Від початку року відбулося (та й продовжує відбуватися) чимало подій, які мають безпосередній вплив на авторинок. Коротко нагадаємо, свідками чого ми вже стали. З посмішкою згадуємо карантин та масковий режим – він закінчився фактично того ж дня, коли відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Далі виник дефіцит пального на АЗС, який поволі спадав, однак закінчився він істотним підвищенням цін на бензин, дизпальне, та пропан-бутанову суміш. Не забуваємо про «нульове розмитнення», яке зненацька виникло, а згодом було достроково скасовано, і, звісно, стрибок з вартістю конвертованої валюти, що теж є вагомим чинником. Ось ці всі події на слайді:
Далі розглядатимемо окремі сегменти та зміни у них протягом першого півріччя 2022, на основі інформації, наданої AUTO.RIA Інститутом досліджень авторинку. Січень-лютий цікаві тим, що їх зручно використовувати для порівняння «до», а період з травня по липень – як «після». Так буде значно простіше зробити зважені висновки.
Внутрішній ринок
До цього сегмента потрапляють угоди купівлі-продажу легковиків з пробігом, які були офіційно оформлені у сервісних центрах МВС. На діаграмі видно, що загальна активність вторинного ринку після березневого припинення реєстраційних дій з вживаними транспортними засобами потроху відновлюється, а коли говорити про пальне (чи тип живлення) – частки кожного виду фактично залишаються сталими, пропорційно до загального обсягу перепродажів.
Переважають у цьому сегменті бензинові автівки, дещо зросла частка дизелів (чому – у наступному розділі), усі інші («газові», оснащені ГБО, гібридні та електро), як це й було раніше, у меншості. Змінився хіба рейтинг найпопулярніших моделей – з нього «випали» ВАЗи, та суттєво здав позиції «Ланос» - детальніше про це в окремій публікації.
Імпорт легковиків
«Нульове розмитнення» - явище цікаве для досліджень тим, що за будь-яких інших обставин дізнатися картину дійсного попиту з такою точністю було б неможливо. Нагадаємо, що пільги діяли з 7 квітня до 1 липня цього року. Фактично ж перші авто були ввезені близько середини квітня, а їхні перші реєстрації (на статистику яких ми опираємося) тривали щонайменше ще 10 днів після скасування митних пільг. Водночас не варто забувати й про чинники, котрі перелічені на початку цієї статті – паливна криза та все інше.
Що ж обирали українці, які попри всі обмеження знайшли можливість «пригнати» легковика з нульовими ставками податків? Щодо моделей, які ввозили найчастіше, ми вже зробили окреме дослідження – ознайомитися з ним можна за ось цим посиланням. Тут же говоримо виключно про пальне. І на наступному слайді бачимо, що істотно зросла частка дизельних автівок. Дещо більше, порівняно з січнем-лютим, ввозили машин з ГБО, а от з іншими варіантами помітного зростання не видно.
Точніше – видно, особливо коли виразити його у відсотках. Наприклад, можна стверджувати, що у червні електромобілів було імпортовано на 68% більше ніж у січні – й звучить це непогано. Але у кількісному вимірі це лише 859 «електричок» проти 512. Значно менше прибувало «газових» легковиків з Кореї (які мають лише систему живлення типу LPI – скрапленим газом), а от де серед версій з альтернативними видами пального дійсно видно приріст – це легковики з ГБО. У червні таких було подано на першу реєстрацію 3,6 тис., тоді як у січні таких було лише 1,9 тис.
Зважаючи на те, що пропан-бутанову суміш навіть під час найбільшого дефіциту пального було можливо відшукати, нехай після довгенького очікування у черзі, й коштує вона менше ніж бензин, «пригнати» легковиків з ГБО могли й більше. Могли б, якби не те, що частка пропозицій з такими на європейських ринках в середньому близько 0,9% (окремо у Польщі - до 3,8%) - тож на практиці їх просто ніде більше взяти.
Чому не відбулося зростання у кілька разів «пригону» електромобілів? Перша причина – для цього типу легковиків не було ніяких змін щодо оподаткування. «Нульове розмитнення» для них діє вже кілька років, й діятиме надалі. Крім цього є ще 5 вагомих причин, дізнатися про які можна в окремому дослідженні – воно доступне за цим посиланням.
Завершуючи тему імпорту, звісно, варто сказати кілька слів про дизелі. Це наразі не надто перспективний вид пального для легковиків саме в Україні, адже солярка насамперед потрібна Збройним Силам, фермерам, перевізникам вантажів (тепер у значно більшій кількості у зв’язку з блокуванням наших морських портів), комунальному та пасажирському транспорту. Ціна за літр ДП вища, ніж за такий же обсяг бензину, а утримання дизельного двигуна, особливо коли йдеться про машини віком понад 10-15 років, значно більша, ніж бензинового. Тож тут виглядає так, що чимало автомобілістів прийняли поспішні рішення, й тепер здобуватимуть нові емпіричні знання про те, коли дизелі економні, а коли цілком навпаки.
Загальна картина ринку
Спробуємо об’єднати сегменти внутрішніх перепродажів та перших реєстрацій легковиків, щоб побачити сумарний попит на ринку у розрізі видів пального чи живлення двигунів легкових авто з пробігом.
Різна висота окремих стовпців показує загальну активність ринку, як він «упав» після всім відомих подій 24 лютого, й потроху оговтувався з квітня. Наразі вийшовши на показники за сумарними обсягами більші, ніж навіть були на початку року. Проте це зумовлено саме дією «нульового розмитнення», яке стало таким собі каталізатором.
При цьому варто зазначити, що далеко не всі автомобілі, котрі були ввезені «під нуль», відразу йшли на перепродаж. І хоч деяким джерелам подобається культивувати думку про «бариг, які наживалися під час війни», фактичні дані свідчать цілком протилежне – лише 4,8% легковиків, які були ввезені під час дії пільг, були перепродані іншим власникам, решта були ввезені для власних потреб – повідомили експерти Інституту досліджень авторинку.
Повертаючись до теми щодо пріоритетів за типом пального, на діаграмі видно зростання частки дизелів, яка перетекла у сумарну статистику з сегмента перших реєстрацій, та деяке зростання кількості автівок з ГБО. На практиці не сталося теоретично очікуваного зростання імпорту електромобілів у кілька разів. Не зростає й частка/кількість гібридів – переважно ці порівняно недешеві варіанти прибували до нас зі США, зі страхових аукціонів, однак подорожчання доставляння вплинуло на обсяги. Зменшилася кількість перших реєстрацій «газових» авто. Причина цьому – неможливість отримати контейнер з автівками з Кореї в одеських портах.
Отже, тепер ви знаєте, як виглядає картина першого півріччя щодо типів пального (або живлення) на українському вторинному авторинку. Опираючись на числа та експертні висновки, ми описали картину вторинного авторинку, розвіяли деякі міфи, а ви дізнались більше. Бажаєте не збавляти темпів отримання актуальної інформації про наш авторинок – підписуйтесь на пріоритетне отримання новин від AUTO.RIA за допомогою зручного для вас каналу!
Прокоментуйте першим