До літа залишилось зовсім трішки, а значить вже незабаром наступить сезон відпусток. І якщо протягом відпочинку ви вирішите здійснити закордонну подорож на автомобілі, подальша інформація допоможе вам позбавитись неочікуваніх клопотів. Зрештою, навіть якщо ви вже забронювали турпоїздку з авіаперельотом, не виключено, що в країні перебування ви вирішите скористатись автопрокатом, щоб не плутатись за гідом із «автобусною» групою з кількох десятків чоловік.
Які документи треба мати на власний автомобіль при виїзді за кордон?
Водію у більшості країн достатньо національного посвідчення водія, - щоправда, у певних державах визнаватиметься лише так зване «міжнародне водійське посвідчення». Його можна отримати в Україні, у найближчому сервісному центрі МВС. Також, згідно інформації від ГСЦ МВС, для уникнення непорозумінь із поліцією, перебуваючи за кордоном, варто мати «права», які відповідають міжнародним вимогам, тобто у вигляді пластикової картки із зазначенням дати закінчення дії посвідчення.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), звісно, має бути при вас обов’язково. А додатково, якщо власником авто є інша особа, буде незайвою нотаріальна довіреність від власника ТЗ (тобто, від людини, чиє ім’я та прізвище вказані у техпаспорті). Також, як варіант, у СЦ МВС можна замовити тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль.
Повний перелік необхідних документів та потребу у наявності міжнародних «прав» можна перевірити для конкретної країни на сторінці ГСЦ МВС за цим посиланням.
Якщо автомобіль перебуває у лізингу чи є предметом кредитної застави, про що є відповідний запис у техпаспорті, варто отримати від банку чи лізингової компанії лист-згоду, у якому фінустанова вкаже, що не заперечує проти тимчасового виїзду такого авто за межі України.
Перед подорожжю варто завчасно оформити страховий поліс «зелена карта», - це не той самий договір «автоцвілки», яким ми користуємось в межах України. Ці поліси є двох типів: для поїздок у Азербайджан, Білорусь, Молдову та РФ, або для подорожей у більшість країн Європи. Хоча біля прикордонних контрольно-пропускних пунктів є чимало точок продажу страхових полісів, та все ж, щоб мати певність у тому, що документ таки діятиме, варто звернутись у «стаціонарний» офіс страхової компанії у своєму місті.
Якщо ви користуєтесь «іменними» номерними знаками, знімайте: вони не є дійсними для виїзду за кордон, їх варто замінити на звичайні.
Дрібниця, яку не варто ігнорувати – наклейка «UA», на білому фоні в чорному овалі, її наявність обов’язкова на автомобілях, що приймають участь у міжнародному русі.
Діти
В разі, якщо дитина перетинатиме кордом лише з одним із батьків, чи навіть з кимось із родичів або знайомих, окрім «біометричного» закордонного паспорта (для країн «безвізу») доведеться оформити нотаріально посвідчену згоду одного (чи обох) батьків. Без цього документа виїзд дитини однозначно неможливий. Є ще низка випадків, коли дитина може подорожувати і без нотаріально посвідченої згоди, з переліком таких ситуацій можна ознайомитись у спеціальному розділі сайту Держприкордонслужби.
Не забувайте, хоч ця порада стосується не лише поїздок за кордон а і щоденних місцевих поїздок, користуватись спеціальними дитячими автокріслами. Якщо в Україні це скоріше приватне питання безпеки власних дітей, то в Євросоюзі перевезення дитини без спецкрісла це серйозне порушення, за яке передбачено не менш серйозний штраф.
Що варто мати в авто для виїзду за кордон
Звикнувши до того, що у в Україні давно не запитують про аптечку, вогнегасник та знак-«трикутник», можна помилково подумати, що і в Європі така ж ситуація. Але, насправді комплектність автомобіля місцеві поліцейські можуть перевірити, особливо якщо виникла дрібна поломка типу згаслої лампочки у світлотехніці.
Щоб не мати проблем, варто укомплектувати автомобіль аптечкою із набором засобів та медпрепаратів, звісно, не прострочених. Також потрібен той самий знак аварійної зупинки, світловідбивний жилет, вогнегасник (справжній, не у вигляді аерозольного балончика) із наклейкою про дату останньої повірки. Візьміть із собою комплект запасних лампочок тих типів, які використовуються у зовнішніх світлових приладах вашого автомобіля. Якщо якийсь із ліхтарів не світитиме, краще одразу замінити в ньому лампу, аніж зробити це після сплати штрафу.
Зрозуміло, що технічний стан автомобіля має бути відповідним – на кузові та бамперах відсутні істотні пошкодження, скло без тріщин та тонування, гума з достатньою висотою протектора, авто не димить, не створює зайвих шумів та з нього не витікають технічні рідини. Додаткові фари, «кенгурятники», металеві пороги у деяких країнах можуть бути заборонені. Поцікавтесь цими правилами на інтернет-ресурсах відповідних контролюючих структур країни, куди збираєтесь подорожувати.
Радар-детектори та відеореєстратори
Проводити фото та відео зйомку на контрольно-пропускних пунктах кордону забороняється, отже, працівники КПП вас можуть попросити вимкнути та навіть зняти відеореєстратор. Якщо не сперечатись, на цьому пригода й закінчиться, але якщо намагатись довести свою «правоту», можна «напроситись» і на серйозніші проблеми – штраф чи, як це буває (на українських КП) - про вас просто «забудуть» на кілька годин… Далі ж, на дорогах загального користування автомобільними відеореєстраторами користуватись можна, хіба що вас «занесло» у Північну Корею…
А от щодо радар-детекторів, тобто «коробочок», які повідомляють про наближення до працюючого поліцейського вимірювача швидкості, то їх експлуатація в Європі не вітається. Навіть більше того: за користування такими «іграшками» передбачені чималі штрафи. Про «антирадари», тобто пристрої, які створюють перешкоди для роботи поліцейських радарів, взагалі не може бути мови: за такий «девайс» можна отримати тікета на величезний штраф, або й до буцегарні потрапити.
Прокат автомобіля
Маючи водійське посвідчення, паспорт та банківську картку із достатнім залишком коштів на ній, ви можете звернутись до місцевих прокатних фірм, щоб орендувати автомобіль на кілька годин чи днів. Зазвичай, прокатні компанії блокують на вашій карті суму застави, яка потім повертається (чи зараховується у вартість оренди). Укладаєте договір, отримуєте пакет документів – і ви уже з «колесами»! Звісно, знання мови країни перебування для такої операції буде не зайвим.
Якщо у планах вивчення місцевих туристичних і не тільки місцин, можна взяти авто бюджетного класу — хоча, зрештою, це питання виключно власних можливостей. Якщо ж кортить спробувати себе за кермом суперкара, можна орендувати погодинно Ferrari, Porsche, Lamborghini та й інші подібні «іграшки для великих хлопчиків». Звичайно, що сума застави, вартість прокату і страхового поліса за такі автівки чимала. Але ж хіба лайки під фотками за кермом суперкара у «фейсбучику» не варті того?
Прокоментуйте першим