Зізнаюся одразу: мені особисто Peugeot 408 дуже симпатичний, і за результатами випробування взимку 2024 року я був готовий пробачити йому будь-які недоліки. До гарних машин взагалі складно ставитись об’єктивно, але зазвичай час допомагає трохи протверезіти: до зовнішності вже звикаєш і починаєш уважніше придивлятися до інших нюансів. Тим паче коли маєш із чим порівняти й добре пам’ятаєш, які саме речі псували враження.

Тож на зустріч з оновленим Peugeot 408 я чекав із цілком конкретним інтересом: чи виправили французи те, що минулого разу засмутило в цій моделі? Та зараз видно, що цей час вони витратили недарма. Хоч згадки про особисті зауваження за підсумками попереднього тесту ще не «вивітрилися», поруч з оновленою машиною вони стали не такими й принциповими.
Дизайн Peugeot 408: більше світла!
Зваживши на відгуки про зовнішність автомобіля, французи дуже обережно поставилися до його рестайлінгу, тому ніхто й не очікував справді кардинальних змін. Проте, на мій смак, Peugeot знову вдалося стрибнути вище голови. Зміни дуже акуратні, але напрочуд вдалі. Наприклад, після оновлення автомобіль позбувся довгих світлових «іклів», які спускалися від фар уздовж бампера. Тепер це своєрідні «подряпини», делікатно вбудовані в оптику. Окрім цього, змінилися самі фари, фальшрадіаторна решітка й бампер.

Це може здатися дрібницею, але насправді 408-й тепер має цікавіший вигляд. Якщо раніше погляд чіплявся насамперед за вертикальні ходові вогні, то зараз увага розподіляється вздовж усієї ширини автомобіля. У нашій версії до того ж підсвічувалися емблема й смуги на решітці, що додатково вирізняло автомобіль у темряві.
Ззаду нового дещо менше, — і переважно це також «світлові ефекти». Наприклад, замість шильдика між ліхтарями тепер розтягнувся напис Peugeot — звісно ж, із підсвічуванням. Він має цікавіший вигляд, ніж звичайна смуга між оптикою, і виконує доволі практичну функцію. Принаймні, трохи уважніші глядачі більше не питатимуть у вас, яка це саме модель Lamborghini.

Найголовніше — усі ці нововведення не ламають загального силуету 408-го. Довгий капот, похилий дах, висока корма, складні боковини — усе це робить профіль фастбека дуже впізнаваним. При цьому тепер він має набагато сучасніший вигляд, хоча й попередній 408-й застарілим назвати досі складно. Французи зберегли всю сміливість дизайну, але кількома доречними змінами зробили його ще виразнішим. Зовні результат мені дуже подобається. Інша річ — салон: до нього в мене були цілком конкретні запитання.
Інтер’єр Peugeot 408: зручний, хоч і на свій лад
У салоні змін значно менше, хоча через інше оздоблення перше враження відрізняється. Минулого разу ми тестували 408-й із яскравою синьою оббивкою крісел, а цього разу все у нейтральних темних відтінках. Може здатися, що це трохи не в концепції модного фастбека, але, як на мене, автомобілю це пасує: кокпіт і пасажирський відсік мають гармонійний, але спокійний вигляд без відчуття прихованої дешевизни. Сама архітектура знайома — маленьке кермо, піднята над ним тривимірна панель приладів і масивна центральна консоль, на якій розташовані селектор трансмісії, перемикач режимів водіння та підсклянники.

Передні крісла тут комбіновані, з текстильними вставками по центру та приємним на дотик матеріалом по периметру. Налаштувань достатньо: є регулювання підпору попереку, а водій може ще й подовжити подушку. Тож бирка із сертифікацією AGR Comfort красується тут не просто так: можливостей підігнати посадку під себе вистачає. Ще під час попереднього тесту крісла були одним із найсильніших аргументів на користь 408-го, і зараз враження залишилися такими ж приємними. Та все ж варто зробити важливу ремарку.
Сама концепція i-Cockpit сильно відрізняється від стандартних інтер’єрів, тому налаштування індивідуальної посадки — окреме мистецтво. Наприклад, мені доволі швидко вдалося знайти положення, у якому зручно ногам, руки не тягнуться вперед, а кермо практично не перекриває приладів. Лише їхня нижня частина була трохи прикрита. Проте так пощастило далеко не всім. Я чув теорії, що це проблема саме довготелесих водіїв, але насправді це не так. Значення мають пропорції тіла, звичка сидіти вище чи нижче, відстань до керма. Тому на моє «це найзручніше місце водія» ви легко можете відповісти своїм «взагалі нічого з нього не бачу».

