2019-й рік добігає кінця. Очікувалось, що за два тижні до завершення останнього (третього) «перехідного періоду», який дозволяв власникам легкових авто з «чужими» номерами розмитнити їх, а також з урахуванням того, що з першого дня наступного, 2020 року, будуть введені жорсткі санкції проти «євроблях» (штрафи до 170 тис. грн та конфіскація автомобіля), автомобілів з польськими чи литовськими номерами значно поменшає.
Візуально, якщо спостерігати за трафіком на дорогах, «євроблях» справді стало помітно менше. Проте, якщо ознайомитись зі статистикою, картина буде іншою: кількість машин з іноземною реєстрацією... зросла! І не лише легковиків, а також мотоциклів, вантажівок та автобусів.
Що на діаграмі? Для легшої візуалізації, ми звели разом два режими – транзит та тимчасове ввезення, а також об’єднали кількість ТЗ, ввезених резидентами й нерезидентами. Такий спосіб можна критикувати за певне узагальнення, проте оскільки достеменно невідомо, чи живі ще схеми з «верблюдами», скільки із зазначених одиниць перебувають з простроченням транзиту або тимчасового ввезення, а також скільки автівок було завезено до 24.11.2018 (доки не вимагалась застава на кордоні), та скільки після, - зосередимось на загальній кількості машин, інформація про які облікована у базі даних ДФС «АСМО Інспектор».
Легкові автомобілі
Станом на 23 лютого 2019 р. (день закінчення першого «перехідного періоду» та пільг на сплату акцизу), транзитних та «тимчасових» легковиків на території України було 535 тис. Логічно припустити, що оскільки майже 150 тис. «євроблях» пройшли «легалізацію», а при ввезенні такого авто тепер вимагається грошова застава у розмірі повного розмитнення такого ТЗ, кількість подібного транспорту мала б суттєво зменшитись — до обсягів реального ввезення особистих автомобілів іноземцями. Скажімо, туристами, чи тими, хто приїздить з діловою метою.
Але ні: в листопаді «чужих» легковиків налічили вже 663 тисячі. Тобто, їхня кількість зросла на 128 тис. шт. Нехай мав певний вплив зростаючий туристичний потенціал України, а можливо, що після зміни влади міг зрости потік бізнесменів із-за кордону. В будь-якому разі, числа свідчать про те, що кількість легковиків з іноземною реєстрацією суттєво збільшилась. І серед них точно є такі, котрі ввозились не «під розмитнення». Зокрема, за резидентами у лютому було зафіксовано 201 тис. легковиків у «транзиті» та «тимчасовому», а у листопаді вже 263 тис. Тож туристи та бізнес тут вирішальної ролі не відіграють.
Чому так? Три «перехідних періоди», наданих для розмитнення «євроблях» та регулярне відтермінування штрафів цілком могли призвести до того, що сформувався певний сталий прошарок автомобілістів, які за жодних обставин не виконуватимуть загальних правил й до останнього їздитимуть на «євроблясі». Навіть якщо це недешевий позашляховик преміум-класу.
Мотоцикли
Не менш дивним виглядає те, що збільшилась кількість «тимчасових» та «транзитних» мотоциклів. В тому числі, завезених резидентами (було у лютому 106 тис., стало у листопаді 119 тис.). Перше що дивує, - те, що при наших кліматичних умовах та дорогах, слабо пристосованих до пересування на двоколісному транспорті, саме перед зимою зросла кількість мототехніки з іноземною реєстрацією, - загалом на 55,5 тис. одиниць. Друге – це правила розмитнення, у яких відсутні вимоги щодо екостандартів «Євро» та досить низькі акцизи (плюс невеликі робочі об’єми двигунів у мотоциклів).
Імпортуючи мотоцикл, потрібно сплатити мито (до 10%) та ПДВ (20%). А також акциз, у розмірі від 0,062 до 0,447 євро за 1 см3 робочого об’єму двигуна. У грошах акциз за 125-кубовий байк становитиме 7,75 євро (не тисяч, просто майже вісім євро). Тож чи варто «гнати» мотоцикл «на бляхах»? Але статистика свідчить, що для когось таки варто: загалом із 357 тис. у лютому к-сть мототехніки у листопаді зросла до 413 тис. Лише за резидентами, нагадаємо, зараз числиться 119 тис. «транзитних» та «тимчасових» мотоциклів.
Автобуси
І у цьому сегменті теж почались свої «євробляхи». Принаймні, якщо порахувати лише ті автобуси, які завезені резидентами у режимах транзит та тимчасове ввезення, то у лютому таких було 118 тис., а вже у листопаді їх налічувалось 134 тисячі. Загалом же кількість таких транспортних засобів на іноземній реєстрації (завезених резидентами та нерезидентами) зросла на майже 74 тисячі одиниць (з 454 тис. у лютому до 528 тис. у листопаді).
