Напевно, кожен з нас зможе пригадати кілька життєвих ситуацій, де всі обставини вказували на неминуче настання якоїсь халепи, однак в останню мить загроза зникала й ми з полегшенням зітхали: «фу-ух, пронесло». Звісно, мова не про розлади системи травлення, а про кризові моменти, що розв’язались за мить до їх настання.
На автомобілістів теж чекало кілька «халеп сповільненої дії», зокрема у законотворчому полі, і якби ці кілька ініціатив (їх ми детально розглянемо далі) стали законами, багато кому було б непереливки. Проте, є хороші новини – частина ідей, які викликали справедливе обурення автомобілістів, відхилена, - можливо, назавжди. Ось які найбільш дискусійні пропозиції були від нардепів 9 скликання та Кабміну у перший рік роботи Парламенту.
«Права» без автошколи
Що пропонували: дозволити всім охочим пробувати складати теоретичний іспит на знання ПДР без відвідування автошколи. Тобто, вивчати «теорію» самостійно, та йти у сервісний центр МВС без посвідки про закінчення спеціальних курсів.
У чому були ризики: найголовніший – це погіршення безпеки на дорогах з причини зростання кількості водіїв-самоучок, які могли скласти («визубривши» білети) теоретичний іспит, проте не бути готовими до адекватних рішень за кермом в реальних умовах. До того ж було озвучено низку принципових зауважень з боку Головного науково-експертного управління ВР (ГНЕУ), декількох міністерств, фахівців з дорожньої безпеки, керівників автошкіл та просто водіїв.
Статус ініціативи: з урахуванням значної кількості суттєвих зауважень, профільний комітет ВР вирішив повернути законопроєкт №2201 на доопрацювання.
Обмежити рух «фур» у містах
Що пропонували: заборонити рух вантажівок з повною масою понад 8 тонн у містах з населенням від 250 тис. осіб, з 6 до 11 та з 17 до 21 години. Ціль, яку переслідували автори ідеї – цими обмеженнями підвищити чистоту повітря у містах. Проєкт навіть був прийнятий за основу у першому читанні.
Чому ця ідея була позбавлена практичного сенсу? Встановлення дозволеного та забороненого для вантажівок часу не зменшить потребу у послугах такого транспорту. Водії та перевізники виконуватимуть ту ж роботу, - просто в інший час. Тобто, добова кількість викидів залишиться незмінною. До того ж якщо «фура» залишиться у місті у «заборонені» години просто нерухомою, вона створюватиме незручності іншим водіям, адже стоятиме без руху десь на дорозі. Також у водіїв-далекобійників виникатимуть проблеми з використанням робочого часу, який фіксується тахографом.
Статус ініціативи: після прийняття в першому читанні, 1.09.2020 статус законопроєкту №2296 на офіційному вебпорталі ВР був змінений на «знято з розгляду».
Номерні знаки виготовлятимуть лише приватники
Що пропонували: розвантажити сервісні центри МВС та державний бюджет від потреби замовляти та оплачувати виготовлення номерних знаків для автомобілів, на які щороку витрачалось 844 млн грн (хоча видача «блях» і не є безкоштовною для автовласників). Натомість дозволити виготовляти їх приватним структурам, на комерційній основі. Тобто, отримавши реєстраційні документи, власник авто мав би звернутись з ними до найближчого пункту виготовлення номерів, щоб там замовити свої таблички.
У чому були ризики: у проєкті не було передбачено регулювання цін на послуги приватних виробників номерних знаків. Тобто, автовласникам довелось би платити за таблички більше, ніж зараз, при тому без будь-яких обмежень щодо максимальної вартості таких послуг. Крім того, створювалась «прив’язка» до локальних виробників номерів, оскільки експлуатувати перереєстроване авто без ДНЗ забороняється.
Статус ініціативи: 4 березня 2020 року законопроєкт №2518 було відкликано та знято з розгляду.
Штрафи «за паркування» підвищити до 34 000 грн
Що пропонували: штрафи за розміщення автомобіля з порушенням правил зупинки чи стоянки встановити в діапазоні від 3 400 до 34 000 грн. Також мали б змінитись принципи фотофіксації порушень та нанесення розмітки на ділянках, де зупинка чи стоянка заборонені.
У чому були ризики: різке та значне підвищення штрафів зазвичай призводить до зростання кількості тих, хто їх не сплачує – вважаючи надто високими (та оскаржуючи постанови у судах), або ж просто не маючи достатньо коштів на це. Крім того, ініціатива порушувала принцип, при якому спершу потрібно створити умови (забезпечити водіїв достатньою кількістю паркомісць з урахуванням актуального розміру автопарку), щоб вони не вдавались до порушень, після чого вже запроваджувати посилені санкції.
Також запропоновані розміри штрафів «за паркування» значно перевищували б штрафи за інші, більш небезпечні порушення: перевищення швидкості на понад 50 км/год (510 грн) чи проїзд на заборонний сигнал світлофора (425 грн), що не відповідає принципу розподілу діянь за рівнем суспільної шкідливості.
Статус ініціативи: першого вересня 2020 року законопроєкт №2628 був знятий з розгляду.
Отже, наразі низка пропозицій, завдяки яким на дорогах могли б з’явитись водії, які навчались не з викладачем за програмою, а самостійно, подорожчати номерні знаки, введені високі кількатисячні штрафи «за парковку» чи які б створили проблеми перевізникам та отримувачам вантажів – відхилені. Що, звісно, добре. І не лише тому, що ці загрози тепер розчинились у повітрі, а й тому, що вищий законодавчий орган держави продовжує виконувати свою функцію, зокрема – не допускає «сирі» ініціативи до розгляду.
Ми ж, як завжди, продовжуємо стежити за діяльністю Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших державних відомств, від яких залежить встановлення правил для автомобілістів. Та інформуватимемо відвідувачів AUTO.RIA про всі важливі ініціативи – як корисні, так і такі, що містять певні ризики. А щоб не пропустити важливі повідомлення – варто підписатись на наш Telegram-канал, куди потрапляє лише найголовніше.