Перше покоління Kodiaq знайшло по всьому світу понад 850 000 власників. Основним ринком продажу неочікувано стала Німеччина з показником у понад 150 000 проданих “Кодьяків”. І це не дивина, оскільки на європейському ринку та в деяких азіатських країнах автомобіль мав найбільш привабливий цінник серед 7-місних авто. Та чи зможе повторити успіх попередника друге покоління моделі? Нумо розбиратися!
Отже, перед нами – чеський кросовер Skoda Kodiaq другої генерації. Під капотом новинки – 2,0-літровий чотирициліндровий бензиновий турбодвигун серії ЕА888 (серія – CZPB) на 190 к.с., що працює у парі з 7-ступеневою роботизованою трансмісією DSG зі спортивним режимом. Привод – повний: іншого для українських “Кодьяків” не пропонують.

Автомобіль для тест-драйву AUTO.RIA імпортер надав у виконанні Sportline з відповідним пакетом зовнішнього обвісу, чорними акцентами, 19-дюймовими колесами, спортивними передніми сидіннями, адаптивним “круїзом”, матричною оптикою, проєкційним дисплеєм, камерами панорамного огляду, пакетом систем активної безпеки, атмосферною підсвіткою салону, чорною стелею, тризонним “кліматом”, додатковою шумоізоляцією, паркувальним асистентом тощо.
За такі кросовери дилери правлять щонайменше 1 911 410 грн без урахування додаткових опцій. Що дивно, за потужнішу 204-сильну версію доведеться доплатити лише 2 139 грн! В цілому ж ціни на новинку коливаються в межах між 1 724 034 грн за 190-сильний Kodiaq у виконанні Selection та 2 008 093 грн за версію з 150-сильним дизелем. Опційні пакети зараз пропонують з відчутною знижкою, – як, власне, і сам автомобіль. Розпродаж пов’язаний зі 130-річчям бренду. Та чи є цей цінник насправді вигідним?
Зовнішність нового Skoda Kodiaq – виважена та монументальна
Варто сказати, що на початку продажів салони дилерів пропонували одночасно першу та другу генерацію “Кодьяка”, і розбіжність у вартості між ними не була аж надто разючою. Добре оснащені автомобілі першого покоління за ціною були співставні з новинкою і все, що було в салонах, доволі швидко знайшло своїх власників. Довіра до бренду Skoda в Україні просто колосальна.
Ті ж, кому пощастило побачити поруч обидва покоління, одразу добре зрозуміли, наскільки змінилась зовнішність нового автомобіля. При тому, що новинка “підросла” завдовжки лише на 6 см (4758 мм), завширшки – на 3 см (2087 мм), а заввишки навіть втратила один сантиметр (1659 мм), колісна база не змінилась взагалі й складає солідні 2791 мм. Але ж диявол, як відомо, прихований в деталях. І цих деталей виробник приготував чимало.

Новий логотип марки став ще більш помітним та додав у розмірах, величезна решітка радіатора отримала новий цікавий малюнок грат, оптика стала трішки більш округлою, фари отримали на 50% більше світлодіодів (звісно, цю перевагу краще оцінювати у темний час доби), хоч і залишилась двоповерховою у новому фірмовому стилі бренду. А найбільш помітні зміни чекають позаду, де все ті ж С-подібні фари сучасного дизайну тепер об’єднані суцільною лінією.
На суворий, рубаний стиль попередника не залишилося й натяку! Звісно, змінились і бампери, і форма протитуманних фар... Для кращої пізнаваності, щоправда, виробник залишив звичну форму задньої стійки, тому погляд на силует автомобіля дозволяє безпомилково ідентифікувати у велетні саме Kodiaq.

З кольором нашому автомобілю пощастило: назва Bronx Gold Metallic говорить сама за себе, а людей навколо вона змушує на мить сповільнити крок: а це точно представник консервативного бренду Skoda? Я поки не певен, що саме цей колір знайде найбільше прихильників серед майбутніх власників, але відчути різницю з попередником, виділитися в потоці та задекларувати прогрес він допоможе точно.
Інтер’єр нового Skoda Kodiaq – як щойно з монетного двору
Якщо зовнішність нового “Кодьяка” – це цілком прогнозований крок у бік розвитку концепції власного дизайну та самоідентифікації, то салон для мене став відвертим відкриттям. На презентаційних фотографіях оцінити його було складно, а от на власні очі – інша ж річ! Звісно, найочевидніша візуальна перевага “нашої” комплектації — у темному текстилі на стелі, але й окрім нього тут є чим вразити.
Почнемо з того, що посадка у чималий кросовер з моїми 188 см зросту відбувається без складнощів і одним рухом я всівся у спортивні крісла з чудовою боковою підтримкою, регулюванням підтримки попереку, правильною жорсткістю для повсякденного використання, пам’яттю та висувною підтримкою ніг. Власне, після першого налаштування щось змінювати за час тесту мені так і не закортіло.

Якщо ви хоч раз сиділи в салоні кросовера попередньої генерації, то навряд чи забули його правильно, ніби під лінійку, викреслений і ергономічний у кожному “пиптику” інтер’єр. За словами чехів, покупці забажали більше розкоші, — то будь ласка, отримуйте! За візуальними та тактильними враженнями від матеріалів це великий крок вперед. Двоспицеве кермо має вже знайомі “барабани” регулювання гучності та гортання меню, але тут я їх чомусь не чіпляю під час повороту керма і не додаю басів пасажирам, як це, до прикладу, було за кермом Kamiq.
Панель приладів – виключно цифрова, має безліч варіантів вибору пресетів і регулюється на будь-який смак. Щоправда, до роботи з бортовим комп’ютером я досі не можу звикнути – не заходить мені “шкодівська” логіка… Менше з тим, на місці центрального дисплея встановлено величезний телевізор системи інфотейнменту, — і це, вочевидь, саме той випадок, коли змінити простеньке меню навігацією вам не захочеться.

