Тривалий час точкою відліку в європейському сегменті компактних кросоверів був Nissan Qashqai, але внесок Петера Шраєра дозволив приміряти цю роль і Kia Sportage. Ба більше, за півтора найближчих десятиліття сама корейська компанія подолала шлях від виробника простих і компромісних автомобілів до потужного гравця ринку, здатного на рівних конкурувати з визнаними бестселерами та брендами «старої школи».
І саме Sportage став однією з моделей, завдяки яким ця трансформація стала очевидною автомобільній спільноті. Здавалося б, з огляду на успіх кросовера у Kia ще не було потреби було винаходити велосипед. Але час для оновлення машини п’ятого покоління настав, і тому Sportage повертається з невеликими змінами.

Автомобіль, представлений у 2021 році, одразу спричинив жваву реакцію – насамперед через його сміливий дизайн. І якщо тоді виникало питання, чи не занадто радикальним виявився цей крок, реакція покупців згодом дала чітку відповідь. Адже його аудиторія прихильна до сміливих ліній та виразного стилю, — звісно, за умови зваженої ціни. Оновлення, яке ми бачимо сьогодні, не змінює напрямку руху, а радше коригує деталі, зберігаючи вже знайомий образ.
Зовнішність не приїдатиметься
Зміни оновленого Kia Sportage не є революційними. Але вони прогресивні, покращують деякі з його незначних недоліків і вдало «синхронізують» його зовнішність зі стилем електричних моделей марки на кшталт EV3 та EV9. Попри нестандартність, Sportage не намагається бути дизайнерським маніфестом, як Peugeot 3008, але й не видається службовим автомобілем, як Škoda Karoq. Так, це не любов із першого погляду, — але навіть за кілька років ви не дивитиметеся на власну машину з думкою: «Боже, чому я це купив?»
Головні оновлення зосереджені на передній частині. Нова решітка радіатора стала масивнішою, бампери – геометрично чіткішими, а світлодіодні денні ходові вогні Star Map замінили попередні «бумеранги». Силует майже не змінився, що логічно: пропорції Sportage від початку були добре вивірені. Ззаду зміни менш помітні, але перероблений бампер і нові акценти створюють відчуття більшої візуальної стабільності. У такий спосіб автомобіль видається ширшим і впевненішим, водночас не втрачаючи впізнаваності.
Звісно, цей дизайн не для тих, хто любить непомітні машини. Sportage навіть після оновлення залишається автомобілем, який легко впізнати в потоці. Він не зливається з оточенням, але й не має кричущого, навмисно екстравагантного вигляду: це баланс, який справді добре працює в масовому сегменті.
Платформа й технічна основа
В основі моделі лежить архітектура N3, спільна з такими автомобілями, як Hyundai Tucson, Santa Fe та Kia Sorento. Це платформа зі сталевим монококом, повністю незалежною підвіскою, можливістю реалізації як переднього, так і повного приводу, а також вибором поперечно встановлених чотирициліндрових двигунів та різних варіантів електрифікації, — але не повністю електричних.
З технічного боку оновлений Sportage не зазнав радикальних змін, і це цілком свідоме рішення. Наявна база добре себе зарекомендувала, забезпечивши поєднання комфорту, керованості та безпеки, яке відповідає очікуванням цільової аудиторії.
Силові агрегати Kia Sportage

На українському ринку Sportage традиційно пропонують із розширеним вибором двигунів, хоча 2,0-літровий «атмосферник» давно зник із прайс-листів. Основою лінійки став 1,6-літровий турбобензиновий мотор T-GDi, який доступний у класичному бензиновому виконанні з переднім приводом або у складі гібридної силової установки з 4х4. І поки Ford, Honda, Mazda, Nissan, Peugeot та Opel дедалі активніше відмовляються від дизелів, Kia досі пропонує цей варіант клієнтам, які справді багато їздять. Саме 1.6 CRDi, на мою думку, пасує українським реаліям якнайбільше.
У нього «за душею» 136 к.с., 320 Н·м тяги й 11 з гаком секунд «до сотні», тим часом як 150 коней бензинового двигуна в парі з 7-ступеневою автоматичною коробкою передач із подвійним зчепленням витрачають на розгін від 0 до 100 км/год 9,4 секунди. Kia заявляє про середнє споживання пального 7,4 л/100 км, і це майже на літр більше за гібридну версію з її 239 силами та прискоренням за 8,1 секунди.
У нормовану витрату 5,6 л/100 км для 136-сильного дизеля легко повірити, хоча за реальних умов це стосується заміської їзди. Однак на міських вулицях водію теж не доведеться страждати заради економії, тому що тестові 6,7 л дуже близькі до міського споживання повних бензинових гібридів.
Поведінка на дорозі

