Багато років тому Toyota вдало зчитала потреби найбільших ринків і представила свій головний бестселер — невелику й стриману Corolla. Проте останнім часом седани та хетчбеки втратили популярність: масовий споживач шукає чогось зручнішого — з вищою посадкою та кращою оглядовістю.
У Toyota вже давно є вдалі кросовери, однак RAV4 в останньому поколінні став надто великим для глобального бестселера, а CH-R — надто компактний і, на додачу, дуже імпозантний.

Саме тому японці вирішили створити нову модель, яка продовжить традиції Corolla у межах популярнішого форм-фактора. Попри те що зовні обидві «Королли» не надто схожі, концептуально вони близькі. Навіть оновлені бампери та змінена оптика Corolla Cross не надто змінили сприйняття моделі.
Загалом ідея дизайну залишилася незмінною: зберегти кросовер максимально ненав'язливим, щоб його сприймали природним продовженням родини, а не якоюсь окремою гілкою еволюції. Загалом усе логічно. На виставках, у кіно та відео повно яскравих спорткарів, на які приємно дивитися, однак в автосалонах ситуація зовсім інша. Тут у центрі уваги — практичні й зручні моделі, які майже ніколи не потрапляють на обкладинки журналів.
Оновлений Corolla Cross: простота — це перевага
Усередині гармонія зберігається. Варто лише відчинити двері — й одразу впадає в око добре знайома «тойотівська» архітектура. Жодних хитромудрих ліній, вставок із дорогих матеріалів чи дизайнерських викрутасів. Японців іноді критикують за надто прості інтер’єри, але якщо подивитися на Corolla Cross з іншого боку, можна дійти висновку, що він радше позбавлений зайвого й продуманий до дрібниць.

Зручну посадку за кермом можна знайти буквально за кілька секунд. Крісло досить щільне, з приємним профілем і гарною бічною підтримкою — принаймні, для людини середньої статури. У нашій комплектації воно ще й має електропривід та регулювання поперекової опори. Щоправда, пам’яті налаштувань тут не передбачили: вочевидь, це — без зайвих натяків — автомобіль, розрахований на одного водія. Хай там як, посадка все одно вдалася: вона рохи вальяжна, з гарною оглядовістю — саме тим плюсом кросоверів, заради якого водії нині відмовляються від класичних седанів.
Передня панель — ще одне посилання на звичайну Corolla: прямі лінії, зрозуміла архітектура, логічне розміщення всіх елементів і якісні, хоч і прості, матеріали. Центральна консоль широка й на тойотівський лад стримана. На ній розташовано кілька фізичних кнопок, що відповідають за режими руху, автохолд, стоянкове гальмо, підігрів сидінь і селектор трансмісії класичного формату. Нижче — два глибоких підсклянники та підлокітник. Хоч і не найбільший, але з повздовжнім регулюванням і майже на одній висоті з тим, що встановлений на дверній карті. Здавалося б, дрібниця, але саме такі малопомітні нюанси суттєво впливають на комфорт у поїздках.

Варто зазначити, що усередині оновлений паркетник змінився менше, ніж зовні. Серед помітних нововведень — велика полиця з бездротовою зарядкою для смартфона, яка тепер займає майже весь простір перед селектором трансмісії. Виглядає акуратно, без надмірностей. Але слід зауважити: у сімейному використанні один USB-порт водієві іноді доводиться ділити з переднім пасажиром. А бортики цієї ніші могли б бути вищими — на віражах смартфон інколи так і норовить зісковзнути на підлогу.
Екрани — ще один приємний сюрприз. Якщо згадати старі мультимедійні системи Toyota з помітною пікселізацією та інтерфейсом, що працював із затримками, то тепер подібні претензії вже неактуальні. Графіка чітка, символи — не розмиті, читабельність — відмінна. Сама система виглядає доволі просто і не перевантажена функціоналом. Схоже, японці не очікують, що ви користуватиметесь нею без підключеного смартфона — і тут є один нюанс. До Apple CarPlay можна під’єднатися без жодних проблем, дротів чи налаштувань, а от власникам Android доведеться згадати минуле й використовувати єдиний USB-порт на панелі та кабель. Саме той приклад, коли дрібниця суттєво псує щоденний користувацький досвід.

