Поки у Франкфурті-на-Майні «зелені» ставлять хреста на долі міжнародного автосалону, британський автопром готується до чергового колапсу в листопаді. Чого чекати від автовиробників і як цей політичний акт може вплинути на авторинок?
Автомобільна індустрія переживає не найкращі часи: попри великі плани, продажі легковиків на окремих (в тому числі й традиційно «бездонних») ринках почали просідати. «Гойдає» навіть перспективний сегмент електромобілів: після червневої відмови китайського уряду субсидувати покупки такого транспорту коштом держави, кількість угод там зменшилася наполовину: до 70 тисяч машин за результатами липня 2019 (у червні-2019 там продали 142 тисячі «електричок»).
Фото: Reuters
Не меншим потрясінням став і протестний рух, що супроводжував відкриття у Франкфурті Міжнародного автосалону IAA: після відносно невеликого мітингу на відкритті шоу, 14-15 вересня «зелені» (йдеться про організації «Грінпіс» і «Друзі планети») зібрали біля стін виставкового центру у Франкфурті, за різними оцінками, від 15 до 25 тисяч протестувальників під гаслами, що закликають заборонити SUV та інші великі ТЗ.
Втім, організаторів Моторшоу у Франкфурті нудить і без «зелених»: цьогоріч від участі у виставці відмовилися Toyota, Peugeot, Citroen, Nissan, Kia, Volvo, Ferrari, Fiat, Jeep, Chrysler... Кількість стендів скоротилася на 20%, а замість серійних новинок на експозиціях часто показували прототипи та концепти (наприклад, нового «Гольфа» у Франкфурті так і не показали, як і вочевидь «притриманої» заради нього нової «Октавії»).
Враження від заходу виявилися настільки неоднозначними, що навіть колишній бос Opel Карл-Томас Нойманн назвав у «Твіттері» Франкфуртський автосалон «жалюгідною тінню» і висловив припущення, що наступного автошоу на Майні вже не буде. Втім, переконатися в його правоті можна буде лише у 2021 році, - однак зовсім скоро автомобільну індустрію чекає навіть більше потрясіння: Brexit.
Ні обіцянок, ні пробачень
Делікатно «піти по-англійськи» не вийде: «розлучення» Великобританії та Європейського Союзу, що отримало назву «Брекзит», обіцяє обернутися великим скандалом — і в політичній, і в економічній сферах. Стосуватиметься воно й автомобільної індустрії: дарма, що істинно британський автопром віддав богу душу (а більшість торгових марок — іноземним інвесторам) 50 років тому, в Об'єднаному Королівстві непогано облаштувалися «глобальні» бренди.
Вони орієнтувалися не стільки на ринок власне Британії, скільки на доступність (і територіальну, і податкову) фактично всієї Єврозони. Проте, 31 жовтня економічний місток між «Островом» і континентальною Європою буде зруйновано, тож багатьом брендам, виробництво яких налагоджено в індустріальних парках Королівства, доведеться жити по-новому. А деяким маркам, на жаль для самих британців, там взагалі більше не жити.
Найсвіжішу заяву в цьому плані зробив фінансовий директор BMW Group: 10 вересня німець Ніколас Петер у Франкфурті сказав у коментарі ресурсу Automotive News Europe, що компанії доведеться «збільшити ціни та скоротити робочі зміни». Все б нічого, якби не йшлося про споконвічно британську марку MINI, що належить німецькому концерну, та про завод в Оксфорді, де виробляють її автомобілі.
При цьому звинуватити німців у тому, що вони кидають британський бренд в біді, не можна: BMW вже витратила 300 мільйонів євро на зміни в логістиці та розв'язання інших проблем заводу MINI, викликаних виходом Королівства з Євросоюзу. Але 165 тисячам робітників інших британських підприємств від цього, як не крути, легше не стане. Тим більше, що інші бренди мають намір вдатися до більш жорстких заходів.
Так, у британському офісі Toyota повідомили, що повністю зупинять виробництво на своєму заводі в Дербіширі наступного ж дня після оголошення «Брекзиту». Не назавжди, а тільки до з'ясування усіх обставин, — але навіть невелика пауза може позначитися на зарплатні робітників, які збирають на цьому виробництві нову «Короллу». Адже будувати машини, не маючи можливості тут же відправляти їх автовозами дилерам до Європи (після «Брекзиту» це вже означатиме «за кордон» і вимагатиме великих змін в логістиці), завод не може. Тим часом, кожен день простою, за словами заступника керуючого директора заводу Тоні Волкера, буде обходитися «Тойоті» приблизно в 10 мільйонів фунтів!
Наступний «клієнт», по справах якого сильно вдарить «Брекзит», - завод Honda Motor у Свіндоні, де збирають приблизно 150 тисяч «Сівіків» на рік. На місцевому ринку такого обсягу не продати: машини звідси поставляють майже в 70 країн. Поставляють до тих пір, поки не почнуться «нюанси» і додаткові витрати на «розмитнення» після виходу Британії з єдиного економічного простору. Так що після закінчення виробництва моделі Civic нинішнього покоління завод Honda в Британії, де зараз працює 3500 людей, просто закриють.
Ще один японський виробник — Nissan — загрозливих заяв про долю свого підприємства в Сандерленді поки не робить: досі відомо лише те, що виробництво кросовера X-Trail звідти переведуть до Японії. Схоже, цю рокіровку запланували раніше — щоб звільнити на конвеєрі Сандерленда місце для виробництва нового компактного кросовера Nissan Juke. Але про подальшу долю в Британії самого «Джука» японці поки ніяких коментарів не роблять — та їм зараз і без «Брекзиту» живеться дуже «весело»...
«Катастрофою» вважають цю подію і в Ford: компанія готує до закриття лінію виробництва двигунів в британському Брідженді, де, крім силових агрегатів для власних автомобілів, «фордівці» збирають ще й «клієнтські» мотори для Jaguar Land Rover. Виробляти машини без силових установок — тема безперспективна, тому завод Jaguar в Касл Бромвічі після «Брексита» в найкращому випадку перейде на триденний робочий тиждень. В підвішеному стані перебуватиме й завод Opel/Vauxhall під Ліверпулем, який тепер належить PSA — зараз там випускають тільки «Астру»...
З чого весь лемент?
На перший погляд, проблема може здатися штучною і висмоктаною з пальця: здавалося б, яким чином питання належності Британії до наддержавних спілок можуть вплинути на виробництво автомобілів? Після «Брекзиту» що, перестануть закручуватися гайки, чи не сохнутиме фарба?
Ні, з культурою виробництва все буде як є. Але по частині торгівлі — можливі варіанти. До найнеприємнішого і радикального з них — виходу Великобританії з Євросоюзу «на власних умовах», без компромісу між урядами Об'єднаного королівства та ЄС (пошук якого давно і з тріском провалився) справи йдуть просто зараз. Категоричний вихід з альянсу поверне підданих Єлизавети II в обійми правил Світової Організації торгівлі (WTO), поміж яких — 10% мито на імпорт товарів до Євросоюзу.
До 31 жовтня Великобританія, як одна з країн ЄС, залишиться учасником великого внутрішнього ринку, що забезпечує місцевим автовиробникам більш-менш рівні конкурентні умови. А з 1 листопада вона стане для Європи «закордоном», тож комусь доведеться доплачувати ці кляті 10%...
Покупці готові?
Прокоментуйте першим