Авто за 300 євро: Чи їздять на таких у Європі?

Розмитнення, податки, бюрократичні перепони, візи... Є море термінів, якими вже не перший рік доводять мало не до сказу роздратованих і втомлених українських автомобілістів. Але сьогодні мова не про них, а про свого роду легенду і мрію: екстра-дешеві автомобілі, які, за розповідями бувавших «там», зустрічаються ледь не на кожному кроці і продаються майже в кожному дворі. Просто стоять цілком собі добротні іномарки, нехай не першої свіжості, але з наклейкою на склі «продається», за €300, якщо це «бензин»! Дизельні, зрозуміло, дорожче: на ціннику може бути навіть 600 або 700 євро. Рай для автомобіліста? Всього кілька зеленуватих папірців із зображенням воріт в стилі бароко, і ви «на колесах»? Давайте розберемося, що насправді означає купити таку машину для європейця.

Чи є в ЄС вживані авто за кілька сотень євро?

Так, є! І чимало: в оголошеннях на популярних ресурсах про продаж транспорту таких пропозиції тисячі. Більш того, за багатьма оголошеннями дійсно стоять реальні автомобілі, вони на ходу, і навіть не нагадують за формою матрац, який роблять потужні преси з автівки перед утилізацією. Є й тисячі оголошень про продаж авто вартістю до 300-500 євро не старше 2000 року випуску. Цікаво? Йдемо далі!

Як насправді виглядає авто за кілька сотень євро?

Багато автомобілів є цілком привабливими – без помітної поверхневої корозії, комплектними, на них може бути присутній акумулятор і плескатися кілька літрів палива в баку, - для того, щоб покупець міг завести авто і випробувати його на ходу. Загалом, дешевих «їздових» автомобілів повно! Навіть починає крутитись у голові думка: «Ці європейці зовсім не петрають ні в грошах, ні у виборі автомобілів. Рік за роком вони купують сотні тисяч нових авто, але навіщо – якщо цілком достатньо машини за пару сотень євро? От чим поганий цей Пассат?»

Цей автомобіль привернув нашу увагу неординарним описом. Втім, у більшості подібних пропозицій суть опису приблизно однакова, хіба що з меншим вмістом епітетів і художніх порівнянь:

«Якщо замінити гальмівні колодки – у вас з'явиться шанс пройти TUV. Заміна мастила, нам просто це вже не цікаво, але зробити здалось би, займе хвилин 15, не більше. Мотор і коробка, якщо нам не зраджує пам'ять, раніше були без проблем. Автомобіль буде щасливий, якщо його відремонтують і він знову опиниться на ходу, ну, чи буде розібраний і піде на переплавку. Авто вже давно стомилось бігати по Землі. Ціна фіксована, без торгу і обміну, тільки для експорту».

Такий опис ви зустрінете в кращому випадку – не кожен продавець поспішає викласти всю правду про свій товар. Давайте далі розберемося, що ж означають всі ці нюанси в оголошенні.

Чому так дешево? Тому що дорого...

Для експлуатації авто, описаного вище, на території його рідної Німеччини для початку слід отримати сертифікат TUV, «техогляд» по-нашому. Вартість процедури - від 80 до 120 євро, але це тільки за перевірку техстану ТЗ. Якщо будуть дефекти – експлуатація забороняється, і тоді або утилізація або ремонт, або ж – вирвати авто зі станції техконтролю і пообіцяти продати його «на експорт». Чому так – ремонт у «гаражах» з використанням «беушних» запчастин неприпустимий. Вартість ремонту старого авто може обійтися в сотні, а то й тисячі євро. А ремонтувати будуть все, за заводськими вимогами. Є корозія – кузовний ремонт, це фантастично дорого. Поіржавіла вихлопна система – заміна. Разбовтався сайлентблок - міняємо весь важіль, якщо так сказано в інструкції. Один з амортизаторів не пройшов тест – заміна пари або всіх, знову, як приписано з заводу. Чіпляються за «лампочки», тобто, попереджувальні сигнали на панелі приладів. Якщо «check engine» не гасне, готуйтеся до серйозних витрат. Також, як і при світінні «упертих» лампочок контролю АБС, гальмівної системи і т. д.

Все, что нужно знать о техосмотре

Якщо ж техогляд пройдено – настає черга дорожнього податку. Чим старше автомобіль, чим вище у нього показник викидів, тим дорожче річний «Kfz-steuer». Дизельні авто обходяться дорожче бензинових. Для «умовно-нашого» Пассат В5 2000 року випуску, який відповідає нормам Євро-2, при дизельному двигуні з турбіною об'ємом 1,9 л, розмір цього «штоєра» становитиме €304. В нашій валюті це біля 9000 грн. у рік. 

