Перед вами – вже друге покоління Chevrolet Cobalt, що з'явилося на світ у 2011 році. В основі седана, створеного Бразильським підрозділом GM – платформа GM Gamma, яка раніше використовувалася в Opel Corsa C, Opel Combo C, Chevrolet Spark та інших моделях концерну кінця «нульових»-початку «десятих». В Україні машина добре знайома під назвою Ravon R4 і через кілька років пережила зміну імені.
Попри свій скромний цінник, герой нашого тесту не виглядає радикально бюджетним. Комусь дизайн машини може здатися вже не повністю відповідним сучасній автомобільній моді, але у горезвісному бажанні заощадити «на всьому» дизайнерів «Кобальту» не дорікнеш. По екстер'єру розкидані приємні акценти: повторювачі поворотів, що зустрічаються на інших моделях GM, рельєфні задні ліхтарі, денні ходові вогні у фарах та інше.
До недоліків та деякого анахронізму можна віднести стару галогенну оптику навіть у топовій комплектації. Не сказати, що фари погано освітлюють дорогу, але лінзи з цим завданням упоралися б краще. Хочеться похвалити цей седан за майже кросоверний дорожній просвіт в 160 мм. Тест-драйв автомобіля припав на сніговий тиждень, але кліренс у поєднанні з добротною зимовою гумою забезпечував машині впевнену прохідність засніженим містом.
Незвично, що багажник відмикається лише ключем. Можна скористатися ще кнопкою на брелоку, але при заглушеному двигуні. Є думка, що рішення не встановлювати на кришці багажного відсіку кнопку пов'язане з популярністю крадіжок у пробках на батьківщині авто - у Бразилії. Тим часом кришка лючка бензобака має замок, який автоматично розблоковується під час відкриття машини.
В салоні м'яко та тепло
Зимовим ранком термометр забортної температури показує -16 градусів за Цельсієм. Бензиновий мотор заводиться з півоберту, і в салоні майже одразу відчувається тепло. Але ще раніше за швидкий обігрівач та електропідігрів передніх крісел зігрівати водія починає їхня плюшева оббивка. Від неї ми вже встигли відвикнути: автовиробники переходять на бюджетну гладеньку тканину чи модний шкірозамінник. До речі, відчувається, що під капотом не якась «літрушка», а «повноважний», хоч і не надто енергоефективний мотор – він швидко прогрівається і відразу починає віддавати тепло в салон.
Загалом до ергономіки місця водія претензій немає. Щиток приладів повністю видно через кермо, поздовжнє регулювання рульової колонки має широкий діапазон, крісло водія забезпечене ліфтом. На відміну від спорідненої Nexia, кнопок на кермовому колесі не передбачено. Але до аудіосистеми тягнутися не потрібно – ось вона, під рукою.
Сприйняття щитка приладів, мотоциклетного за компонуванням, не вимагає звикання: просто доведеться запам'ятати, що звичного циферблата спідометра тут нема: вся увага на піксельну цифру. Попри переважно тверді сорти пластику, салон зібраний щільно – навіть на нерівностях не чутно неприємних скрипів, хоча тестовий автомобіль якраз у наших руках розміняв 10 000 км пробігу.
У глибині відсіку під смартфон розташувалися USB- і AUX-роз'єми. До «двохдінового» головного пристрою можна підключити телефон через Bluetooth. Важіль АКПП великий і зручний, але до положень куліси потрібно звикнути – я постійно намагався увімкнути ручний режим. Найпростіше орієнтуватися на підказки щитка приладів. До речі, відчувається, що Cobalt спочатку створювався як Шевроле. Якщо у «Равона» кнопка сигналу на кермі мала скромний тиснений логотип, то американський «хрест» – металевий, двоколірний.
Сидіння водія дуже м'яке, але в дальній дорозі ноги та спина не затікають. На другому ряду у пасажирів опцій небагато – лише широкий місткий диван та свій підсклянник, у який поміститься хоч літрова пластикова пляшка. Але в міру м'який диван у поєднанні з низькою віконною лінією не дадуть приводу нудьгувати чи загойдуватися.
