Новий Honda CR-V саме у такому вигляді з’явився ще влітку 2022 року, маючи на меті дати відкоша запеклому суперникові – Toyota RAV4: саме тому він став на 10 сантиметрів довшим за “Равика”, хоча колісна база переважала відстань між осями “земляка” лише на сантиметр. Зауважимо, це перший CR-V, який японці вирішили не продавати… в Японії: головним ринком для нової генерації став американський. Тому навіть до Європи “хондівський” кросовер діставався майже рік, а до нас — значно довше.
Хай там як, тепер усі нові Honda CR-V заїжджають до України у європейських специфікаціях з єдиною доступною на сьогодні гібридною установкою i-MMD потужністю 184 к.с. на базі 2,0-літрового “атмосферника” і, звісно, з автоматичною трансмісією. Привод тестового автомобіля – повний, а комплектація Elegance передбачає наявність шкіряного салону, 18-дюймових коліс, панорамного даху, бездротових Apple CarPlay / Android Auto, моніторингу сліпих зон, утримання у смузі, камери бічного огляду та довгого переліку активних систем безпеки, без яких у Європі тепер ніяк.
Ціни, до слова, теж цілком ”європейські”: навіть початкова версія з приводом на передню вісь коштує 2 043 900 грн (за повний привод на нашому авто взяли ще 52 400 грн) в аналогічній нашій комплектації. А CR-V з приводом на всі колеса і ще деякими “допами” у версії Advance потягне вже на 2 368 800 грн. Простіших рівнів оснащення з текстильним салоном і без “панорами”, на жаль, не передбачено. Тому конкуренцію у своєму класі “К2” Honda складатиме моделям у виключно максимальних комплектаціях: головними серед них, з огляду на тип силової установки, є Nissan X-Trail e-Power та, звісно ж, Toyota RAV4 Hybrid.
Зовнішність Honda CR-V
На тлі респектабельних однокласників варто оцінити зовнішній вигляд нашого героя. Цьогоріч ми на власному досвіді неодноразово переконувалися в бажанні “Хонди” віднайти власний стиль та догодити вибагливій публіці, не втративши власної ідентичності. І на нашу думку з моделями HR-V та ZR-V це вдалось зробити не так успішно, аніж у разі з CR-V. Він має без сумніву класний вигляд.
Насправді зовнішність новинки та пропорції кузова CR-V дуже нагадують автомобілі всіх попередніх генерацій одразу. Тут така сама витягнута передня оптика, вертикальна решітка радіатора і не надто похила лінія вітрового скла. А от задня частина вже не настільки унікальна: тут легко побачити натяки на форму світлотехніки від Volvo XC60 вдень та малюнок світлодіодів BMW X3 у вечірній час. Та головне те, що врешті CR-V отримав завершений, цільний образ з усіх ракурсів.
Хоча без здивованих поглядів власників шведських автомобілів в мій бік під час тесту теж не обійшлось. У дорожчій комплектації автомобіль матиме повністю забарвлені елементи екстер’єру у колір кузова, — однак мені до вподоби саме цей, дещо брутальний і зухвалий варіант з чорним пластиком по колу. Так автомобіль візуально видається компактнішим, та й на бездоріжжі нефарбований обвіс мав би виконувати захисну роль (хоч на практиці при контакті з гілками все відбувається рівно навпаки). Менше з тим, наше біле авто з чорними акцентами та графітовими дисками притягувало погляди, немов магніт.
Інтер’єр Honda CR-V
Якщо порівнювати “Хонду” з її головним суперником – Toyota RAV4, – екстер’єр CR-V справляє враження свіжішого: через роки рубані форми “Тойоти” вже не здаються новітнім рішенням. Елегантність Honda продовжується і в інтер’єрі. Щоправда, у своєму фірмовому стилі інженери намагалися посадити водія не “на”, а саме “в” автомобіль, надавши легкових переваг. Знову ж, у порівнянні з високою дзиґликовою посадкою за кермом RAV4.
Втім, порівнювати якість оздоблення, актуальність дизайнерських рішень та ергономіку з представленою у 2018-му році “Тойотою”, напевно, буде не надто коректним, тому варто зупинитись на салоні новинки. Нижча посадка не означає, що водій провалюється у крісло, як це було у кросовері ZR-V, хоча перебування за кермом його “старшого бата” з моїми 188 см зросту виявилося доволі розслабленим.
Цьому сприяють і досить м’які крісла без яскравої бічної підтримки, розраховані на їздців різної комплекції. За абсолютно круглим кермом – повністю цифрова панель приладів, не перевантажена інформацією і з великими шрифтами. Салон містить цілу низку кишень, підстаканників, а під нависаючою центральною панеллю передбачено місце одразу для двох смартфонів. З нових рішень – дуже схожі на стіки в пульті керування радіомоделями регулятори потоків повітря кліматичної системи.
