Досі ми публікували огляди «скруток» лічильників пробігу опираючись лиш на те, на скільки тисяч кілометрів був «омолоджений» той чи інший автомобіль. Однак кілометраж – величина відносна, значно більше важить те, як шахрайство з пробігом авто виглядає у грошовому вираженні. Адже той, хто продає машину зі зміненими показниками, отримує додаткову вигоду! Натомість покупець спершу переплачує шахраєві, потім – продовжує витрачати свої кошти на те, аби фактично зношений автомобіль довести до хоч якогось «їздового» стану.
Чому виникли схеми «змотування» пробігу?
Усі автомобілі експлуатуються по різному: є частина таких, що перебувають у приватних руках, щороку проїжджаючи 10-15 тисяч кілометрів. Інші можуть використовуватись для комерційних потреб, - наприклад, для вантажних перевезень, у таксі чи як корпоративні авто, якими користується декілька водіїв позмінно, а відтак «намотувати» понад 100 тис. км в рік.
У більшості країн Західної Європи пробіг автотранспорту фіксується регулярно, у державних реєстрах, а якщо при черговій звірці (під час зупинки поліцією, при перетині кордону, на техогляді тощо) буде виявлено, що на лічильнику менше, ніж було попереднього разу – наступатиме відповідальність, аж до кримінальної: зі штрафами та цілком реальними строками ув’язнення.
Відповідно на внутрішніх ринках Євросоюзу ціна на однотипні моделі того ж року випуску значно залежить і від пробігу. Наприклад, у Німеччині за вантажний Volkswagen Caddy 2015 р.в. просять приблизно 7000 євро, якщо в авто пробіг 350-400 тис. км. Це ж авто з пробігом до 100 тис. км вже коштуватиме щонайменше 10-11 тис. євро.
Зрозуміло, що коли «пригнати» ці машини, після розмитнення кінцева вартість кожної буде різною. Крім того, на машину з пробігом 400 тис. км навіть попри меншу ціну буде непросто знайти покупця. Саме тут в окремих спритників і виникає думка «омолодити» авто, тобто зменшити показники одометра. До того ж продати авто стане простіше, та ще й заробити на ньому потенційно можна більше, - бо ж воно ж «свіже», принаймні за усними запевненнями нечесного продавця.
Пропозиції від автосалонів
Скільки можна «заробити», якщо «скрутити» пробіг?
Аби не ускладнювати розрахунків розмитненням, наступні приклади ми візьмемо з внутрішнього українського ринку, визначивши середні ціни з пропозицій, які були або є розміщені на AUTO.RIA, мають перевірений VIN-код та дані про останній зафіксований у незалежних реєстрах пробіг.
Mercedes-Benz E Class, потенційна різниця – $5700
Цей легковик цікавий тим, що може мати цілком різну історію. На вторинному ринку представлені «дилерські» авто, які від початку були лише в одних руках, експлуатувалися акуратно та з дотриманням усіх регламентів. Зрозуміло, що й продавати варіанти, які за 10 років могли проїхати 100-150 тис. км, за безцінь ніхто не буде. Іншими могли володіти бізнесмени, які не менш шанобливо ставилися до свого «залізного коня», проте їхня діяльність була пов’язана з частими дальніми подорожами, тому за той самий часовий відрізок машина могла «намотати» значно більше. Третя категорія – комерційні авто, здебільшого таксі. Такими у тій же Німеччини до списання (точніше – продажу за кордон) користуються, доки пробіг не сягне принаймні півмільйона.
Відкинувши «маржу» на розмитненні, та не заглиблюючись у вартість дітейлінгу та дрібного ремонту механіки до стану «аби не гриміло», ми пересвідчилися, що різниця на українському ринку для цієї моделі залежно від пробігу (у діапазоні від 100 тис. до 500 тис. км) може становити навіть $6000. І це, нагадаємо, йдеться лише про середні ціни.
Renault Trafic, потенційна різниця – $3300
Групу «комерсантів» представлятиме «бус» Renault Trafic. Подібні авто ні у нас, ні в Європі ніхто не купує «про запас», аби принагідно мати додатковий простір для вантажу чи пасажирів. Зазвичай такі машини виконують цілком конкретні завдання, й щоденно подорожуватимуть на чималі дистанції з майже повним навантаженням.
Для цього прикладу різниця між ціною справді «свіжого» авто (які рідкість на ринку), та тим, яке 10 разів обігнуло Землю по екватору, становитиме близько $3300. «Скрутивши» такий пробіг, неминуче доведеться «підшаманити» й косметичний стан, аби потенційний покупець не зрозумів що насправді йому пропонують.
Hyundai Sonata, потенційна різниця – $3400
На нашому авторинку ці авто мають кілька варіантів походження: «дилерські» машини, імпортовані зі США (придбані на тамтешніх страхових аукціонах, часто після ДТП), та ввезені з Кореї, де більшість служила у місцевих таксопарках. Модель вабить тих, хто «скручує» пробіг, адже переконати (на словах) легковірного покупця, який бачить звичайну легківку віком кілька років, яка ще й виглядає доволі сучасно, не надто складно. Принаймні, доки покупець не побачить дійсний пробіг авто з незалежних реєстрів, або замовить додаткові перевірки на AUTO.RIA.
Рецепт «успіху» тут подібний до попередніх прикладів: купуємо у корейському таксопарку 5-річну машину з пробігом понад 500 тис. км, тут за допомогою магії хімчистки та чудодійних присадок в моторну оливу «підправляємо» загальний стан, і – на продаж, вже за ринковою ціною немов у «дилерських» авто, які справді мають невеликий підтверджений пробіг.
Ще кілька місяців тому ця схема обіцяла чималі прибутки, однак після того, як на AUTO.RIA почали з’являтися дані з держреєстру ТЗ Південної Кореї та інформація про пробіг з митних декларацій, «бізнес» окремих спритників явно став на паузу. Або ж вони намагаються знайти клієнтів деінде за межами AUTO.RIA, де їх не турбуватимуть «зайвими» перевірками.
Яка «ціна» кожних «змотаних» 100 тис. км?
Вона може бути різною та залежить від низки чинників: року випуску автомобіля, його стану, класу, та, звісно, можливості і бажання покупця перевірити історію предмета інтересу в незалежних реєстрах. Для наведених тут прикладів кожна «змотана» сотня тисяч пробігу дає потенційний «запас» для нечесного заробітку від $800 (для Renault та Hyundai) та до $1400 (для «Мерседеса»). Чимало, - а треба зважити й на те скільки доведеться вкласти в машину, яка вже фактично вичерпала свій заводський ресурс…
І всьому цьому можна б було запобігти, якби народні обранці нарешті взялися за розгляд вкрай необхідного законопроєкту №4039, який ще у вересні минулого року був зареєстрований у Верховній Раді, проте досі не був розглянутий профільним Комітетом з питань правоохоронної діяльності, що й гальмує винесення його на голосування.
Цей документ може запровадити, подібно до практики низки європейських країн, обов’язкову фіксацію пробігу ТЗ у держреєстрах та відповідальність за «скручування» кілометражу. Хоча, після того, як були прийняті закони для пільгового розмитнення «євроблях», можливо дійде черга і до цього конче потрібного нашому ринку закону, який має покласти край шахрайству зі «змотуванням» пробігу.
А поки парламентарі вагаються відносно того чи справді в Україні існує проблема «скручених одометрів» та які її масштаби, покупцям радимо обирати автомобілі на AUTO.RIA першочергово серед пропозицій, що мають перевірений VIN-код та свіжу інформацію про останній зафіксований пробіг.