Останнім часом новин на електромобільну тематику не так і багато: ринок зростає, адже цьому сприяє майже нульове розмитнення, електромобілі дешевшають, мережі зарядних станцій розвиваються. Чи можна зробити щось більше?
На думку авторів законопроєкту №2532 сектор електротранспорту потребує ще низки змін. Яких саме? З цим ми зараз і розберемося. Один із моментів, присутніх у документі, це доповнення Закону «Про автомобільний транспорт» доволі голосним розділом: «Держава визначає своїм пріоритетом перехід на електричний транспорт до 1 січня 2030 року». На жаль, у пояснювальній записці до проєкту не сказано, чи такий пріоритет є лише декларативною метою, чи цей перехід означатиме заборону (або обмеження) використання транспорту з двигунами внутрішнього згорання через 10 років.
Для операторів мереж зарядних станцій передбачено спрощення виділення земельних ділянок для «чарджерів», звільнення їх від сплати за приєднання до електромереж та виділення потужності (до 31.12.2022 р.) та звільнення від потреби у ліцензуванні діяльності (до 31.12.2024 р.) з перепродажу чи постачання електроенергії, якщо така призначена для заряджання електротранспорту.
Проте ці спрощення тягнуть за собою і певні ускладнення: починаючи з 1.01.2025 запропоновано ввести новий податок, який сплачуватимуть оператори «зарядок», а кошти направлятимуться у Дорожній фонд. В результаті фактично цей податок сплачуватимуть власники електромобілів, оскільки цілком очевидно, що оператори мереж електрозарядок нові витрати включать у ціну часу оренди «чарджера» чи у «прайс» відвантажених кіловат-годин.
Крім того, неоднозначно виглядає принцип справляння «дорожнього збору» у такий спосіб: його сплачуватимуть лише ті власники електроавто, які користуються послугами платних «чарджерів». Хто ж заряджає машину вдома, на роботі, на безкоштовних «зарядках» - той позбавить себе від витрат на новий збір. Що не у повній мірі відповідає зазначеним у записці цілям, тим, де йдеться про покращення умов для операторів мереж електрозарядок, чий бізнес, на думку авторів проєкту, є збитковим. Адже якщо можна платити менше, навіщо їхати на комерційну «заправку» ще й з податками?
Щоправда, присутні й певні ідеї щодо зниження податкового навантаження на покупців електромобілів: до 31.12.2022 року запропоновано звільнити їх від сплати збору за першу реєстрацію автомобіля, розмір якого залежить від ціни авто і становить від 3% до 5% від неї.
На додачу, водіям електромобілів, на котрих будуть встановлені зелені номерні знаки (які сервісні центри мають почати видавати з нового року), пропонують дозволити рухатись по смугах для маршрутних транспортних засобів. Тимчасово, до 31 грудня 2024 року.
І наостанок: норма, яка не до кінця зрозуміла нам, автомобілістам, і, напевно, викличе певні запитання в енергетиків та комунальників. До засобів благоустрою автори документа пропонують віднести «засоби та обладнання зовнішнього освітлення, разом зі струмоприймачами підключення електричних ТЗ до мережі зовнішнього освітлення, та зовнішньої реклами». Якщо спробувати це перекласти з юридичної мови, виглядає так, ніби освітлювальні стовпи пропонується обладнувати розетками для заряджання електромобілів.
Зрештою, всю практичну сторону проєкту його автори матимуть змогу донести до нардепів у профільних комітетах, а також до спеціалістів відповідних міністерств. Адже документ поки лише зареєстрований у ВР та переданий на розгляд у згадані інституції. Щоб стати законом, йому треба отримати відповідні офіційні висновки, ще й без суттєвих зауважень, а тоді, після включення до порядку денного, його долю вирішуватимуть народні депутати на голосуванні у Верховній Раді.
Прокоментуйте першим