7 липня 2024 року електронні системи безпеки, які входять до складу комплексу Advanced Driver Assistance Systems (ADAS), стали обов’язковими для всіх нових автомобілів, що продають у Європі. На думку Єврокомісії ця вимога має вплинути на подальше зниження кількості смертей на дорогах, тож зобов'язання поширюється не лише на легкові автомобілі, а й на фургони, вантажівки та автобуси.
Підкоритися цьому рішенню була змушена навіть марка Dacia, очільники якої послідовно дискутували про необхідність зважати на потреби клієнтів. Адже ті не завжди мають бажання й фінансові можливості платити більше за додаткові електронні «помічники», користуватись якими не планують. І хоч у Європі доцільність ідеї більше не обговорюється, американський Страховий інститут дорожньої безпеки IIHS вирішив дізнатись: а чи настільки ефективні новітні технології, як на те розраховують законотворці?
Предметом дослідження стала здатність систем автономного екстреного гальмування (AEB) визначати на погано освітленій дорозі людей, вдягнених у світловідбивний одяг, або в одяг зі світловідбивними стрічками. До випробування у контрольованих умовах були залучені три популярних моделі, обладнані системами AEB: Honda CR-V, Mazda CX-5 і Subaru Forester. Їхня швидкість протягом тестування становила 40 км/год.
У межах експерименту дослідники провели низку випробувань з манекеном дорослого розміру, одягненим у кілька комбінацій спорядження: чорну куртку та штани, світловідбивну куртку з чорними штанами, чорну куртку та штани зі світловідбивними смужками на кінцівках і суглобах манекена та білу куртку й штани. Світловідбивні смуги розмістили так, щоб вони були схожими на робочий одяг представників дорожніх чи аварійних служб, хоча уніформа останніх зазвичай має помаранчевий або жовтий колір, а не чорний.
Результати виявились неоднорідними: на неосвітленій дорозі система автономного гальмування Honda CR-V з увімкненим ближнім світлом взагалі не реагувала на наявність пішохода, хоча істотно сповільнювала авто на «дальньому». І хоча з мінімальним освітленням кросовер відреагував на манекен, одягнений у чорне чи біле, він збивав «пішохода» щоразу, коли на ньому було одягнене щось світловідбивне. Mazda CX-5 повівся трохи краще: він сповільнювався перед манекеном у світловідбивній куртці, однак ніяк не відреагував на одяг зі світловідбивними смугами.
На тлі суперників Subaru Forester продемонстрував справжню «історію успіху» незалежно від сценарію. Він повністю зупинявся перед манекеном практично щоразу, — окрім одного випробування, коли на «пішоході» був одяг зі світловідбивними смужками, а дорога мала мінімальне освітлення (10 люкс). Та навіть за таких умов «Форестер» принаймні суттєво сповільнився.
Безумовно, це дослідження має низку потенційних недоліків: по-перше, у ньому взяли участь лише три конкретних моделі різних марок. Не варто виключати, що інші моделі від Mazda, Subaru та Honda, обладнанні AEB, повелися б під час випробування інакше. По-друге, про ефективність систем автономного екстреного гальмування на легковиках інших марок можна лише робити припущення. Хай там як, висновки IIHS свідчать, що автовиробники мають повернутись до креслень і програмного коду, щоб підвищити ефективність електронних асистентів.
«Розміщення та рух світловідбивних смужок на суглобах та кінцівках штанів і курток дозволяє водіям швидко розпізнавати рухомий силует людини навіть за низького рівня освітлення дороги», — підсумував автор дослідження Девід Кідд, старший науковий співробітник Страхового інституту дорожньої безпеки. «На жаль, рухомі смуги не мають такого ефекту для пішохідних систем AEB, які ми випробували. Ймовірно, вони збивають їхні датчики з пантелику».
Результати цього експерименту варто взяти до уваги й іншим учасникам руху, які зобов’язані використовувати світловідбивний одяг на дорозі: пішоходам, велосипедистам, робітникам аварійних служб, водіям, що виходять з авто на дорогу для екстреного ремонту тощо. В Україні ж, де через блекаути дорожнє освітлення може вимкнутись навіть у межах міста, кілька світловідбивних стрічок на одязі, які можна купити в інтернеті, не завадять нікому.
До того ж нових автомобілів, обладнаних системами автономного екстреного гальмування, на наших дорогах поки не так багато, тож водії звикли покладатися переважно на власні очі та, сподіваємось, здоровий глузд. І не перекладають повної відповідальності на електронні системи, якими б досконалими вони не видавались у рекламних буклетах автовиробників.
Прокоментуйте першим