Зарегульованість автомобільної сфери у Європі б’є рекорди: не встигли стихнути суперечки між прибічниками та критиками численних електронних асистентів, через брак яких недорогі авто не можуть отримати високий бал з безпеки, або дискусії про кінцеві вимоги екостандарту Euro 7 чи зупинку виробництва легковиків з двигунами внутрішнього згоряння, а на індустрію вже очікує наступний стрес — обов’язкова сертифікація захисту нових авто від кібератак.
Безумовно, «цифровізація» сучасної автомобільної техніки відкриває нові можливості для зламу бортових електронних систем хакерами. Однак дотепер питаннями захисту від втручання до програмного забезпечення опікувалися самі виробники, а надалі їм доведеться підтверджувати власні успіхи за допомогою сертифікаційних бюро. За даними Automotive New Europe, функцію виконуватиме вельми авторитетна Асоціація технічного нагляду TÜV, тим часом як, наприклад, в Іспанії подібні послуги (з наданням відповідного сертифікату) вже пропонує лабораторія Eurocybcar.
Здатність нового авто чинити опір спробам зламу програмного забезпечення перевірятимуть за допомогою симуляції атак з наступним аналізом наслідків для цифрової архітектури тестового автомобіля. Поточний регламент передбачає тести 70 конкретних потенційних вразливостей, але оскільки цифрова сфера прогресує дуже швидко, цей перелік можна вважати початковим. Омологація однієї моделі триватиме приблизно 4 тижні.
Заради чого це все? «Хакери можуть взяти під контроль неналежним чином захищений автомобіль, або навіть заблокувати цілий службовий автопарк і вимагати викуп, як це відбувається під час атак на комп’ютерні мережі великих компаній чи державних установ. Це також можуть бути витонченіші втручання — наприклад, крадіжка конфіденційних даних: геолокації автомобіля, телефонних контактів або повідомлень та іншої приватної інформації», - прокоментував можливі сценарії зламу керівник лабораторії кібербезпеки TÜV SÜD Czech Владислав Коціан.
Зобов’язання виробників забезпечувати захист від кібератак передбачене законодавчим регламентом UN/UNECE WP.29, тож спроби виробників уникнути сертифікації на кібербезпеку каратимуться стягненням у розмірі до 30 тисяч євро за кожен автомобіль несертифікованої моделі, проданий на будь-якому з ринків Єврозони. Охочих ризикнути навряд чи буде багато: деякі бренди вже почали натякати, що певні моделі простіше зняти з виробництва, ніж «підігнати» у відповідність до вимог, які почнуть діяти влітку 2024 року.
Доволі відверту заяву неназваного представника Porsche цитує німецький ресурс Automobilwoche: за словами джерела, вартість приведення у відповідність до вимог кібербезпеки моделі Macan, презентованої 10 років тому і побудованої на базі Audi Q5, старшої ще на 5 років, буде несумісною з наміром німецької компанії випускати компактний спортивний кросовер з ДВЗ лише протягом двох наступних років. Тому вже наступної весни найпопулярніша модель Porsche зникне з салонів дилерів, розташованих у ЄС (тим часом у Великій Британії, Швейцарії та решті країн світу Macan продаватимуть далі).
Зауважимо, йдеться саме про Porsche Macan з ДВЗ, кар’єра якого і так наближалася до завершення: досі не презентована, але вже майже повністю розсекречена електрична версія кросовера розроблялася з урахуванням поточних технічних вимог і, на думку представників бренду, отримає сертифікат на кібербезпеку без зауважень. Цікаво, що виготовляти бензиновий Macan у німецькому Лейпцигу не припинять: його продаватимуть ще принаймні два роки на ринках, де вимоги регламенту UN/UNECE WP.29 не діють.
Прокомментируйте первым