже про легкий на підйом седан. Але ж Mazda 6 з приставкою "турбо" творить неможливе, по відчуттях обмежуючись тільки зчіпними властивостями шин, - інакше могла б набирати швидкість ще стрімкіше. Причому максималка тепер досягає 239 км/ч, і добирається до неї "шістка" з вогником і без надриву.
Мотор не скисає до граничних швидкостях, а на старті взагалі відбувається деякий ривок, ледь натискаєш на педаль акселератора. Провалу не відчуваєш і під час перемикань, - за це потрібно віддати належне вмілому і розторопному "автомату": він завжди точно знає коли варто підключити вищу передачу для економії палива, а де почекати з перемиканням, щоб водій сповна насолодився усіма 420 Нм крутного моменту (такий самий мотор, до речі, встановлюють на важкий семимісний кросовер Mazda CX-9 - і він відмінно його везе).
Шестиступенева АКПП у турбоседанів, якщо порівняти з атмосферними версіями, має інший ряд передавальних чисел, також трохи «вкорочена» головна пара (4,09:1 замість 4,06:1). І це історія про те, коли під педаллю замість неприборканого табуна диких коней - повністю контрольований потік потужності, доступний завжди і скрізь, навіть при моментальному перестроюванні після уповільненої пробки на порожнє шосе.
Процес набору швидкості в режимі "начхати на витрати" супроводжується приємним звуком вихлопу, але все ж з відтінком бажання марки відповідати преміальності у всьому. Тому пасажири максимально ізольовані від шуму мотора, шин (спасибі подвійному склу) та решти сторонніх звуків. Але це анітрохи не позбавляє драйвера задоволення від їзди, і жодним чином не заважає захвату від розгінної динаміки.
І, вочевидь, на заводі витрату заміряли саме так - із задоволенням і азартом. Адже наші веселі покатушки без надмірних обмежень на фініші випробувань показали цифру, яка лиш небагато чим відрізняється від заявленої виробником - 12,1 л/100 км. Чи змогли б ми показати кращий результат? Скоріш за все, так - але бажання такого у нас не виникло.
Наскільки живучим виявиться бензиновий агрегат з таким рівнем форсування - судити складно, але через знижений ступінь стискання - 10,5:1 у турбомотора і 13,0:1 у атмосферних 2,0 і 2,5, а також рекомендоване використання звичайного 95-го палива і ще низку конструктивних особливостей, можна зробити висновок про, як мінімум, довгострокові плани компанії. Принаймні, за умови якісного та своєчасного обслуговування та заправки бензином на перевірених АЗК.
Атлетична витонченість
В попередніх тестах "шістки" ми вже відзначали її розкішну поведінку на дорозі. Тут немає заколисливої плавності ходу, натомість є помітно покращений рівень шумоізоляції і знайомий по попереднім поколінням рівень залученості водія до процесу управління автомобілем. Справді, автомобіль веде себе дуже зібрано, - ані найменшої розвалькуватості. Кожне мінімальне відхилення керма супроводжується точним і зрозумілим маневром кузова, при цьому водій у всіх режимах їзди точно розуміє чого чекати від седана.
Тут немає надлишку нервозності або типової для безлічі передньопривідних авто нестачі повертальності: все точно так, як ти на це і розраховував. Прозоро і незворушно. Однак якщо рульове управління тут в нейтралітеті, то ходова частина - це історія про зібраність і пружність. Ніякої жорсткості немає і в помині: навіть на великих 19-дюймових колесах підвіска відпрацьовує серйозні неприємності, з огляду на належний рівень комфорту.
"Пробити" підвіску так само складно, як і зловити її на розхлябаності. Водій завжди точно і заздалегідь може спрогнозувати реакцію авто на чергову нерівність: нехай без особливого "оксамиту", але навіть бруковані спуски не доставляють серйозних клопотів екіпажу. А все тому, що підвіску ще раніше перенастроїли на догоду комфорту, посилили кріплення подовжніх важелів задніх коліс і злегка змінили геометрію.










Загалом, попри обіцяну компанією збалансовану повертальність, "шістка" все ж зберегла драйверський запал. Стерпні ділянки асфальтового полотна седан долає дійсно комфортно, не сахається вбік від раптової ямки, а тріщини, латки та деякі трамвайні колії долає взагалі "безшовно", зберігаючи легкість і інформативність керма.
У підсумку
Висока популярність Mazda 6 обумовлена не лише її завидною зовнішністю, але й умінням знаходити компроміс між їздовим комфортом, керованістю і достатнім рівнем задоволення від будь-якої поїздки. Нині Mazda 6 2.5 Turbo неодмінно викликатиме асоціації і з інтересом до спорту: принаймні "шістка" всі необхідні нормативи виконала на "відмінно". Хоча колишнім MPS - грубуватим, зухвалим, жорстким - вона не таки стала. Та, мабуть, вже й не варто було.
Порівнюючи "шістку" з нечисленними конкурентами-седанами по прикладних характеристиках - загальній якості виконання, завершеності образу, матеріалам салону, - розумієш, наскільки відстороненою від цього суперництва вона виглядає. Навіть дебют в її моторній лінійці потужного агрегату - не заради спроби "всіх порвати". Вона красива, здатна підтримати бажання водія трохи випендритися і запросто перевірить на що він справді здатний. До того ж, усі конкуренти в сегменті, які мають настільки ж разючі показники розгінної динаміки, істотно дорожчі.

Прокоментуйте першим