Ще одна подібна «дрібничка» — відсутність камери панорамного огляду навіть у топових версіях кросоверів, призначених для нашого ринку. Зважаючи на порівняно компактні габарити та непогану оглядовість із водійського місця, це не критично, але додатковий «комплект очей» у місті ніколи не завадив би. Тож доведеться покладатися лише на камеру заднього огляду. Вона тут не преміального рівня, але й серйозно критикувати її нема за що — хіба що хотілося б трохи кращої деталізації в темних зонах.
Комфорт не для всіх?
Хотілося б, щоб і на задньому ряді було стільки ж вільного простору, але з цим є певні нюанси. За мого зросту — 187 сантиметрів — сісти «самому за собою», звісно, вдалося. Але коліна впираються, над головою — мінімум простору. Посадка виходить радше вертикальною, ніж розслабленою — навіть у другому положенні спинок, з нахилом у бік багажника.

Інтер’єрщики Corolla Cross намагались компенсувати цю ваду дрібними «компліментами»: тут є два порти USB-C для задніх пасажирів, широкий підлокітник із парою підсклянників і ще одна пара — у дверних картах. Кишень у дверях, щоправда, немає: замість них японці пропонують скористатися сітками на спинках передніх сидінь. Загалом — прийнятний варіант, але якщо покласти туди щось об’ємне, простору для колін стане ще менше.
Спочатку може здатися, що другим рядом пожертвували заради багажника, але й з ним не все так однозначно: 390 літрів — доволі небагато як для цього класу. Склавши спинки заднього ряду, можна збільшити об’єм до 1299 літрів, проте навіть із розкладеним другим рядом багажник Corolla Cross залишається досить вузьким, а після складання спинок утворюється помітний перепад. Тож для тих, хто часто їздить із повним салоном і заповненим багажником, RAV4 буде привабливішим варіантом — туди вміститься щонайменше на дві сумки більше.
Втім, з місця водія салон Corolla Cross справляє враження доволі зручного й продуманого: нічого зайвого, нічого показного, усе — на своїх місцях і зрозуміле з перших хвилин. І саме ця простота — сильна сторона моделі. Вона хоч і не претендує на звання «інтер’єру мрії», але й не змушує власника миритися з дивними компромісами. Відчувається, що японці покладалися на логіку, а не на фотогенічність — і це цілком у стилі Toyota.
Двигун Corolla Cross – гібрид із характером
У масовій свідомості слово «гібрид» досі асоціюється з чимось млявим, створеним винятково для того, щоб витрачати якомога менше пального й концентруватися лише на економії. Проте Corolla Cross легко спростовує ці забобони. Варто лише легенько натиснути на акселератор — і кросовер без зайвих роздумів демонструє заявлені 7,7 секунди до «сотні». На папері це виглядає дуже пристойно, але з огляду на поширені упередження, реальні відчуття виявляються ще яскравішими.
Якщо втиснути педаль у підлогу, старт і поготів видається напрочуд жвавим: електромотор разом з ДВЗ одразу підхоплюють кросовер і тягнуть його вперед із лінійністю, характерною радше для електромобілів. На мокрих осінньо-зимових дорогах це навіть додає трохи драйву — колеса можуть коротко ковзнути, після чого Corolla Cross вирівнюється й упевнено нарощує темп. Жодних різких ривків, жодної нервозності — лише плавна, передбачувана тяга.

У бензинових моделях варіатор іноді стає об’єктом критики: мовляв, тягне, шумить, утримує оберти в одному діапазоні. Але на Corolla Cross усе сприймається інакше — і не лише тому, що e-CVT має небагато спільного з класичною безступеневою трансмісією (про це — трохи згодом). Лінійна, майже «електрична» тяга так добре пасує гібридній установці, що робота коробки передач практично не відчувається. Прискорення рівне, без провалів, і приблизно до 130 км/год кросовер набирає швидкість так, ніби важить на пів тонни менше. Лише після цієї позначки динаміка помітно вщухає, однак для обгонів на трасі й швидких маневрів її цілком вистачає.
Втім, вичавлювати максимум із цього паркетника зовсім не хочеться. І річ не в нестачі потужності — заявлених 197 «коней» йому більш ніж достатньо. Але перший серйозний поворот повертає водія до реальності: кузов охоче йде в крен, і хоча робить це передбачувано й без надмірної драматичності, спортивного азарту така поведінка анітрохи не додає. Для розуміння: ближче до завершення тест-драйву витрата пального опустилася до 5,1 л на 100 км — і це в комбінованому циклі. Усе ж Corolla Cross — це передусім про комфорт, і такі налаштування підвіски здаються цілком виправданими.