Вантажівки
Ще більше стало вантажних ТЗ усіх типів (від легкових мікрофургонів і «бусів» до багатотонних самоскидів й тягачів) з іноземною реєстрацією. На початку року таких було 425 тис., а наприкінці стало 632 тисячі. Тобто, більше на 207 тисяч.
За резидентами у лютому поточного року рахувалось 133 тис. вантажних ТЗ, а в листопаді стало вже 189 тисяч. Кількість вантажівок з єврономерами, які лише в руках українців, зросла на 56 тисяч одиниць!
Що все це значить?
Легковики: за новими правилами, тими, що з «формулою акцизу» (запроваджені з 24 листопада 2018 р.) розмитнено близько 400 тисяч легковиків. Отже, сказати що це непідйомні умови, неможливо. В іншому разі імпорт становив би кілька тисяч (3-5) легковиків за рік, переважно з об’ємом мотора до 1 л, як це було до першого зниження акцизу в 2016 р. «законом 3251».
Щодо «євроблях»: очевидно, якщо є загальні правила – то вони обов’язкові для виконання усіма без виключення. Формат «мені – «євробляху», тещі – підняти пенсію, і ще дорогу відремонтуйте» не працюватиме. Залишається дочекатись 1 січня 2020 року, коли закінчаться усі «перехідні періоди», будуть введені санкції проти тих, хто вперто ігнорує закон, а тоді спостерігати за роботою силовиків, водночас поглядаючи на статистичні дані – чи їдуть нові «євробляхи», чи вже ні.
Мототранспорт. Тут ситуація подібна до сегмента легковиків – правила імпорту цілком прийнятні, норми «Євро» не дошкуляють, акциз незначний, тож є усі умови щоб не вдаватись до «транзиту» чи «тимчасового» і експлуатувати мотоцикл законно. До речі, весь парк зареєстрованого мототранспорту в Україні складає 840 тисяч одиниць. А на іноземній реєстрації зараз перебуває 413 тисяч, - тобто, це майже половина від кількості «легальних» байків! І, нагадаємо знов: справа тут не у розмитненні, та не у шаленому напливі мототуристів, які переглянули серіал «Чорнобиль».
Автобуси. Важливо те, що резидентами, тобто, українцями, ввезено 134 тисячі «транзитних» та «тимчасових» автобусів. При офіційному розмірі парку у 250 тис. автобусів, знову маємо половину від цього числа «на бляхах». А значить — без української ліцензії, без можливості їздити на маршрутах, без фактичного права власності. Однак з цифрами сперечатись не прийнято: значна кількість автобусів – «євробляхи».
Оце вже тривожний сигнал: перевізники — це та категорія, яка звикла до постійних перевірок та контролю і намагається перебувати в рамках правил. Проте помітне збільшення числа автобусів на іноземній реєстрації, ще й зареєстрованих за резидентами, є ознакою того, що активна частина парку автобусів наповнюється ТЗ з європейською реєстрацією. Чому переважно законослухняні пасажирські перевізники почали вдаватись до митних «схем»? Можливо, справа у «Євро», можливо — в акцизах…
Вантажівки. 189 тисяч таких ТЗ з «чужими» номерними знаками – теж тривожний сигнал для влади, зокрема — законодавчої. Звісно, що у цьому числі є частка «схемщиків», але є й такі перевізники, які бажали б здійснювати перевезення легально, з ліцензіями та дозволами, укладати офіційні договори… Проте і їх щось змусило обрати варіант «на бляхах», при цілковитому усвідомленні тих обмежень та ризиків, які вони отримують експлуатуючи нерозмитнену вантажівку з польською чи литовською реєстрацією.
Минулими роками біля Верховної Ради ми неодноразово спостерігали акції, які організовували активісти, котрі відстоюють інтереси власників нерозмитнених легковиків. Скоро от знову буде чергова акція. І врешті, правила змінювались – 400 тисяч «свіжопригнаних» легковиків цьому доказ.
Натомість, мітингів «далекобійників» чи «автобусників», на яких би вони вимагали зміни правил імпорту необхідної їм техніки, поки не було. Тож або їм цього і не потрібно (нема розголосу – нема проблеми), або ж «схеми з бляхами» і є тим своєрідним тихим протестом.
Зрештою, поки ще не пізно (хоча, здається, вже таки трохи пізно), законотворцям варто переглянути умови імпорту саме вантажних автомобілів та автобусів з пробігом. При цьому не киваючи на гіпотетичні робочі місця на автозаводах та екологію, а пам’ятаючи про понад 2 мільйони справжніх робочих місць, на яких тримається малий (і не лише він) бізнес, пов’язаний чи залежний від перевезень. Бізнес, якому необхідні надійні та доступні «колеса», причому не на «євробляхах».