Renault Kangoo другого покоління дуже часто зустрічається на наших дорогах. Автомобіль сильно полюбився українцям завдяки просторому і функціональному салону і доступному ціннику. Втім, мінусів у французького роботяги також вистачає. І справа тут не тільки в традиційному для цього класу слабкому дизайні та економії на матеріалах. Питання до надійності теж є.
Кузов
Захищений гальванікою кузов Renault Kangoo дуже добре опирається українським дорожнім реаліям. Попри те, що фургон часто експлуатують у складних умовах і не підфарбовують після кожної нової подряпини, іржавих машин на ринку не дуже багато і в основному це «Кангу» ранніх років випуску, безаварійність яких можна поставити під сумнів.
Але далеко не все в кузові фургона тримається «одним шматком» через десятиліття. Загальна проблема добре оброблених машин зі сталевим кузовом – лакофарбове покриття, що швидко відколюється при невеликих механічних пошкодженнях. Благо, сліди іржі тут не з'являються дуже довго, так що серйозною проблемою це не назвеш. Особливо для комерційного автомобіля.
Також від особливостей конструкції фургона сильно страждає вітрове скло і його головна оптика. Остання вже через 3-5 років дуже помітно мутніє, вимагаючи полірування або заміни на нову, а лобове через його значні розміри просто притягує до себе камені різноманітного калібру.
Інтер'єр
Здавалося б, в сегменті комерційної техніки виробники повинні використовувати тільки зносостійкі матеріали, навіть якщо виглядати це все буде не дуже добре. Renault Kangoo в цьому плані похвалитися особливо нічим. Тканинна оббивка сидінь тут швидко стирається й втрачає вигляд, до того ж на кермі досить швидко з'являються сліди зносу, а кожух селектора МКПП вже до четвертого року життя покривається тріщинами.
При покупці подібного автомобіля потрібно готуватися, що досить швидко його салон заселиться цвіркунами, а сторонні шуми будуть проникати буквально звідусіль. Мабуть, з ними легше буде змиритися, ніж намагатися виправити. Або, якщо шум вам не дає спокою, спробувати усунути найбільш дратівливі джерела. Головне, щоб вартість робіт з шумоізоляції не почала наздоганяти ціну самої машини.
Електрика
Проблем по електричній частині у французького «каблучка» вистачає. Одна з найпоширеніших скарг – постійне перегорання лампочки підсвічування номерного знака, що, згідно з правилами дорожнього руху, може стати причиною для зупинки та приводом для штрафу. Сам вузол погано захищений від попадання вологи всередину плафона, через що вже через три роки на цоколях можуть почати окислюватися контакти.
Якщо вчасно не прибрати сліди окислення, а просто міняти лампочки, можна дочекатися короткого замикання в електросистемі. Про те, що проблема перейшла на новий рівень, повідомлять згаслі габаритні вогні на лівій стороні машини, які живляться на один і той же запобіжник з підсвічуванням номери. До речі, тут прокладена проводка без особливого запасу, так що встановлювати більш потужний запобіжник – погана ідея.
Також в Мережі вистачає скарг на поломку склоочисників, які в самий невідповідний момент зупиняються через обрив у силовому ланцюзі електромотора. З якоїсь причини вона тут проходить через підрульовий перемикач. Вирішити проблему раз і на довго – можна. Для цього потрібно або посилити контакти на перемикачі, або додати в систему додаткове силове реле.
Ходова частина
Підвіска у Renault Kangoo дуже міцна і недорога в обслуговуванні. По суті, одна з рідкісних претензій тут – кульова опора попереду, яка закріплена на важелі за допомогою заклепок. На думку виробника, кульова повинна змінюватися разом з ним (близько 2000 грн). Зрозуміло, в наших краях подібним марнотратством ніхто не займається: сервісмени за згодою власника просто розсвердлюють важелі та встановлюють кульові (від 300 грн) на звичайні болти.
