Рекомендації з підготовки автомобіля до зими в Мережі зустрічаються досить часто, - ми й самі активно висвітлюємо цю, без перебільшення, життєво важливу тему. А от необхідність підготовки до зворотньої зміні сезонів зазвичай чомусь не користуються популярністю - і даремно. Незважаючи на те, що процедура підготовки машини до спекотних умов простіша, до самого процесу варто підходити уважно і комплексно, щоб не проґавити кілька важливих нюансів.
1. Гума
Недооцінювати важливість сезонної заміни шин – як мінімум, нерозумно. Хоча б через те, що шини — один з небагатьох компонентів автомобіля, здатних по-справжньому вбити вас, якщо їх ігнорувати. Важливо пам'ятати, що зношені, неправильно встановлені або погано накачані колеса обов'язково вплинуть на керованість машини та довжину гальмівного шляху.
Перед встановленням вживаного раніше комплекту варто уважно оцінити ступінь зносу протектора, його рівномірність і залишкову глибину (допустимий мінімум для легковиків — 1,6 мм, хоча і цього насправді замало). Вже на накачаному колесі потрібно оглянути боковину на предмет наявності «гриж». Експлуатувати шини з подібними дефектами небезпечно, навіть якщо малюнок протектора виглядає не дуже зношеним. В цілому, навіть якщо є найменші сумніви в стані власної гуми, її краще замінити на нову. Від гріха подалі.
2. Гальма
Не менш важлива система, некоректна робота якої може вилитися у велику проблему, - гальма. Взимку гальмівні колодки та диски часто страждають від сильних перепадів температур, примерзають до дисків, піддаються впливу кристалізованої солі або хімікатів з дороги. У спеку їм доводиться ще тугіше: розпалені в щільному міському трафіку фрикційні накладки та гальмівні диски час від часу обливає водою з калюж, що, звісно, не додає їм ресурсу.
Більш або менш досвідченому автомобілісту оцінити ступінь зносу колодок нескладно. За великим рахунком, для самостійної перевірки в більшості випадків навіть не доведеться знімати колеса: досить заглянути крізь вентиляційні отвори колісних дисків. Але якщо ви все ж таки приїхали для цього на сервіс — нехай знімають і оглядають механізм, включаючи супорти й поршні, як слід. З барабанними гальмами, які все ще зустрічаються на задніх колесах навіть не дуже давніх бюджетних моделей, метушні більше: для перевірки стану накладок знімати барабани доведеться неминуче.
Залишкову товщину колодок і стан поверхні гальмівних дисків слід перевірити на наявність явних дефектів, тріщин і ступеня зносу. Якщо фрикційні накладки не виглядають тонкими (товщі за 3-4 мм), їх краї не обсипаються, в нальоті немає металевих частинок, а поверхня дисків не має канавок і бортиків, то переживати поки нема про що. Але навіть невеликі тріщини, ознаки кришення, металеві частинки й биття при зупинці – гарантований привід відвідати механіка.
3. Мийка
Ще одним невидимим ворогом наших автомобілів взимку можна назвати реактиви, якими дорожні служби посипають дороги. З'єднання на основі солі та піску не додають блиску кузова автомобіля і згубно позначаються на різноманітних гумових деталях, таких як наприклад пильники.
Крім цього, каша з піску і реактивів часто потрапляє і в салон автомобіля, осідаючи на салонних килимках і оббивці підлоги під ними. Тому хороше комплексне прибирання перед літнім сезоном автомобіля точно не завадить. В теорії, всю цю процедуру можна виконати і власноруч. Але на автомийці i обладнання потужніше, і умови для комплексного миття більш підхожі. Навіть якщо це мийка самообслуговування.
4. Мастило
Старе правило говорить, що перевіряти рівень і стан моторного мастила потрібно перед кожною поїздкою. Чи хтось іще слідує йому зараз? Навряд чи... Але, зміна сезонів – цілком вагомий привід для цього. Добре що процедура перевірки гранично проста. Відкрийте капот. Дістаньте щуп, і видаліть залишки чистою ганчіркою. Після цього, вставте щуп назад у двигун до упору і, почекавши кілька секунд, знову витягніть його.
Якщо олива бурштинового або коричневого відтінку, а його рівень знаходиться між насічками min і max, то переживати поки не про що. Якщо ж мастило зовсім темне і не надто прозоре, прийшов час планувати його заміну. При низькому рівні масла можна обійтися і банальним доливом. Але важливо пам'ятати, що сильний «масложер» може бути ознакою більш серйозних проблем. Більшість виробників ПММ радить міняти мастило в машині раз в 10 – 15 тисяч кілометрів, хоча в міських умовах, коли мотор багато працює в пробках, а кілометрів не збільшується, цей діапазон краще скоротити.
