Техогляд транспортних засобів цілком серйозно обіцяє повернутися в Україну. І, вочевидь, ця процедура отримає зовсім іншу форму, принаймні – у частині передбачених в Директивах ЄС інструкцій і вимог. Більше того, крім регулярного ТО на спеціальних акредитованих СТО планується ввести і позаплановий придорожній контроль техстану транспорту. Саме про нього і піде мова далі.
Навіщо перевіряти транспорт прямо на дорозі?
З метою підвищення безпеки на дорогах і зниження кількості ДТП, постраждалих і загиблих у дорожніх пригодах. «Стратегія підвищення рівня дорожньої безпеки до 2020 року», запропонована Кабміном, передбачає низку заходів, спрямованих на підвищення безпеки на транспорті, а її мета – приведення до 2020 року показників за кількістю жертв і постраждалих в ДТП до середнього рівня по ЄС.
Хто буде проводити придорожній техогляд?
Згідно з Директивою 2014/47/ЄС будуть створені «пересувні пункти технічного контролю», з портативним обладнанням, необхідним для проведення поглибленої придорожньої перевірки ТЗ. Обслуговувати такі ППТК будуть співробітники контрольних служб, які компетентні здійснювати придорожній техогляд. Також допускається робота пересувних пунктів, які будуть здійснювати тільки первинний візуальний огляд ТЗ, без використання діагностичного обладнання. У разі ж виявлення ознак дефектів, ТЗ буде відправлятися на найближчий стаціонарний пункт технічного контролю для проведення ТО по повній програмі.
Що будуть перевіряти?
Після ідентифікації ТЗ перевірка піде за таким планом:
- Гальмівна система;
- Рульове управління;
- Оглядовість (скла, дзеркала, склоочисники тощо);
- Освітлювальне обладнання і компоненти електричної системи;
- Осі, колеса, шини, підвіска;
- Шасі та кріпильні елементи шасі;
- Інше бортове обладнання;
- Вміст шкідливих речовин або коефіцієнт поглинання (для дизелів) у вихлопних газах;
- Для пасажирських автобусів передбачені додаткові перевірки.
Кожен з етапів має детальну інструкцію, а всі несправності, у разі їх наявності, будуть розділені на три групи, щодо ступеня їх впливу на безпеку.
Перша категорія – незначні дефекти, що не впливають на безпеку, або такі, які легко усуваються на місці. Прикладом може послужити перегоріла лампочка в фарі або габаритному плафоні, яку легко замінити на місці.
Істотні недоліки (друга група) – такі, які потенційно можуть нести загрозу безпеці руху чи довкіллю. Приклад – сильний знос гальмівних дисків або барабанів. Їхати можна, але скоріш за все, вже з отриманим приписом і тільки до найближчої СТО. До речі, «вирізка каталізатора» потрапляє у цю групу: автомобіль, в якому каталітичний нейтралізатор був замінений на «вставку», буде відправлений на СТО для відновлення заводської конструкції випускної системи.
Третя категорія – дефекти, які безпосередньо представляють пряму загрозу безпеці, як дорожній, так і екологічній. Підвищений люфт на рульовому колесі, тріщини силових елементів підвіски, витікання гальмівної рідини або занадто раннє падіння тиску в пневматичній системі – причина заборони на експлуатацію такого ТЗ до моменту усунення дефектів.
А якщо ТЗ не пройшов придорожній техконтроль?
Чи зможе конкретний автомобіль знаходитися в експлуатації далі — залежатиме від загальної кількості виявлених дефектів. При виявленні критичних проблем з третьої категорії ТЗ повинен бути доставлений на СТО і відремонтований.
При допустимій сумарній кількості дефектів другої категорії ТЗ може продовжувати рух, але водій отримає припис з переліком несправностей, які підлягають усуненню, та вказанням строків, в які він повинен вкластися. Якщо загальна кількість дефектів категорії 2 перевищить певну суму, що визначається за спеціальною формулою, такий ТЗ може бути віднесений до третьої категорії, тобто отримати заборону на експлуатацію.
Незначні дефекти першої категорії не передбачають заборони на експлуатацію, - але якщо автомобіль у занедбаному стані, сумарна кількість поломок може перенести його в другу категорію, або навіть в третю.
Після усунення дефектів і одержання «сертифіката придатності» на акредитованому пункті техконтролю, ТЗ повертається до звичайної експлуатації.
Якщо ТЗ пройшов придорожню перевірку техстану, водій отримує документ про це, який дозволить деякий час пропускати придорожній техконтроль.
Також слід пам'ятати, що в чинному Адмінкодексі передбачена відповідальність за експлуатацію несправних ТЗ, а згідно з текстом «Стратегії» розмір штрафів слід переглянути, зрозуміло, у бік підвищення.
Які ТЗ перевірятимуть на придорожньому техконтролі?
Згідно Директиви 2014/47/ЄС, під дію придорожнього техконтролю потрапляють комерційні транспортні засоби. Це пасажирські автобуси всіх типів, вантажівки з повною масою більше 3,5 тонни і причепи до них, трактори, що розвивають швидкість вище 40 км/год.
Але власникам приватного транспорту рано зітхати з полегшенням. Важливе зауваження: у проекті постанови КМУ «Стратегія підвищення рівня дорожньої безпеки до 2020 року» немає прив'язки до згаданої Директиви в розділі IV, п. 4, в якому описані плани щодо безпеки ТЗ. Там сказано про «введення придорожнього контролю техстану», без конкретизації для яких саме типів ТЗ. До Директиви 2014/47/ЄС відсилання є в розділі, що стосується комерційного транспорту.
Отже, оскільки у розділі про загальну безпеку ТЗ не конкретизується перелік ТЗ, а також враховуючи, що описана Директива — це єдиний документ, на змісті якого будуть ґрунтуватися принципи проведення придорожніх перевірок техстану ТЗ в Європейському Союзі, є всі підстави вважати, що механізми придорожнього техконтролю комерційних ТЗ в Україні можуть бути застосовані і для приватного транспорту, з поправкою на вимоги для ТЗ повною масою менше 3,5 тонн.
Коли може запрацювати придорожній техогляд?
Ще раз поглянувши на назву проекту постанови «Стратегія підвищення рівня дорожньої безпеки до 2020 року», нескладно зрозуміти: все повинно бути введено в дію значно раніше 2020 року, оскільки до цього часу вже повинні бути видимі перші результати роботи «Стратегії».
Згідно з текстом Директиви 2014/47/ЄС, до 20 травня 2017 року всі держави-члени ЄС повинні повністю підготувати своє законодавство для виконання Директиви. Ввести в дію всі положення держави-члени повинні 20 травня 2018 року.