Для порівняння, авто з Євро-6, 2016 року випуску (з таким же об'ємом циліндрів) обійдеться німцеві в 38 євро в бензиновому варіанті, і в 180 євро — з дизелем.

Обов'язкове страхування: використовуючи популярний німецький сервіс по підбору автостраховки, у нас вийшло близько 1400 євро за рік для нашого «піддослідного» Пассату. Був би новий автомобіль – страховка «потягнула» б близько 800 євро на рік. Секрет в тому, що нові авто оснащені сучасними охоронними системами, системами безпеки, а ще у них менший ризик відмови чого-небудь під час руху.

Також потрібна стоянка або гараж, обслуговування, заправка, загалом, як і для будь-якого автомобіля. Ще, скоріш за все, доведеться купити нову гуму і АКБ, - навряд чи машину за кілька сотень євро віддадуть з новим комплектом шин і свіженьким акумулятором «Бош-сільвер».

Так чи вигідно німцеві купувати авто за 300 або 600 євро?

Очевидно, що німцеві – невигідно. Навіть придбання страхового полісу на 1 рік обходиться дорожче всього автомобіля типу «нашого» Пассату. А ще техогляд і висока ймовірність дорогого ремонту, приховані дефекти, часто «скручений» пробіг і аварійне минуле.

Звідки ж беруться такі автомобілі? Тут все просто: жителі ЄС в основному експлуатують транспорт до того моменту, поки його утримання «умовно вигідне». Коли підходить певна «точка неповернення», тобто необхідність обслужити авто для чергового проходження TUV, машину просто «добивають» та ставлять під паркан. Далі її експлуатація недоцільна з точки зору витрат на обслуговування, а без техогляду – заборонена. Тому «невигідні» автомобілі продають фактично за копійки, оскільки використовувати їх в якості транспортного засобу вже немає сенсу. У більшості випадків авто «за кілька сотень» зависають надовго, а згодом відправляються на утилізацію, якщо хто-небудь не купить його «на експорт» в якості донора, адже «живого» в таких авто залишається дуже мало.

А якби відкрили всі кордони, скасували розмитнення і всілякі Євро-5?

Багато хто подумає – що там ваші німецькі стандарти! Дайте мені цей Пассат і за тиждень я з нього зроблю «цукерочку»: у нас і не таке дорогами їздить. Трохи «шроту», сусід по гаражу зі зварювальним напівавтоматом, та й у самого руки ніби прямі – які можуть бути проблеми?

Все, что нужно знать о ЕВРО-5 в Украине

А ось проблеми будуть (і вже є). Технічний стан ультра-дешевих автомобілів найчастіше «на межі», і варіант просто трохи «підшаманити» може не вдатись. В основному, оскільки машину просто «доїжджали» до останнього дня дії техогляду, двигун, КПП і ходова будуть в незадовільному «підпарканному» стані. Кузову зазвичай теж дістається: коли нічого шанувати, ганяти можна бездумно... Загалом, висока ймовірність аварійного минулого, і купи прихованих дефектів електроніки… Адже якщо машину «вбивати», не будуючи планів на майбутнє, у фіналі вона неодмінно стане «вбитою».

А ще, навіть якщо на все це закрити очі – ринок вміє миттєво адаптуватися під зміну умов. Якщо б ті ж німці побачили попит на старі і вже непотрібні їм авто – повірте, ціни злетіли б за одну ніч. В якості доказу цього – нещодавнє підвищення цін на авто з пробігом і Євро-5 після прийняття в Україні закону про зниження акцизного збору: багато продавців сподівалися, що машини почнуть викуповувати дочиста і вивозити колонами автовозів.

Давайте вже мораль, досить нотацій!

Палка завжди має два кінці. Дешеву машину в ЄС невигідно утримувати. У нас її невигідно реставрувати (навіть не будемо застосовувати термін «ремонтувати»). Все має свій ресурс і термін служби, так вже влаштований світ. Якщо ви вирішите експлуатувати будь-що довше призначеного строку – для вас придумають податок або змусять поновити якусь «прошивку». А якщо податок невигідний або оновлення «не шиється» – значить пора купувати щось новіше. Так влаштований світ і… від цього кругообігу підживлюється технічний прогрес.

Зрештою, якби середня зарплата українця була б приблизно такою, як середній дохід європейця, до цього значення швиденько підтяглися б і податки... І хто з нас тоді б серйозно розглядав машину за 300 або навіть 600 євро?