Місткий багажний відсік готовий прийняти майже 550 літрів поклажі. Скласти спинки можна в пропорції 60/40 лише із салону. Зважаючи на те, що під підлогою в нашій версії розташувався тороїдальний бак для пропан-бутану, то заводська повнорозмірна «запаска» та органайзер із домкратом та «балонником» зайняли місце в самому багажнику. Із заводу п'яте колесо запаковане у фірмовий чохол.
Без вогнику, проте без переплати
Для Chevrolet Cobalt передбачено один мотор: 1,5-літровий атмосферний бензиновий агрегат потужністю 106 к.с. Але вибір трансмісій є – у «базі» з ДВЗ працює 5 -ступенева механіка, за доплату доступна автоматична трансмісія на шість передач. Саме варіант із АКП і потрапив до нас на тест.
З перших кілометрів Кобальт дав зрозуміти, що зв'язка під його капотом розрахована на розмірену їзду. Класичний «автомат» з гідротрансформатором плавно перемикає передачі, не намагається в стилі «робота» довше потримати вищу ступінь – загалом, поводиться передбачувано. При цьому найвища, шоста передача, у спокійному темпі вмикається вже на 60-70 км/год. Якщо ж розганятися активно, то відчувається, що запал спадає після 90 км/год.
Коли на трасі виникає необхідність обгону, доводиться спочатку дочекатися зниження передачі, а потім виконувати маневр. Дещо спрощує ситуацію ручний режим. Цікаво, що останній дозволяє імітувати зимовий режим і з достатнім газом дозволяє рушати навіть з третьої передачі.
Тестова машина обладнана ГБО, яке встановлюють дилерські центри. Італійське обладнання четвертого покоління змонтовано цілком акуратно: заправна горловина захована під лючком бензобака, клавіша управління не дисонує з оформленням салону. Що стосується витрати пального, то у місті машина споживає 7-7,5 літрів бензину, на трасі ця цифра в середньому на 0,8 літра/100 км менша.
На газі седан "їсть" по 7-8 літрів пропан-бутанової суміші кожні 100 км пробігу. Цікаво, що силові агрегати для "Шевроле" випускаються на новому заводі поблизу Ташкента, яким у GM дуже пишаються. Підприємство 2011 року будівництва експортує двигуни до Китаю, Південної Кореї, США та інших ринків.
Підвіска моделі виконана за традиційною для масових "передньоприводників" схемою – спереду стійки "МакФерсон", а ззаду – напівзалежна балка. Автовиробник повідомляє, що заради стійкості до поганих доріг був змушений зробити підвіску азійських Chevrolet жорсткішою, ніж у бразильських родичів. Перевірка українськими дорогами показала, що машина непогано протистоїть "втомленим" зимовим трасам, при цьому надмірних кренів у поворотах не помічено. Великі ходи підвіски дозволяють не надто інтенсивно сповільнюватися перед лежачими поліцейськими.
У підсумку
Chevrolet Cobalt – один із найдоступніших седанів на нашому ринку. За право називатися найдемократичнішим автомобілем в Україні з ним поперемінно змагаються французькі та російські моделі. Вартість базової комплектації «Шеві» стартує з позначки 318 200 грн, причому навіть у початковому виконанні тут є всі системи безпеки й та ж самісенька аудіосистема, що і в дорожчих варіантах. «Топовий» тестовий автомобіль з «автоматом» оцінений у 353 600 грн.
Представники компанії, що імпортує до України автомобілі марки Chevrolet, нарікають, що продажі «Кобальтів» могли б бути й вищими – картину істотно псує «вторинка». Втім, свого покупця машина знаходить – це молоді сім'ї, служби таксі, корпоративні парки, яким важливе гарантійне обслуговування та свідомо безпроблемна експлуатація принаймні протягом кількох років.
Прокоментуйте першим