Що стосується ресурсу, то тут «каблучок» здатний сильно здивувати. Наприклад, стійки стабілізаторів (від 300 грн), які у нас прийнято вважати «витратними матеріалами», там можуть проходити до 100 тисяч кілометрів. Так і сайлентблоки передніх важелів (від 200 грн) тут спокійно можуть від'їздити значні 140 – 150 тисяч кілометрів. У світі повно автомобілів, у яких амортизатори «вмирають» на більш скромних пробігах. Що вже говорити про «витратні».
Вбити задню підвіску можна тільки частою їздою з завантаженням вище дозволеного. Першими в цьому випадку зазвичай страждають пружини, які при сильному навантаженні навіть можуть обламати виток. Якщо вчасно не зупинитися і не скинути зайву вагу, можна потрапити на заміну підшипника маточини. А тим, кому пощастило купити фургон з задніми дисковими гальмами, доведеться ще й переживати з приводу ресурсу колодок. Судячи з відгуків, оригінальних при суворій комерційній експлуатації вистачає на 10-15 тисяч.
Під капотом
Бензинові фургони на нашому ринку велика рідкість. На цей час у продажу не набереться і 200 машин з подібними двигунами, хоча назвати бензинові Kangoo проблемними в більшості випадків не можна. Приміром, 1,6-літрові «четвірки» К7М і К4М, судячи з відгуків, спокійно виходжують по 400 тисяч кілометрів, а чи не найпоширеніша проблема там – прокладка дросельної заслінки, яка через кілька років може почати пропускати повітря. Хоча і скарг на запотівання навколо клапанної кришки та на не самий надійний термостат теж вистачає.
Переважна більшість машин, представлених на нашому ринку, обладнані дизельними моторами. У них куди привабливіша витрата палива і тяга не так сильно присаджується при повному завантаженні. І один з найцікавіших у цьому плані – ніссановський півторалітровий дизель K9K. При цьому, з таким агрегатом краще дивитися фургони молодше 2010 року. Після оновлення на двигун почали встановлювати більш невибагливу паливну систему і новий масляний насос, помпу і турбокомпресор. Після модернізації, скарг на цей мотор сильно поменшилося. Як мінімум, на прискорений знос шатунних вкладишів вже ніхто не скаржився.
На рестайлінгових дизельних машинах, випущених після 2012 року, потрібно уважно стежити за якістю палива і масла. Тут головним приводом для переживань став маслонасос, який після втрати продуктивності може потягнути за собою що завгодно: від вкладишів до турбокомпресора. Не балує спокійним характером і ПНВТ, який також може піднести неприємні сюрпризи після заправки контрафактом. До того ж, на деяких агрегатах використовується дорогий двомассовый маховик.
Машини на «автоматі» у нас практично не зустрічаються, і в цілому це скоріше непогано. В Європі «чотирьохступка» DP0 запам'яталася в основному непередбачуваним характером і частими перегрівами на дорестайлінгових машинах.
Найпопулярніша коробка у нас — це п'ятиступенева «механіка» JR5. В цілому, дуже простий і надійний агрегат, що покриває весь термін служби двигунів, з якими він пропонується. Єдине, як і підвіска фургона, ця коробка дуже не любить сильних перевантажень. І якщо сильно зловживати її витривалістю, можна «вбити» диск зчеплення.
У підсумку
В країні, де практично немає доріг, популярність Renault Kangoo пояснити дуже легко. Автомобіль дуже міцний, дешевий в обслуговуванні та досить надійний. Правда, щоб машина служила вірою і правдою потрібно дотримуватись кількох важливих умов. Слід обов'язково стежити за якістю масла і палива і не перевантажувати автомобіль зайвою вагою. Шкода, що деякі електричні проблеми фургона вирішити «профілактикою» не вийде.
Конкуренція на цьому сегменті дуже висока, і, треба визнати, конкуренти у француза досить серйозні. Приміром, за кількістю пропозицій французький фургон і «німець» Volkswagen Caddy йдуть практично ніздря в ніздрю. А ще є Fiat Doblo, Peugeot Partner і Citroen Berlingo, які не так вже сильно відстають від лідерів сегменту. Та й за ціною вони дуже близькі між собою.
Прокоментуйте першим