Метод батога та... батога: Ще про автофіксацію порушень ПДР

Афтофіксація досі не працює

Тема автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху обговорюється вже не один рік. Перші спроби її впровадження були зупинені Конституційним судом, - задумка не відповідала Головному закону країни ні законодавчо, ні технічно. Далі автофісксація порушень (АФП) була умовно відновлена Законом №596-VIII. Але працювати повноцінно система не може досьогодні день. Причини – приблизно ті ж, що й при першій спробі – законодавчі колізії і брак ресурсів для реалізації проекту на сучасному і достатньо якісному рівні. Один із варіантів комплексного вирішення описаних проблем присутній в документі №5184 «Про дорожній рух та його безпеку», який поки перебуває в статусі законопроекту – в ньому вирішено чимало юридичних і логічних "неув'язок".

З чого все почалося?

Взагалі, ідея АФП спочатку створювалася як метод боротьби з корупцією на дорогах – відібрати у інспекторів ДАІ «фени»-радари, і передати порушників в руки автоматики, тобто в цілому, здоровий глузд у ній присутній. А ще має місце сумна статистика порушень ПДР, кількості ДТП, травматизму та смертей, які погіршуються щоденно: вони потребують вжиття заходів, і АФП може стати одним із них. Ось тільки реалізувати ідею варто грамотно.

Автофіксація порушень ПДР в Україні: Чи можливо запустити систему без помилок?

Що, знову?

Цього разу ми розглянемо черговий законопроект, зареєстрований у Верховній Раді, поданий нардепами Антоном Геращенко, Мустафою Найємом разом з іншими авторами. Номер документа – 5314. Завдання законопроекту, згідно з текстом з пояснювальної записки, – наведення порядку в сфері дорожньої безпеки та усунення невідповідностей у чинному законодавстві у сфері АФП. Нам доведеться трохи ознайомитися з ключовими моментами з документа, щоб зрозуміти, що насправді може трапитись, якщо документ стане законом.

Купив автомобіль – вже винен

У законопроекті майже передбачено притягнення до відповідальності не власника ТЗ, а фактичного порушника. Але, у разі, якщо немає можливості встановити хто фактично був за кермом у момент фіксації порушення – система повернеться у старе русло – відповідати буде той, хто є власником ТЗ, або той, хто ввіз ТЗ на територію України. До відповідальності також планують притягувати і юридичних осіб.

Чи можливо їздити на "двійнику" та оминути розмитнення?

Проблема в тому, що запропонований механізм не відповідає принципу єдиного стандарту відповідальності перед законом, адже факт володіння ТЗ не може бути причиною для притягнення до відповідальності. Це приблизно те ж саме, що покарати власника готелю за те, що в одному з номерів його закладу сталося вбивство. Також очевидні труднощі передбачаються з притягненням до відповідальності юридичних осіб – чому власник автопарку повинен відповідати за порушення ПДР своїми водіями? Адже відповідальність, згідно із Адмінкодексом, має особистий характер, а юрособа за адмінпорушення у сфері безпеки дорожнього руху відповідальності взагалі не несе. Подібна ситуація і з тими, хто ввозив ТЗ на територію України – часто нерозмитнені авто за схемою «легально на рік під фірму» ввозять або нерезиденти, або авто заїжджає «по повітрю», ніде не реєструючись. І кого в такому разі шукати – іноземця? Або взагалі «приголубити і пробачити»? Переадресація відповідальності на власника може статися і «у разі відсутності можливості встановлення особи, яка керувала ТЗ в момент порушення» - подібні речі слід вирішувати введенням вимог до систем розпізнавання об'єктів, застосовуваних при АФП, щоб ті могли чітко фіксувати обличчя водія.

Пошта може розслабитися

В документі присутній цілий ряд «нестиковок» з оповіщенням імовірного порушника за допомогою пошти. Заочна постанова має бути надіслана рекомендованим листом. Якщо фізична або юридична особа відмовляється від отримання такого повідомлення, то датою інформування буде вважатися число, вписане у відмітці про відмову від одержання. Але як фіксувати факт відмови і самого вручення – не сказано. Більш того, якщо адресата не було вдома, повідомлення буде вважатися... врученим належним чином. Легко для пошти, але далеко не просто для автовласників. Не згадуючи вже про окуповані території.

Знову Конституція

Власник буде повинен повідомити про фактичного порушника, якщо в момент фіксації порушення за кермом був не він. Ця норма суперечить ст. 63 Конституції, - «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів». Тобто, власник ТЗ в повному праві відповісти, що автомобілем він дозволяє користуватися значній кількості його родичів, і хто саме був за кермом у конкретний час він не пам'ятає, так і не зобов'язаний, відповідно до згаданої статті Конституції.

Швидше, ще швидше

Запропоновано нові терміни дії заочної постанови про порушення, складеної системами АФП. Тепер замість 15 днів пропонується встановити 10 для набрання такою постановою чинності. Правда, замість 5 днів для можливості оплати 50% штрафу запропоновано 10, але замість 2 місяців відтермінування до передачі справи в виконавчу службу, при ігноруванні штрафу (як зараз), пропонується зменшити цей період удвічі –до 30 днів.

Ось, як все влаштовано зараз:

Питань стає більше

В цілому, якщо механізм АФП запустити таким чином, це викличе хвилю судових розглядів, - можливо, навіть міжнародних. Це поставить під сумнів нормальну роботу автопідприємств-перевізників, в яких у власності значна кількість одиниць техніки, заведе у «підвішений стан» послугу автопрокату і «кар-шерінгу». Немає у законопроекті відповіді і про те, кого слід карати за порушення в разі викрадення ТЗ, як бути з тими ж автомобілями-«двійниками»... А скільки автомобілів було продано (причому неодноразово) «по-довіреності» або навіть просто передачею техпаспорта? А знайти деяких власників «з техпаспорта» фактично нереально: вони давно могли виїхати за кордон або навіть померти.

Спочатку підкорись, потім оскаржуй – чи спрацює це в Україні?

Безпека, а не бюджет

Безперечно, система АФП повинна працювати (як наприклад, вона працює в ЄС або США) з метою запобігання порушенням ПДР та підвищення безпеки на дорогах. Але це ні в якому разі не система збору коштів з автовласників! Причому, саме з власників а не реальних порушників... Запуск комплексу АФП, який буде направлений проти автовласників, і не дозволить притягати до відповідальності фактичних порушників, викличе лише хвилю обурення, саботаж роботи такої системи, в тому числі і вандалізм по відношенню до обладнання. Адже історії відомі й такі повороти. А ось підвищити безпеку на дорогах таким «сирим» способом навряд чи вдасться.