Сама ідея компактного керма мені дуже до вподоби: воно додає салону відчуття спортивної машини. Багатошарова панель приладів із цікавою графікою також підтримує цей незвичний образ, хоча з погляду щоденного користування значно важливіше те, як організовані звичайні функції. Під дисплеєм мультимедійної системи є сенсорна панель i-Toggles, яку можна налаштувати під власні потреби, а нижче — ряд фізичних кнопок. Проте кліматом і підігрівом сидінь та керма все одно доводиться керувати через екран. Тому, навіть якщо зазвичай користуєтеся Apple CarPlay або Android Auto, витратити трохи часу на знайомство з меню Peugeot таки доведеться.
Очікувано найменше несподіванок — на другому ряду. З моїми 187 сантиметрами зросту можна вмоститися «за собою» із запасом перед колінами та над головою, хоча простору для черевиків хотілося б мати більше. Загалом задній диван зручний, є центральний підлокітник із двома підсклянниками. Щоправда, після передніх місць відчувається легка економія на оздобленні. Але це вже давно перетворилося на норму, — принаймні якщо машина не належить до представницького класу, де «головний» завжди знаходиться позаду...

Попри стрімкий силует, Peugeot 408 — це насправді доволі практичний автомобіль для свого класу. Багажник тут має об’єм аж 508 літрів і, хоча за висотою поступається деяким суперникам, він має дуже пристойну глибину. Окрема практична перевага — солідний розмір його дверцят. Вони відкривають доступ до всього відсіку, що робить завантаження великих речей значно зручнішим. Дитячий візок, дорожні сумки або риболовні снасті сюди поміщаються без жодних «але». Головне — перенести вантаж через доволі широкий поріг.
Обладнання Peugeot 408: все буде... за секунду
У самій компанії кажуть, що найпомітніший результат рестайлінгу — поліпшена якість матеріалів, і з водійського місця це справді помітно. Але мені хотілося б сильніше відчути оновлення й у мультимедійній системі. Дизайнери трохи переглянули графічне оформлення меню, тож вона стала зручнішою та приємнішою на вигляд, але хотілося б трохи більшого. Почну хоча б із того, щоб система реагувала на дотик без пауз.
Сучасні смартфони вже привчили нас до блискавичних реакцій, і за кермом автомобіля хотілося б отримувати схожий досвід. Але, на жаль, у сенсорних екранів деяких машин зі швидкодією все ще не так гладко. Була надія, що мультимедійна система оновленого Peugeot 408 отримає потужніше «залізо», але в цьому плані практично нічого не змінилося. Як і раніше, на припаркованому автомобілі затримку можна не помітити, але в русі вона трохи дратує.

