Зміни у Законі України «Про альтернативні види палива», які зобов’язують трейдерів додавати щонайменше 5% зневодненого етилового спирту рослинного походження (біоетанолу) до найпопулярніших бензинів з октановим числом 95, набули чинності 1 травня поточного року, спричинили неабиякий фурор серед автомобілістів і змусили численні медіа шукати думки експертів. Ключовими були два питання: як додавання спирту вплине на вартість бензину «на пістолеті» та чи не зашкодить воно автомобілям?
Тиждень торгівлі пальним за новими вимогами вже промайнув, тож відповідь на перше вже можна побачити на стелах заправних станцій: ціни щонайменше не виросли, а подекуди навіть зменшились. Навіть якби етанол рослинного походження був дорожчим за бензин (а це не так), вміст лише 50 кілограмів на тонну пального навряд чи міг би суттєво вплинути на вартість суміші, особливо на тлі нинішнього скорочення ціни сирої нафти. Однак з другим питанням ще доведеться розбиратись.
Спирт у бензині — це погано? І так, і ні...
Для початку нагадаємо, що історія зі «спиртовим бензином» розпочалась набагато раніше, ніж про це згадують зараз. Зобов’язання додавати біоетанол до викопного пального Україна взяла на себе ще у 2004-му, вступивши до Енергетичного Співтовариства (міжнародна організація, членами якої є країни Євросоюзу, Південно-Східної Європи та кілька інших). За цим планом частка біоетанолу в пальному мала складати 5% ще до 2010 року і 10% - до 2020-го, але з низки причин його реалізацію багато років «гальмували». Втім, це не завадило деяким українським мережам почати експерименти з продажу бензину з додаванням спирту ще у 2015-му, - і частка етанолу в ньому часом перевищувала 36%!
Вочевидь, саме відтоді «спиртовий бензин» має неоднозначну репутацію в українській автомобільній спільноті: чимало водіїв, які заправляли ним свої машини, нарікало на високе споживання такого пального, нестабільну роботу двигуна й нагар на свічках запалювання, який міг вивести їх з ладу. Та якщо збільшене споживання справді можна пов’язати з властивостями етанолу (додавання спирту змінює стехіометрію суміші, тобто пропорцію між кількістю повітря й пального, необхідну для повного згоряння), то решта зауважень — на совісті інших «секретних інгредієнтів», які додавали до суміші її виробники.
Навряд чи ви будете здивовані, дізнавшись, що чимало сучасних присадок до пального (і тих, що продають у невеличких пляшечках, і промислових, які додають у пальне на виробництві «плюсових марок» з певною метою) теж містить етанол або похідну від нього речовину з розчиненими у ній іншими хімічними сполуками. Перевага спирту в тому, що він має антидетонаційні властивості (його октанове число — 106) та не виділяє шкідливих речовин при згорянні. Натомість він погано розчиняється в бензині, що за певних умов може призвести до розшарування. Тим часом червоний наліт на свічках найчастіше свідчить про додавання у пальне іншої речовини — вельми токсичного тетраетилсвинцю, який краще розчиняється у бензині, збільшуючи його октанове число навіть у відносно невеликій концентрації.
Те, що етанол є гарним розчинником, — не так вже й добре: потенційно він здатен роз'їдати гумові деталі та ущільнювачі паливної системи й вимивати застарілі відкладення. Також спирт дуже гігроскопічний: він активно вбирає воду не лише з поверхонь, а й навіть з повітря (наприклад, у напівпорожньому бензобаку чи ємності на АЗС), тому корозійна активність є вкрай важливим експлуатаційним показником спиртового пального. Щоб уникнути негативного впливу, до складу біопалива вводять спеціальну присадку, що підвищує значення pH кислотного параметра до 6-9 одиниць. За таких умов спиртовий бензин практично не відрізнятиметься за «агресивністю» від звичайного бензину і буде нешкідливим принаймні для гумових та пластикових деталей двигуна. Тому питання переходить у площину культури й відповідальності виробництва, — а в цьому питанні, як то кажуть, теж є нюанси.
Відповідно до закону, змішування бензинів із біокомпонентами може здійснюватися лише у місцях виробництва пального або гуртової торгівлі, де загальна місткість резервуарів для зберігання пального становить не менше 1,5 тисячі кубометрів. З огляду на поточний стан української нафтопереробної індустрії найімовірніше, що переважну більшість обсягів «спиртового бензину» імпортуватимуть з Європи, де контроль за виробництвом є доволі жорстким. Однак подальший план має на меті збільшення обсягів використання біоетанолу саме українського виробництва, — і в такому разі відповідальність ляже на плечі місцевих гуртівень та контрольних органів.
Ймовірно, найцікавішим у цьому контексті є те, що європейські бензини, які ми майже безальтернативно заливаємо до баків після початку війни, вже містять певну частку етанолу, — цього вимагає європейська директива EU Fuel Quality Directive (FQD), чинна з 2009 року. Виходить, що українські автомобілісти вже тривалий час використовують спиртовмісний бензин, навіть не знаючи, — і не надто турбуючись з цього приводу до початку активного розголосу.
На що варто звернути увагу автомобілістам?
Закон передбачає, що відтепер частка біоетанолу в «95-му» має становити щонайменше 5%, однак на думку спеціалістів якісне пальне з вмістом спирту від 5 до 10% (Е5 або Е10) взагалі не становить небезпеки для двигунів — і не лише сучасних авто, а й більшості техніки «з історією». На підтвердження цієї думки наведемо документ під назвою «Бензин Е10: перелік сумісних автомобілів», який періодично оприлюднює Європейська асоціація автовиробників (ACEA). Переглянувши його, ви можете знайти чимало толерантних до 10-відсоткової етаноло-бензинової суміші моделей, випущених до початку 2000-х: у 1996, 1992 і навіть 1976 роках! Втім, є там і виключення, з якими теж не буде зайвим ознайомитись.
Хай там як, заправляти автомобілі спиртовмісним бензином нам доведеться. Звісно, доки таке пальне імпортуватимуть з Європи, власники переважної більшості легковиків істотних причин для тривоги не матимуть. Однак щоб захиститися від неприємних сюрпризів (особливо протягом експлуатації машини солідного віку), варто дотриматись кількох нескладних умов:
- уникати сумнівних АЗС і тим паче «діжок»;
- не залишати пальне в баку на дуже тривалий час (зимове зберігання тощо);
- періодично оглядати паливну магістраль автомобіля на предмет протікань.
Якщо ж на наклейці під кришкою заливної горловини паливного бака вашого авто є наклейка з символами Е5/Е10 тощо, — вітаємо: «спиртовий бензин» його точно не збентежить. Втім, це актуально переважно для моделей 2000-го і подальших років випуску, призначених для європейського ринку.
Насамкінець зауважимо, що суміші з більшою часткою біоетанолу потребуватимуть модифікацій (імовірно, саме тому досвід українських автомобілістів з «альтернативним пальним» 10 років тому виявився переважно негативним). Для ринків, на яких давно й масово використовують бензини, що містять до 85% спирту рослинного походження (Е15-Е85), виробники випускають моделі з індексами Flex-Fuel, Flexifuel, BioFlex, Tri-Flex, FFV тощо, паливні системи й двигуни яких адаптовані до таких типів пального конструктивно.
Прокомментируйте первым