Цей дизельний двигун теж є гібридним, хоч і «м’яким». Він поєднує 48-вольтову допоміжну електричну систему з невеликою батареєю, яка дає змогу системі «стоп-старт» активуватися раніше під час їзди накатом. Також вона трохи додає впевненості, коли двигун намагається вистрибнути з турбоями, а 7-ступенева DCT не поспішає перемикатися на нижчі передачі. Про миттєве прискорення послідовного гібрида не йдеться, — але це відчутно еластичніша їзда у «смиканому» міському ритмі та випередженнях на шосе, ніж без електрифікації.
Після того як зникає звичайний гуркіт холодного запуску, двигун працює вишукано, наскільки взагалі може бути плавним та тихим дизель, і потужно тягне на середніх обертах. Не варто розраховувати, що ви виграватимете кожен спринт між світлофорами, — але й точно не відчуєте, що керуєте повільним авто, яке є тягарем для транспортного потоку навколо.

У русі Sportage залишається вірним своїй філософії. Нічого надзвичайного: він просто виконує своє завдання – не більше й не менше. Не такий жваво, як Ford Puma, і не так м’яко, як Citroën C5 Aircross, але баланс витримано. Це автомобіль, налаштований з акцентом на комфорт і передбачуваність: він не змушує триматися за кермо двома руками та не провокує їхати швидше, ніж дозволяє здоровий глузд.
Що ж до комфорту кочення, то Sportage не розчаровує: 17-дюймові диски базової комплектації забезпечують напрочуд м’яку їзду. Моя тестова версія оснащена 18-дюймовими, які хоч і жорсткіші, але анітрохи не здаються дратівливо некомфортними. На міських швидкостях автомобіль сприймається спокійним і добре ізольованим від дорожніх нерівностей.

Однак зі збільшенням темпу підвіска збивається з ритму: їй бракує зібраності, а підтримання пристойного темпу на битій життям «районці» може дещо втомлювати. Насправді Sportage набагато більше підходить для неагресивної їзди головними дорогами або автомагістралями, де не доводиться надто навантажувати пружини та амортизатори. А його дуже легке кермо, яке навіть у спортивному режимі не здається особливо «живим» або цікавим, усе одно залишається приємно чутливим.
На чистому асфальті я не мав проблем із тягою від одного тільки переднього приводу й не впевнений, що модель із повним приводом була б варта вищої ціни та премії за експлуатаційні витрати. Втім, дизельного Sportage 4х4 український імпортер на заводі й не замовляє.
Інтер’єр і мультимедія Kia Sportage

Салон Sportage після оновлення зберіг загальну архітектуру, хоч і здобув низку дрібних покращень. Це справжній «анти-Peugeot 3008»: жодних дизайнерських експериментів, суцільний здоровий глузд. На центральному місці — нова мультимедійна система ccNC з двома об’єднаними в монолітну панель 12,3-дюймовими дисплеями, які ми вже бачили в EV9, EV4, Sorento тощо.
Інтерфейс став інтуїтивнішим, графіка – чіткішою, а швидкість роботи – вищою. Збереглося поєднання сенсорного управління з фізичними елементами завдяки панелі під екраном, яка пропонує зручне керування навігацією, аудіо та кліматом. Поточний набір сенсорних ярликів змінюється водієм з огляду на його потреби, — і це не найпростіше розв'язання проблеми, якої можна було б легко уникнути за допомогою більшої кількості кнопок. Але все одно краще, ніж покладатися виключно на екрани.

Ще одним великим кроком уперед стало те, що Kia нарешті впровадила бездротові Apple CarPlay та Android Auto – справжній порятунок для тих, хто давно втомився від жмутів кабелів. Також є можливість підключити декілька Bluetooth-пристроїв, відсутність якої донедавна була істотним недоліком цього добре оснащеного автомобіля.
Невеликим штрихом є заміна керма на двоспицеве, а корисним оновленням – відмова від глянцевого «рояльного» оздоблення на користь менш маркого матового пластику: це позбавить вас необхідності кривитись від вигляду численних відбитків, яких неможливо уникнути в салоні сімейного автомобіля. Інші матеріали відчуваються плюшевими завдяки м’якій на дотик поверхні. Звісно, інтер’єр базової версії відчутно дешевший на вигляд, — як і зазвичай у Kia: виробник вимагає доплати за відчуття більш преміального продукту. Втім, таких варіантів зараз до нас і не постачають.

