Сьогодні в це складно повірити, але навіть в умовах радянської планової економіки, а пізніше й нестабільності 90-х, автопрому України вдавалося створювати цікаві проекти. Найкращі з них – далі у нашому огляді.
ЗАЗ-970Б
У 1961 році ініціативна група інженерів Запорізького автозаводу розробила сімейство легких комерційних автомобілів на базі «горбатого» «Запорожця». Модернізований двигун повітряного охолодження МеМЗ-966 потужністю 27 л. с. встановлювався ззаду. Максимальна швидкість сягала 70 км/год. Суцільнометалевий фургон міг перевозити до 350 кг товарів загальним обсягом 2,5 куб. м. Доступ в багажний відсік здійснювався через двостулкові бічні двері чи задню кришку.
Існувала також і пасажирська версія ЗАЗ-970В з семимісним салоном. Але «однооб'ємники» не знайшли серійного продовження з двох причин: в Ульяновську готувалися до запуску «буханців», до того ж у 1962 році в Запоріжжі передали документацію НАМІ з доопрацювання конструкції легкого плаваючого автомобіля – транспортера переднього краю (ТПК).
КМЗ-4 «Київ»
Мало хто знає, але на початку 60-х Київ стояв на порозі того, щоб стати містом зі своїм автозаводом. На Київському мотоциклетному заводі, відчуваючи брак розвізних фургонів і бортових вантажівок, створили кілька прототипів. Стильний суцільнометалевий фургон КМЗ-4 оснастили двоциліндровим мотоциклетним мотором від К-750 на 26 л. с. Рама і кузов були створені «з нуля». Колеса, гальмівну систему, рульове управління запозичили ЗАЗ-965.
Невеликі габарити силового агрегату дозволили винести його за передню вісь і рівномірно розподілити навантаження по осях. Загалом, конструкція автомобілів була визнана цікавою і перспективною. Але відсутність вільних грошей у республіканському бюджеті та дефіцит місця на КМЗ, який без передиху виробляв мотоцикли для внутрішнього та експортного ринків, поховали ідею комерційних машин з іменем «Київ».
ЛАЗ «Україна-67»
Головне спеціалізоване конструкторське бюро по автобусах (ГСКБ), яке розташовувалося у Львові недалеко від «Лазу», за роки свого існування створило кілька перспективних автобусів. Найбільш титулованим з них став ЛАЗ «Україна-67». Його перспективний динамічний дизайн, великі бокові вікна, нахилена задня стійка підкорили навіть Західну Європу.
Навесні 1967 року цей автобус вирушив на міжнародний конкурс автобусів в Ніцці (XVIII Міжнародний автобусний тиждень), де завоював цілий перелік нагород: Приз Президента Франції, два Великих призи відмінності та Спеціальний приз оргкомітету за участь у ралі, Срібну медаль кузовобудівників за конкурс кузовів, Великий приз та Кубок оргкомітету за технічні випробування, а також Великий кубок за абсолютне перше місце по майстерності водіння. В салоні, окрім 37 місць, розташовувалися також гардероб, умивальник і навіть кавоварка.
НАМІ-ЛАЗ - 750
Мало хто знає, що в 40-х роках ЛАЗ вже освоював виробництво електромобілів. У 1951 році після дослідної експлуатації НАМІ передав документацію на виробництво електричних фургонів вантажопідйомністю 0,5 тонни у Львів. Автомобіль мав раму у вигляді просторової ферми, алюмінієвий каркас кузова.
Мікроавтобуси були розроблені як компактний транспорт для потреб пошти. Для завантаження/вивантаження кореспонденції служили два бічних підйомних люка з правого боку. Два електродвигуни встановлювалися на задній осі. Залізно-нікелеві акумуляторні батареї забезпечували пробіг на одній зарядці до 70 км з максимальною швидкістю 36 км/год. Всього було випущено менш ніж два десятки авто, які працювали в Москві та Ленінграді до 1958 року.
ЗАЗ-110260 «Таврія»
Український кабріолет, створений на автомобільному заводі, а не «кулібіними» в гаражах? Так, він існував насправді. У 1990 році, поставивши собі на меті західноєвропейські ринки, в Запоріжжі розробили відкриту версію «Таврії». Кабріолет створили інженери з НТЦ «ЗАЗ-Автотехніка».
Цікаво, що спочатку новій моделі привласнили індекс ЗАЗ-110260, але через відмову з боку НАМІ видати галузеву сертифікацію на нову модифікацію, цей індекс отримав вантажно-пасажирський хетчбек. Тож врешті було випущено лише два примірники: один із них розбили у випробувальному краш-тесті, а другий зберігся у колекціонерів до наших днів.
Прокоментуйте першим