Однак і тут французький фастбек має напохваті кілька вдалих відповідей. Найбільше спрощують користування системою «ярлики» i-Toggles — окрема панель із програмованими кнопками швидкого доступу. Це, на мою думку, одне з найвдаліших рішень у межах концепції i-Cockpit. Замість того щоб блукати пунктами меню, можна винести найуживаніші функції ближче до руки та взагалі не помічати дратівливих лагів. До того ж керування багатьма важливими функціями тут залишили на механічних клавішах, розташованих окремим блоком. А з огляду на те, що для мультимедійних функцій і навігації можна спокійно використовувати бездротове під’єднання Apple CarPlay та Android Auto, шанси зіткнутись із недоліками майже зникають.
Система панорамного огляду залишилася практично без змін, але до неї й минулого разу особливих зауважень не було. Якість зображення з камер — не HD, але цілком достатня, щоб розгледіти перешкоди, а при наближенні до бордюру система сама переходить на «погляд згори» й детальніше показує потрібну ділянку. З огляду на габарити та форму кузова 408-го це дуже корисний помічник.
Тож загалом салон оновленого 408-го (хоч і не вирізняється ні величезною кількістю нововведень, ні рекордною площею екранів, ані найсучаснішою електронікою) справляє дуже приємне враження. Його найістотніша перевага — у загальній атмосфері. Проблеми зі швидкодією меню хоч і є, але в більшості сценаріїв майже не даються взнаки. Те ж можу сказати й про жорсткий пластик: якщо мати це на меті, його можна знайти, — але під час звичайної їзди він під руку зайвого разу не потрапляє.
Двигун Peugeot 408: темперамент на вибір
Агресивна зовнішність, компактне кермо й низька посадка в салоні 408-го налаштовують на активну їзду ще до початку руху. Маю визнати: щоразу під час виїзду з паркомісця мені хотілося швидше вибратися з міського трафіку й добряче натиснути на педаль акселератора. Тим паче що під капотом тут знайома 1,6-літрова турбочетвірка потужністю 215 кінських сил, яка працює з 8-діапазонним «автоматом» Aisin. Після оновлення ця пара не змінилася й дарує такі самі відчуття, як і раніше.
Мотор тут дуже еластичний: він охоче підхоплює масивний фастбек і приємно тягне його в широкому діапазоні обертів. Щоб відчути інтенсивне прискорення, не доводиться щоразу викручувати його до дзвону: натискаєш педаль — і 408-й упевнено та дуже рівномірно набирає хід. Під час обгону або виїзду на швидкісну дорогу немає відчуття, що витрушуєш з автомобіля всю душу: практично в усіх сценаріях залишається відчутний запас.

Але варто визнати, що ефектний кузов усе ж трохи завищує очікування від цієї моделі. Якщо ви вже подумки записали 408-й у спорткари, навряд чи перший «світлофорний старт» стане для вас одкровенням. Динаміка тут справді дуже пристойна, проте вона позбавлена тієї різкості, якої мимоволі очікуєш від настільки зухвалої на вигляд машини. У результаті після кількох прискорень завищені очікування остаточно зникають: починаєш більше цінувати фастбек за еластичність його двигуна й за те, наскільки легко та без побічних ефектів розкриваються його можливості.
Чимала заслуга в такому універсальному характері належить трансмісії. Під час спокійних щоденних поїздок вона делікатно перебирає передачі — майже непомітно, якщо за цим не стежити спеціально. Коробка адаптується до манери їзди водія, і якщо після плавної поїздки раптом вирішуєш прискоритися для складного маневру, — варто мати на увазі, що вона може відреагувати з невеликою паузою. Мовляв, до твого розміреного темпу «автомат» уже звик, а про зміну планів ти його не попередив. Проте за рівномірної манери їзди порозуміння з трансмісією просто відмінне.

Втім, убезпечити себе від сповільненої за таких умов реакції нескладно. Завдяки можливості вибору їздових режимів електроніку можна примусово перевести в потрібний пресет, — а різниця між налаштуваннями у них доволі відчутна. Економічний режим досить швидко відбиває бажання кудись поспішати: реакції на газ стають млявими, і праву педаль доводиться натискати наполегливіше. Для щоденної їзди я б залишив звичайний режим — у ньому якраз найсильніше відчувається адаптація до манери їзди водія.
Якщо ж треба вклинитись у потік або виконати швидкий маневр, найкраще примусово перейти у спортивний режим. Саме він найбільше відповідає настрою, який створює зовнішність 408-го. У ньому коробка охочіше працює на вищих обертах, а реакції на педаль акселератора стають помітно гострішими. Додаткової атмосфери додає й червоне підсвічування панелі приладів, яке активується в цьому пресеті, — хоча мені вистачило б і реакцій самого двигуна.

На рівному асфальті 408-й охоче підтримує цей настрій. Кермо точне, реакції зрозумілі, тож у поворотах швидко починаєш довіряти автомобілю й дозволяти собі трохи більше. Шкода, що якість покриття не завжди дає змогу розвинути стосунки саме у цьому напрямку.
Peugeot 408 гарно їде, поки є дорога
На столичних дорогах мені спочатку навіть здалося, що французи таки почаклували над задньою підвіскою. Оновлений 408-й слухняно реагував на невеликі нерівності й не поспішав нагадувати про те, що дратувало минулого разу. Навіть більше: виникла думка, що головну претензію можна буде викреслити! Але перша ж ділянка дороги, зібраної з латок, повернула до реалій.