Не хочу завершувати на негативній ноті, але системи ADAS тут дратують: вони постійно сигналізують різними тонами та, здавалося б, абсолютно безпричинно. Так, це не є винятковою особливістю Kia, але відсутність інформативного повідомлення, яке супроводжує та ідентифікує якийсь звук, мене не до вподоби.
На щастя, Sportage має кілька кнопок швидкого доступу, включно з однією на кермі, яку можна налаштувати так, щоб вона переводила вас прямо до відповідного розділу на сенсорному екрані, в якому ви можете вимкнути усіх цих «помічників». Це все ще не так корисно, як наявність окремої кнопки для їхньої безпосередньої деактивації, – адже вам доводиться робити це щоразу після старту. Але навіть так краще, ніж ніяк.
Простір і практичність Kia Sportage
Sportage традиційно сильний у питаннях організації простору. Однаково зручні для тривалих подорожей і коротких поїздок передні крісла забезпечують доволі високу посадку для гарного огляду, а другий ряд пропонує вдосталь місця для трьох дорослих пасажирів. За внутрішніми вимірами цей Kia дуже близький до Tiguan, - і поза сумнівом він пропонує більше простору, ніж Qashqai, Mazda CX-5 чи, скажімо, SEAT Ateca.
Багажник загалом гідний, хоча довжина площини до спинок сидінь другого ряду становить 850 мм (що на 100 мм менше, ніж у нового Opel Grandland), а брак механізму зсуву сидінь є розповсюдженим недоліком серед автомобілів цього класу.
Однак завдяки більшій висоті під кришкою багажника загальний його об’єм досі залишається дуже конкурентним на тлі суперників і становить 526 літрів, а один із найнижчих у класі поріг полегшує завантаження важких валіз. Під підлогою багажника є можливість вивільнити корисний простір для дрібних речей та місце для зберігання полиці, а в бокових стінках передбачені гачки для сумок.
Ви також можете регулювати кут нахилу або цілком відкинути спинки трьох сидінь окремо – вони створюють рівну підлогу від завантаження, але Sportage все ще не найпрактичніший автомобіль у своєму класі. Навіть побратим по платформі Hyundai Tucson пропонує на 50 літрів більший відсік.
Комплектації та конкуренти Kia Sportage

Навіть базові для українського ринку комплектації Sportage пропонують сучасний рівень оснащення, включно з двома 12,3-дюймовими екранами, підігрівами усіх сидінь та керма, а також стандартним набором асистентів водія на кшталт адаптивного круїз-контролю. Дорожчі версії пропонують більше комфорту, але не змінюють загальної ідеї автомобіля.
Стандартна комплектація Prestige також включає повністю світлодіодну оптику, роздільний клімат-контроль, безключовий доступ та паркпілот спреду й ззаду, електропривод крісел і відкривання багажника.

Наступна Luxury відрізняється 18-дюймовими дисками, вентиляцією передніх сидінь та синтетичною шкіряною оббивкою замість комбінованої. На жаль, українським покупцям недоступна топова версія GT-Line з панорамним люком, проєкційним дисплеєм та аудіосистемою Harman Kardon. До того ж не у кожній з представлених у нас комплектацій можна знайти запасне колесо.
Однак ціни Kia Sportage залишаються конкурентними: від 1 350 000 грн за базову версію з бензиновим двигуном або щонайменше 1 465 000 грн за дизель. Hyundai Tucson, Nissan Qashqai, Peugeot 3008 та Škoda Karoq коштують приблизно стільки ж. І хоч 239-сильний Sportage HEV помітно дорожчий за них, навіть він досі доступніший за будь-який неелектрифікований Volkswagen Tiguan.
Що у підсумку?

Оновлений Kia Sportage – це еволюційне оновлення без різких рухів. Він не намагається змінити правила гри, але впевнено утримує свої позиції в одному з найбільш конкурентних сегментів ринку. Це не найцікавіший і не найдинамічніший автомобіль у своєму класі, а збалансований вибір для тих, хто шукає сучасний і комфортний SUV, здатний залишатися актуальним упродовж років. Автомобіль для людей, які вміють рахувати, але не хочуть їздити на нудному.
Його не обиратимуть серцем, як Peugeot 3008, не ідеалізуватимуть, як Toyota RAV4, і не обговорюватимуть на форумах так емоційно, як Volkswagen Tiguan. Однак саме Sportage зазвичай з’являється на подвір'ї після фрази: «Подивилися все – беремо Kia». В українських реаліях це неабиякий комплімент.
Коментарі (4)
Хотілося б детальніше саме про Sportage HEV 4WD. Зараз поставки йдуть лише "сірі", офіційні ділери - постачають лише "базові" передньопривідні версії? Мені-то Спортейдж з вигляду подобається набагато більше, за Туссон (як зовні, так і всередині), але хотілося б більше потужну версію та повний привід :)
Та чому ж "сірі", он на АвтоРіа є три повноприводних гібриди в наявності у дилерів УкрАВТО, це офіціали. Просто вони дорожчі, тому, певно, їх не так багато везуть.
Так-так, я вже сам побачив, що у деяких ділерів вони з"явилися, хоча б й у вигляді "під замовлення". Ну, у Хьонде дорогі гибридні версії були в наявності й раніше, а от Кіа в Україні - обділяли, хоча співвідношення цін, звісно, було таким самим. Між іншим, Спортейджі здається ще
й трохи потужніші за Туссони. Хоча, імовірно, то ще в нас Туссони не оновили...