На мій погляд, Corolla Cross ще краще доповнила б власну філософію комфорту, якби японці приділили більше уваги шумоізоляції. На жаль, дива не сталося: на асфальті в салоні час від часу чути шурхіт шин по покриттю, а ближче до 70–80 км/год спереду починають проявлятися аеродинамічні шуми. Це не критично, але після м’яких налаштувань підвіски очікування були трохи вищими.
Три настрої Corolla Cross
Загалом Corolla Cross не намагається приховати свій характер, але за допомогою їздових режимів його можна трохи скоригувати. У режимі Eco автомобіль поводиться спокійно, м’яко, повною мірою підкреслюючи свою «гібридну» філософію. Normal додає трохи жвавості, але загальний темперамент залишається доволі стриманим. А от Power змінює Corolla Cross чи не найбільше: педаль акселератора стає чутливішою, реакції — помітно гострішими, а сама машина — зібранішою. Це не спортрежим у класичному розумінні, але якщо хочеться додати буденній поїздці трохи «перцю», Power підсипле його рівно стільки, щоб урізноманітнити звичний рецепт.

У кращих традиціях сучасних авто, в Corolla Cross змінюється не лише поведінка силової установки та трансмісії, а й атмосфера в салоні. Зміни торкаються навіть цифрової панелі приладів: залежно від обраного пресету, вона адаптує оформлення й додає трохи емоцій до загальної стриманості інтер’єру. Приємна дрібниця, яка створює відчуття, що автомобіль пристосовується до настрою водія.
Надійність за замовчуванням
Режими, плавність і м’якість, звісно, цікавлять покупців Toyota, - однак найчастіше автомобілі цього бренду обирають за фірмову надійність. Японці вже давно привчили нас до того, що їхня техніка служить довго й без надмірних примх. Втім, гібридна установка й «варіатор» іноді сприймаються як потенційно найслабші ланки в цьому ланцюзі.

Чотирициліндровий гібридний двигун M20A-FXS випускають доволі давно, тож він добре вивчений у сервісних центрах. Наразі є підстави вважати, що за належного догляду цей агрегат здатен проїхати близько 450–500 тисяч кілометрів, а до 300 тисяч серйозні проблеми з ним виникають украй рідко.
На користь цьому двигуну є й те, що він — лише частина гібридної системи. Основне навантаження на нього не припадає, а різких перепадів потужності допомагає уникати електромотор. Температурний режим — помірний, робочі оберти здебільшого тримаються в середньому діапазоні, а проста конструкція не провокує жодних серйозних ускладнень. І це при тому, що цей мотор визнано одним із найефективніших у своєму класі.

Що ж до трансмісії, то тойотівська e-CVT конструктивно суттєво відрізняється від звичного нам «варіатора». Тут також немає фіксованих передач, але за передавання тяги на колеса відповідають шестерні та планетарний редуктор. Ні зчеплення, ні гідротрансформатора, ні ременя тут немає. Двигун завжди з’єднаний із колесами, елементи трансмісії перебувають у постійному русі й не піддаються ударним навантаженням. У підсумку маємо просту, ефективну й надійну конструкцію.
Проте й без мінусів не обходиться. На високих швидкостях ця трансмісія значно втрачає в ефективності. Ймовірно, саме тому кросовер із доволі потужним двигуном має обмеження максимальної швидкості на рівні 180 км/год.
Toyota Corolla Cross: що у підсумку?
Оновлений кросовер — не з тих авто, які розкриваються першої ж миті. На короткому тест-драйві він може здатися просто гарно спроєктованим і добре зібраним «паркетником». Але що довше ним користуєшся, то більше помічаєш наскільки збалансованою вийшла ця модель. Нехай тут немає яскравих, кричущих переваг, — натомість є відчуття спокою й комфорту. Однак усе це актуально лише в тому разі, якщо ви не сидите на другому ряду.
Найчастіше в автосалоні Corolla Cross порівнюють зі старшою моделлю — Toyota RAV4, яка у наших дилерів часто-густо буває в дефіциті. Проте, якщо уважніше придивитися до габаритів і на мить вийти за межі модельного ряду Toyota, стане очевидно: цей кросовер має зовсім інших конкурентів. За довжини 4460 мм і ширини 1825 мм Corolla Cross ближчий радше до Nissan Qashqai e-Power, за який дилери правлять щонайменше 1 530 460 грн, - або до рівного «за зростом» Honda ZR-V 2.0 e:HEV, ціна якого стартує з 1 405 000 грн (щоправда, це вартість «акційних» автомобілів 2023 року випуску).
Безперечно, з ціною від 1 556 650 грн за базову комплектацію і близько 1,8 млн грн за таке авто, як побувало на нашому випробуванні, оновлений Corolla Cross видається не найдоступнішим варіантом, - але загалом це доволі раціональний, зважений вибір. Особливо якщо взяти до уваги наскільки повільно автомобілі марки Toyota втрачають у ціні на вторинному ринку.
Коментарі (1)
Цікавий екстер'єр, економічний та надійний двигун — непогане авто, але все-таки мені особисто зіпсували враження простуватий інтер'єр та ну дуже малий багажник для такого авто.