Знайомий характер нікуди не зник: задня вісь знову почала погулювати на нерівностях, відгукуючись на них гулкими ударами. Особливо неприємно, коли такий асфальт трапляється в повороті. Щойно автомобіль точно й охоче тримав задану траєкторію, — але після кількох напливів асфальту змушує уважніше стежити за його реакціями й трохи відпустити газ.
Прикро, адже загалом налаштування підвіски мені дуже подобаються. Вона щільна, добре стримує крени й разом із точним кермом додає 408-му характеру на віражах. Автомобіль приємно відчувати в повороті, і бажання їхати активніше виникає цілком природно. Але на поганому покритті задня балка надто наполегливо нагадує про себе — і поштовхами, і звуками.

До того ж наш тестовий автомобіль мав шини розміру 225/55 R18, тож списати все на ефектні диски з тонким шаром гуми цього разу не вийде. Запас профілю тут цілком пристойний, але повністю згладити особливості роботи задньої підвіски він не допомагає. Тому найбільше задоволення від їзди на 408-му отримуєш там, де дорожникам вдалося обійтися без нескінченних латок. Що гірший стан покриття, то більше доводиться стримувати власний ентузіазм.
Через якийсь час за кермом починаєш цінувати 408-й за речі, які під час першого знайомства приховалися за його зовнішністю. Зручні крісла не набридають у тривалих поїздках, шумоізоляція дає змогу спокійно розмовляти на швидкісній трасі, а запасу тяги вистачає без постійного переходу в режим Sport. У місті витрата пального трималася в межах 8,5–9 літрів на сотню. Апетит цілком прогнозований для машини такого розміру з турбодвигуном на 215 кінських сил, — особливо коли час від часу берешся танцювати під дудку її провокаційної зовнішності.

Побутовим завданням 408-й дає раду переконливіше, ніж можна очікувати від його силуету. Простору на другому ряду та місткого багажника вистачає, щоб розглядати його як автомобіль для родини, а пристойний кліренс додає спокою на заїздах у двори чи дорогою за місто. Звісно, з безальтернативним переднім приводом очікувати на позашляхову звитягу не варто, але збільшений дорожній просвіт дає змогу менше переживати за запас простору між днищем і дорогою. Словом, ефектна зовнішність 408-го цілком уживається зі звичайними щоденними потребами сімейної людини.
Оновлений Peugeot 408: що у підсумку?
Рестайлінг Peugeot 408 виявився доволі стриманим за масштабом, але дуже вдалим за отриманим ефектом. Французам вистачило кількох делікатних змін, щоб автомобіль знову привертав увагу, хоча й попередня версія від її браку не страждала. Технічна частина залишилася знайомою, тож тим, хто вже придивлявся до моделі, але чекав на диво у вигляді появи дволітрового дизеля, варто визнати неминуче.
Як на мене, найцінніша перевага Peugeot 408 — його здатність зацікавити людей із доволі різними вимогами. Комусь достатньо побачити нові примружені «очі» й стрімкий силует, хтось оцінить динаміку й точне кермо, а для когось вирішальними стануть просторий другий ряд сидінь, великий багажник і пристойний кліренс. Головне, що всі ці переваги можна отримати в одному автомобілі: не доведеться переконувати родину, що заради класних відео в «Інстаграмі» доведеться йти на компроміси з практичністю.
Тому я схильний розглядати 408-й як альтернативу звичному сімейному кросоверові. Особливо якщо повний привод вам в принципі не потрібен, а від автомобіля хочеться отримувати трохи більше емоцій, ніж може дати середньостатистичний «паркетник». Зі щоденними справами та сімейними потребами він упорається легко, а нова зовнішність навряд чи скоро стане набридливою. Принаймні мені за два з гаком роки між двома тест-драйвами Peugeot 408 анітрохи не наскучив.
Прокоментуйте першим