Однак найсуттєвішою відмінністю CR-V від менших кросоверів Honda є простір салону, в якому п’ятеро дорослих не будуть вимушені шукати компромісних рішень для положення ніг чи спини. Особливо це стосується другого ряду, де важливість запасу простору навіть очевидніша (ширина авто без дзеркал – 1940 мм, тим часом як Toyota має 1855 мм, та й колісна база хоч трохи, але більша). До того ж рівна підлога і пристойна відстань для ступнів роблять посадку і вихід з авто максимально комфортними.
Спинка заднього “дивана” нахиляється на широкий кут і дозволить розслабити поясницю в дальній дорозі. “Сам за собою” я сідаю із запасом, а самі сидіння, відокремлені в пропорції 60:40, мають ще й поздовжнє регулювання, що дозволяє за потреби значно збільшити об’єм багажного відсіку. Ще одна річ, яку я виділив би у площині комфорту, – кут відкриття дверцят майже на 90 градусів (пробач, Toyota). А на додачу пасажирам другого ряду CR-V запропоновані зручні дрібнички на кшталт портів зарядки Type-C, дефлекторів обдуву, повноцінних кишень у спинках передніх крісел і картах дверей та широкого складаного підлокітника з двома підстаканниками.
Ґрунтовно японці попрацювали й над багажним відсіком, і річ тут не лише у солідному об’ємі (587 літрів): тут все оббито повстю (майже як у Mazda CX-5), є розетка, гачки для пакетів, такелажні петлі та дуже зручний опційний органайзер. Поріг не надто широкий, а висота завантаження – звичний для такого типу автомобілів козир перед легковими авто. Втім, заради справедливості варто визнати присутність відчутної сходинки при складанні спинок другого ряду і, згідно з європейськими стандартами, відсутність бодай якоїсь докатки: тільки ремкомплект! Останні два пункти мають неабияке значення для садівників-городників і туристів: у “Тойоти”, до речі, з цим жодних проблем.
Драйв Honda CR-V
Як би ви не любили членів своєї родини та сімейні покатеньки за місто чи навіть по магазинах, новий CR-V не дасть водію забути про те, що той керує саме автомобілем Honda – чи не найбільшим виробником силових установок у світі. Принаймні час від часу автомобіль провокуватиме водія на активні дії. І хоча CR-V є значно “спокійнішим”, аніж модель ZR-V з тим самим двигуном, активніше тиснути на гашетку мені хотілось практично повсякчас.
Встановлена під капотом гібридна система i-MMD (Intelligent Multi-Mode Drive) автоматично перемикається між трьома режимами водіння: Electric (режим руху з електроприводом), Hybrid (гібридний режим) та Engine Drive (режим руху з приводом від двигуна внутрішнього згоряння). Але на відміну від, скажімо, повноприводного Nissan X-Trail e-Power e-4orce, в якому задні колеса обертає окремий електричний двигун, у Honda CR-V крутний момент передається від гібридної установки на задню вісь через карданний вал.
Цікаво, що при однаковій потужності крутний момент силової установки CR-V більший на 20 Нм, ніж у ZR-V. Однак “старший” важчий більш ніж на 200 кг (1806 кг та 1589 кг відповідно), тож і різниця у прискоренні доволі суттєва: 9,4 с до “сотні” проти 7,8 секунди у майже “невагомого” за відчуттями ZR-V. Однак зауважу, що у налаштуваннях агрегатів обох моделей є істотні розбіжності.
Наприклад, менший ZR-V здатен рухатись без втручання електрики, тільки завдяки тязі ДВЗ, лиш у певному діапазоні швидкості (80-120 км/год), на відміну від CR-V, який вже на старті може залучати бензиновий двигун. Так зроблено для ситуацій, коли повноприводне авто буксируватиме за собою, скажімо, причеп чи дім на колесах: під значним навантаженням одна лиш електротяга буде недостатньо ефективною і швидко вичерпуватиме запас енергії в акумуляторах.
Через це на старті чи під час інтенсивного розгону ми можемо почути роботу бензинового двигуна, який не просто миттєво розкручується в дзвін, а саме набирає оберти, — хай навіть дуже швидко. Це допомагає відчувати зв’язок між натисканням на “гашетку” і прискоренням. Тим часом у моделей з “ніссанівською” установкою e-Power, які ми випробовували, швидкий старт супроводжується миттєвим виходом ДВЗ на високі оберти, хоча набір швидкості триває певний час, що не відповідає очікуванням драйвера. Втім, там механічний зв’язок ДВЗ з колесами взагалі відсутній: він “крутить” лише генератор, тим часом як машину рухають електромотори.
Звісно, до усього можна пристосуватись і звикнути, але саме на моделі CR-V цей процес відлагоджено максимально зрозуміло і прозоро, саме так, як того очікує водій. Тому і зв’язок керманича з автомобілем тут, на нашу думку, більш вдалий. Що ж до можливостей двигуна, то попри непогані, але аж ніяк не шалені 9,4 с до 100 км/год, їхати за кермом Honda хочеться швидко. Цього разу ми навіть знехтували шансом перевірити вірогідність заявленої мінімальної витрати 2,8 л/100 км по місту та просто катались із задоволенням.
