Закони, які мають «поставити крапку в історії з «євробляхами», принаймні як про це говорили їхні автори, набудуть чинності 15 травня 2021 року. Згідно зі змістом документів №1402-IX та 1403-IX, рівно через місяць, тобто 15 червня, теоретично перша машина з іноземними номерами мала б бути «легалізована». А що і кому для цього треба зробити практично?
Спершу вкотре нагадаємо, що йдеться не про зміну правил розмитнення для всіх – це лише тимчасові заходи, які мають дозволити за суттєво зниженими ставками оподаткування отримати українські номерні знаки та документи на автомобілі порушникам митних правил. Отже, звичайний імпорт керується нормами, які діють з кінця 2018 року й залишатимуться чинними і надалі. Тимчасові пільги призначені лише водіям «євроблях», та й то не усім.
Які автомобілі підпадають під ці тимчасові норми?
Легкові (код УКТ ЗЕД 8703) та вантажні (УКТ ЗЕД 8704) з повною масою до 3,5 тонн, які станом на 31.12.2020 року перебували в Україні в режимі тимчасового або транзитного ввезення.
«Прохідними» екостандартами є «Євро-2» для легковиків (від 1997 р.в.), та «Євро-5» для вантажних (від 2010 р.в.). Є й обмеження мінімального віку – авто повинно мати повних 5 років і більше, - тобто, умови чинні для машин, випущених до 2015 р. За ними можна буде оформити лише по одному виду авто (легкове і вантажне) на одного громадянина.
Скільки часу триватиме ця «акція»?
В документах сказано, що пільговий період триватиме 180 днів з моменту набуття Законом чинності. Проте вводиться в дію він через місяць, тож фактично на пільгове розмитнення залишається 149 днів, або 239 днів для учасників бойових дій, які документально підтвердять своє перебування тривалістю понад 90 днів (з моменту набуття чинності законом) на території проведення ООС. Тож останній шанс для останньої нелегалізованої «євробляхи» настане 10 листопада 2021 року (08.02.2022 для учасників ООС).
У скільки обійдеться пільгове розмитнення «євробляхи»?
Фінальна сума на розмитнення такого авто складатиметься з витрат на отримання документів про право власності, зняття з обліку в іншій країні, вартості послуг брокера, сертифікації, та «добровільного внеску» у розмірі 8500 грн. Також є збір за першу реєстрацію ТЗ, розмір якого становить від 3 до 5% від вартості машини, та послуги сервісних центрів МВС з реєстрації, видачі «техпаспорта» й номерних знаків.
До суми митних платежів входитиме спеціальний акциз та ПДВ, який нараховуватиметься не за звиклою практикою на вартість авто, а лише на цей спецакциз. Мито у цьому механізмі відсутнє. Нижче — формула, за якою можна дізнатися розмір цього спецакцизу:
Додаткові умови для легалізації авто на іноземній реєстрації
Перед тим, як будь-що починати слід підтвердити право власності на автомобіль, тобто мати оригінал договору купівлі-продажу, інвойс, рахунок-фактуру тощо. Тому якщо «кінці втрачені», тобто машина оформлена на іноземну компанію, «продана» по довіреності чи ще у якийсь подібний спосіб – розмитнити її буде неможливо, бо в іншому разі Україна перетворилась би на європейський центр легалізації викрадених автомобілів.
Також доведеться зняти авто з обліку за кордоном. Для цього слід урахувати чинні карантинні обмеження на в’їзд до іншої країни та місцеві правила щодо того, як ТЗ знімається з обліку для експорту.
В Україні потрібно отримати сертифікат відповідності на такий ТЗ та знайти митного брокера (чиї послуги платні), який візьметься за оформлення документів та подання митної декларації.
Звісно, не варто забувати про «добровільний внесок» у розмірі 8500 грн, який має сплатити кожен, хто подаватиме свою «євробляху» на митне оформлення. Цей внесок повинен звільняти водіїв нерозмитнених авто від відповідальності за порушення, передбачені у ст. 470, 481 та 485 Митного кодексу.
Окремо законами передбачено можливість вивезти «євробляху» за межі України, - скажімо, якщо її водій не бажає її розмитнювати. При цьому доведеться сплатити «добровільний внесок» (8500 грн), аби не платити інших штрафів, передбачених Митним кодексом. Проте скористатися цією можливістю може лише той, хто таке авто ввозив.
Під ці пільги не підпадають автомобілі, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом чи агресором по відношенню до України, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) чи з тимчасово окупованої території України.
Що далі: нові акції від активістів та чергові пільги, чи таки крапка?
Згідно з текстом закону, частину якого наведемо у формі цитати, після закінчення пільгового періоду «забезпечити (…) вжиття відповідними центральними органами виконавчої влади заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності згідно із законодавством за недотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту щодо всіх транспортних засобів, які перебувають на митній території України, та/або за керування такими транспортними засобами».
Щоправда, «запобіжники» проти ввезення нових «євроблях» та підвищені штрафи й інші санкції, як то вилучення автомобілів, разом з правом поліції зупиняти такі авто для перевірки правомірності їх експлуатації, запроваджені ще наприкінці 2018-го року. І поки згадані органи влади не надто активно ними користувалися, хоча жодних перешкод, принаймні юридичних, для цього не було.
Тож продовжуємо стежити за розвитком подій навколо «останньої легалізації євроблях», після чого опублікуємо дані про те, скільки українців все ж скористалися пільгами, для створення яких було тривалий час залучено найвищий законодавчий орган – Верховну Раду України.