5. Охолоджувальна рідина
Також при зміні сезонів варто переконатися, що холодильна рідина в автомобілі працює належним чином, і її достатньо для ефективного охолодження двигуна. Перевірити рівень холодильної рідини можна в кілька кроків. Для початку на холодному моторі потрібно зняти кришку радіатора та переконатися, що рідина знаходиться на нижньому краю відводу, що йде до розширювального бачка. У самому бачку рівень рідини повинен залишатися між позначками Min і Max.
Якщо рідина в розширювальному бачку або радіаторі знаходиться нижче рекомендованого рівня, то її слід долити, загвинтити всі кришки, прогріти двигун до робочої температури та охолодити його до температури навколишнього середовища. Якщо після охолодження двигуна, рівень рідини знову впав, це може вказувати на порушення герметичності системи охолодження двигуна. Проблема може бути як в дефекті якогось патрубка, так і в внутрішньомоторних витоках. Так що тягнути зі зверненням в сервісний центр точно не варто. Саму ж рідину більшість автовиробників рекомендує міняти не рідше одного разу на один-два роки.
6. АКПП
Власники так званих «необслуговуваних» АКПП можуть пропустити цей пункт. Іншим же власникам машин з «автоматом» при проведенні сезонної перевірки варто приділити 5 хвилин і коробці передач автомобіля. АКПП сильно різняться по своїй конструкції, тому перед перевіркою варто ознайомитися з інструкцією з експлуатації та уточнити як можна перевірити рівень рідини в коробці передач.
Як і в інших випадках, тут все повинно бути на рівні, рекомендованому автовиробником, а сама рідина повинна мати красивий, яскравий відтінок червоного. Зіпсувати АКПП кількістю масла нескладно: перевищення допустимого рівня призводить до надмірного тиску в коробці передач і некоректної роботи (поштовхи, тремтіння при перемиканнях). Недостатній рівень вказує на проблеми з герметичністю, які неминуче призведуть до виходу вузла з ладу. За більш точним діагнозом, як завжди – до сервісного центру.
7. Підсилювач керма
Контроль стану рідини гідропідсилювача часто оминають при загальному обслуговуванні автомобіля, але і тут важливо стежити за чистотою. Її низький рівень може привести до виходу з ладу насоса ГПК. В цей же час, брудна рідина призведе до виходу з ладу всієї системи. За рекомендаціями по обслуговуванню кермової системи знову ж таки варто звернутися до інструкції з експлуатації. Якщо рідини мало, то її необхідно долити до потрібного рівня. Якщо вона мутна і темно-коричневого кольору, систему потрібно промити та заправити по новій.
8. Гальмівна рідина
За своєю важливістю гальмівна рідина не поступається шинам автомобіля. З часом вона втрачає первинні властивості та вбирає вологу, що знижує заявлену температуру кипіння. Як результат – ефективність гальмівної системи істотно падає.
Оцінити стан гальмівної рідини можна завдяки спеціальному бачку під капотом, ближче до вітрового скла. В ідеалі її рівень повинен бути ближчим до позначки FULL, а сама рідина не повинна бути темною і каламутною. Більш точно оцінити кількість адсорбованої вологи та стан рідини можна на СТО, спеціальним приладом.
Там же краще провести і процедуру її заміни: навички «прокачування гальм», особливо без сторонньої допомоги, серед сучасних водіїв в дивину. Тим більше, зливати відпрацювання і залишки рідини «в кювет» не можна: після проведення процедур технічні рідини потрібно утилізувати. Нехай цим замислюється техстанція.
9. Склоочисники
За зиму щітки склоочисників працюють при підвищених навантаженнях: вони скребуть затверділими гумовими лезами по паморозі і зазубленому льоду та страждають від дорожніх реактивів... Тому, навіть якщо початок теплого сезону видався не самим дощовим, варто приділити увагу «двірникам».
В ідеалі вони повинні працювати тихо та очищати вітрове скло без сторонніх звуків і пропущених смуг. Чим краще видимість, тим менше втомлюється водій за кермом, а значить і подорож зі справними склоочисниками буде набагато безпечнішою.
10. Увагу дрібницям
Підготовка автомобіля до літнього сезону — відмінний привід виправити дрібні пошкодження та незначні поломки. Перегоріла лампочка підсвічування заднього номерного знаку, електропривiд антени, конденсат у фарі або потертості на бампері — все це не впливає на швидкість автомобіля і не надто позначається на безпеці руху.
Тим не менш, спрацює «теорія розбитих вікон»: якщо не приділяти дрібницям належної уваги, автомобіль поступово перетвориться в пошарпане життям відро з купою дрібних проблем. Ви ж не захочете сильно скидати ціну, коли справа дійде до продажу?
Прокоментуйте першим