Ходова частина Honda CR-V – комфорт без компромісів
І, як наслідок, “привезли” 6,1 л/100 км в змішаному циклі руху, що навіть на “півлітри” краще ніж заявлений виробником показник. З такими споживанням і сумліннішим ставленням до натискання на “гашетку” одна заправка 57-літрового бензобака може забезпечити поїздку тривалістю під 1000 кілометрів! Та коли процес водіння є настільки приємним, про запас ходу швидко забуваєш: гібрид це все ж не електромобіль, заправка триватиме пару хвилин! Щоправда, на загальні враження впливає ще один доволі неочікуваний фактор.
Йдеться про недосяжний для суперників рівень комфорту і водночас збалансованість підвіски Honda CR-V. Одразу відзначу дуже вдалий розмір шин – 235/60R18: високий профіль вкрай позитивно позначається на плавності ходу. Інших розмірів, до речі, ні для Європи, ані для України не передбачено. Але й ходова налаштована просто відмінно.
Більшістю доріг ви просто дубаситимете без розбору, чітко розуміючи, що саме знаходиться під колесами, але ізольовано від неприємних реакцій, плавно, гладенько. При цьому кермо залишається приємно важким, з чітким “нулем” і на трасі попри високі “пончики” коліс чудово утримує автомобіль на бажаній траєкторії. Для активного драйву гостроти кермування часом може забракнути, але це анітрохи не зіпсує загальні враження від керованості.
Високий рівень їздового комфорту підсилений ще й вдалою ізоляцією сторонніх звуків зовні чи шумів від роботи підвіски: в салоні дуже тихо майже завжди. Такий набір споживацьких якостей непомітно, але дуже переконливо починає правити настроєм водія, який під час керування насолоджується процесом, а не переживає про якість покриття.
Одним з небагатьох вражень в процесі експлуатації Honda CR-V є помітні крени в поворотах і робота гальмівної системи з помірним, але відчутним ходом. Ефективність від цього не страждає, але про гоночні налаштування годі й думати. А крени пояснюються не тільки конфігурацією чи налаштуваннями ходової частини, а й високим центром ваги — і, звісно ж, профілем шин. Однак на цьому всі мої зауваження до поведінки сімейного кросовера на дорозі вичерпуються.
Для повного розуміння феномену CR-V варто сказати, що на нерівностях чи лежачих “поліцаях” пробити підвіску не так просто: вона буквально завжди залишається зосередженою на відпрацюванні рельєфу і контакті шин з поверхнею. Як і у всіх автомобілів японського бренду, — але з більшим комфортом. Ви можете зауважити, що в дискусії про комфорт варто згадувати зразкові підвіски автомобілів концерну Stellantis, – і ми радо з цим погоджуємось, але не забуваємо, що там йдеться не про активний драйв та відпрацювання підвіски як на стиснення, так і на відбій. Тим часом Honda CR-V – історія саме про це.
Та якщо неодноразово згадані вище “молодші” HR-V та ZR-V – мають пріоритет на швидкості, певному рівні агресії та буквально боротьбі за місце в потоці, то філософія нового CR-V інша. Його переваги — спокій і впевненість у будь-якій ситуації, посилені наявністю повного приводу, який розширює горизонти використання сімейного автомобіля – від доїзду засніженими дорогами до заміського будинку та вилазок на рибалку до буксирування важкого причепу чи будинку на колесах.
Розслабити водія може ще й і камера бічного огляду, яка при вмиканні правого покажчика повороту на центральному екрані демонструє картинку з правого дзеркала: до речі, це дисциплінує вмикати повторювачі поворотів, а одночасно з цим сконцентруватись на дорозі та не крутити головою. Хоча на якість картинки з неї, як і з камери заднього огляду, я мав певні нарікання.
Новий Honda CR-V – що у підсумку?
Як виявилось, навіть у такому, здавалось би, зрозумілому автомобільному всесвіті часом трапляються абсолютно неординарні події. Нещодавно ми відзначували тотальний перехід виробників на використання все більш жорстких та зібраних шасі, аж раптом під час випробувань нового Honda CR-V були неабияк здивовані. Японські спеціалісти зробили неможливе, заткнувши “французів” за пояс по плавності ходу, але й досягши при цьому високого рівня точності керування.
Це й пояснює височенний рівень популярності CR-V по всьому світу і навіть чимось нагадує історію легендарного двоколісного Honda Super Cub, подібних якому за рівнем продажу не було, — та вже певно й не буде. Однак будемо чесні: весь цей позитивний досвід ризикує потьмяніти на тлі високої вартості автомобіля, хай навіть дуже високотехнологічного та щедро оснащеного.
Прокоментуйте першим