Усе ясно: як прибрати мікроподряпини з лобового скла автомобіля

З огляду на «поважний» середній вік українського автопарку, ця проблема стосується значної кількості автомобілів та їх власників. Мова про мікроподряпини, котрі з’являються з часом на вітровому склі. При чому, чим більший вік та пробіг автомобіля, тим у гіршому стані його лобове скло. У наступних матеріалах ми розберемось і з іншими, більшими дефектами — тріщинами та сколами, опишемо особливості заміни лобового скла, якщо воно пошкоджене настільки, що відновлювальний ремонт йому вже не допоможе. Цього ж разу – про мікродефекти скла та методи їх видалення.

Big Data: яким насправді є український автомобільний ринок

Що таке і кому заважають мікродефекти скла?

Подряпини від миття, незначних ударів камінців, роботи щіток склоочисника, особливо «насухо». З’являються з часом: чим більший вік та пробіг авто, тим більша кількість таких мікродефектів. Сюди ж можна зарахувати сліди (крупинки) від роботи електрозварки неподалік авто, якщо мініатюрні бризки металу («іскри») потрапили на поверхню скла. Такі пошкодження майже не відчутні при проведенні по склу рукою, але добре помітні вночі, у світлі фар зустрічних автомобілів, коли водій бачить ореол «павутини» навколо кожної фари зустрічного авто. Зрозуміло, що чим гірша видимість, тим менша безпека руху в такому автомобілі в цілому. Отож, варто потурбуватись про те, щоб поїздки були більш  комфортними для очей, і, що головне, біль безпечними.

Як позбутися дрібних подряпин на склі?

Для класичних автомобілів марок ВАЗ, ЗАЗ та подібних, де вітрове скло фіксується гумовим ущільнювачем (тобто, не вклеєне) і в інтернеті коштує кілька сотень гривень, застосовувати відновлювальний ремонт не занадто вигідно: простіше замінити таке скло на нове.

Якщо ж питання стосується автомобіля із вклеєним склом, вартість якого складає вже не сотні, а тисячі гривень, а на додачу власник ще й хвилюється про те, щоб оригінальне маркування на склі збереглось (для того, щоб майбутній покупець не припускав аварійного минулого машини у зв’язку із заміною лобового), варто застосувати відновлювальний ремонт – полірування поверхні скла без його демонтажу.

Кого під прес? Які авто найчастіше вилучали з експлуатації в Україні у 2017 році

Цю операцію можна спробувати зробити самостійно, а можна звернутись на спеціалізований сервіс. Орієнтовний бюджет полірування скла становить 200-250 гривень, але вартість залежить від кількості та складності мікродефектів, - тож фінальну оцінку дасть лише сам майстер. Якщо у вас декілька автомобілів, або ви займаєтесь їх перепродажем і на додачу маєте достатньо вільного часу та терпіння – можете придбати необхідні інструменти та витратні матеріали, вивчити інструкції по їх застосуванню та приступити до справи.

Якщо ж питання стосується одного автомобіля, купувати шліфувальні машини, диски до них, розчинники, шпателі, пасти різної абразивності та інше приладдя, скоріш за все недоцільно. Простіше звернутись до фахівців, з «набитою рукою», тоді й шансів на якісний результат значно більше.

Ресурс автомобіля: Який пробіг робить покупку вживаного авто недоцільною?

Процедура полірування скла майстром триває в середньому близько 2 годин і складається з кількох етапів. По-перше, елементи автомобіля навколо лобового скла обклеюють захисними матеріалами для збереження лако-фарбового покриття, а скло промивають спеціальними розчинами. Потім шліфувальною машиною з подачею води на диск майстер обробляє поверхню скла. Спершу застосовується диск з високою абразивністю, далі з середньою, а під кінець операції до справи береться найм’якіша насадка із спеціальними полірувальними пастами.

Важливо обробляти всю поверхню скла, а не окрему ділянку, скажімо, в зоні огляду дороги водієм. Так варто робити, щоб не порушити паралельність поверхонь, інакше отримаємо новий дефект – діоптрійну нерівність, тобто частина скла перетвориться на лінзу (або декілька лінз), що спотворюватиме оглядовість гірше, ніж мікроподряпини.

Приймаючи роботу в майстра, огляньте скло: якщо автомобіль знаходиться в боксі – сядьте на місце водія та подивіться на увімкнені лампи, чи попросіть кого-небудь потримати ліхтар-«переноску», щоб оцінити, чи зникла «павутина» навколо точкового джерела світла.

Додатково варто перевірити наявність «діоптрійних ям» - порухайте головою вліво-вправо, дивлячись вперед, крізь скло, чи не «пливе» зображення хвилями. Якщо все в порядку – процес завершено, і ви знову можете безпечно керувати своїм автомобілем, особливо в нічний час, не дратуючись і не напружуючи зір щоразу, коли з’являється зустрічне авто із увімкненими фарами.