Істотніша зміна, що з часом стає доволі звичною, але точно потребує кількох днів на усвідомлення та зміну рефлексів – “переїзд” важеля КПП з центральної консолі на колонку керма. Рішення популярне, але, як на мене, доволі сміливе і не надто переконливе з боку зручності. А от для ергономіки виграшне. Тепер між водієм та переднім пасажиром розташовані одразу кілька боксів, різного розміру підставки для пляшок, дві індукційні зарядки з вентиляцією та ще й ніша для третього абощо.
Ящиків для рукавичок теж два: повертаючи автомобіль після тест-драйва я двічі обшукав усі ніші та кишені – раптом щось забув. Ще одне цікаве рішення – реалізація управління кліматичною установкою, яка може відбуватися через меню на планшеті або за допомогою трьох фірмових “крутилок”, які при натисканні на дисплей змінюють колір та дають змогу обрати відповідну функцію з кількох доступних.
Це може бути напрямок та інтенсивність обдуву, вибір однакової температури для водія та пасажира, налаштування гучність тощо. До цього нововведення мені навіть звикати не довелось: задум реалізований просто й дуже зручно. Рішення з багатофункціональними “шайбами” настільки логічне, що мимоволі виникає питання – чому так не зробили раніше?

Сидіння заднього ряду знаходиться на чималій відстані від спинок передніх крісел і навіть я сам сідаю, закинувши ногу на ногу. “Диван” можна підсунути вперед, збільшивши об’єм багажного відсіку. Також доступна ще одна зона кліматичної установки, підігрів бокових секцій на посадкових місцях, два роз’єми Type-C, регулювання куту нахилу спинки, а в широченний підлокітник можна поставити одразу три пляшки з водою. Центральний тунель тут височенький, але за такої кількості простору навіть він залишається непоміченим. Двері – довжелезні, але вхід крізь них не псує навіть не надто широкий кут відкриття.
Словом, салон отримує від мене вищий бал за ергономіку, якість матеріалів, технічні рішення і відчуття простору. Але багажний відсік потребує окремої уваги. При заявлених 910 літрах об’єму (не скажу точно за яким методом його вимірювали) ви точно зможете узяти усі необхідні речі навіть для тривалої подорожі. Адже окрім чималих розмірів, тут є кілька великих кишень, розетка, купа гачків, такелажні петлі й “розумні” перетинки на липучках. Щоправда, у разі їх використання доведеться пожертвувати гумовим захисним килимком.

А ще тут є повноцінне запасне колесо в підпіллі та кілька ємних ніш для дріб’язку обабіч нього. Недостатньо жорстку для важких речей підлогу можна зафіксувати гачком, а з невеликих прикростей можу пригадати лише невелику сходинку, що утворюється після складання спинок другого ряду. У разі, якщо ви раптом матимете охоту переночувати в цьому довжелезному салоні, варто потурбуватися про її компенсацію.
До речі, 40% усіх реалізованих в Європі “Кодьяків” замовляли з 7-місним салоном. Трирядний кросовер можна купити й в Україні, але в такому разі доведеться трохи зачекати на постачання автомобіля з заводу.
Силова установка нового Skoda Kodiaq – тяги вистачає завжди
Ще до того, як сформувались повноцінні враження, першими зазвичай виникають емоції від роботи двигуна. А з силовими установками у Skoda повний порядок, хоча від моделі до моделі враження можуть змінюватись. На це впливають розміри, вага, тип приводу і загалом призначення конкретного автомобіля.
У нашому прикладі – це, безперечно, сімейний автомобіль, за кермом якого водій бажає бути не просто в одному ритмі з потоком, а й мати певний запас потужності. Що ж, із цим завданням 190-сильний TFSI справляється відмінно — і за усіх можливих сценаріїв. Та почати мені довелось з міської тягнучки, де непогано себе показали налаштування тандема двигуна й “робота”, який вчасно перемикається у правильному напрямку, не змушуючи двигун “підвисати” на високих обертах.

Чи не найбільшою ознакою вдалої роботи над помилками стала відсутність зовсім не славнозвісних посмикувань на невеликих швидкостях. Цього разу мені здалося, що DSG з двома зчепленнями навіть заздалегідь аналізує умови руху і завчасно перемикається угору. Різкі розгони зі старту не стають чимось приголомшливим, а сприймаються цілком прямолінійно, без особливого припливу адреналіну.
При цьому варто врахувати, що заявлений час розгону до “сотні” становить лише 7,5 секунди. Припускаю, що на формування загальної картини суттєво впливає наявність системи повного приводу, яка вдало розподіляє зусилля між колесами, не допускаючи пробуксовок чи різкого підвищення обертів. Як результат, у потоці я почувався дуже впевнено, — але доволі спокійно, без бажання похуліганити навіть попри таку можливість.
Загалом “Кодьяк” справляє враження здатного на більше, але потребу хизуватися вміннями він залишає меншим за розміром автомобілям. Водій просто насолоджується процесом — і цей процес цей затягує настільки, що до автомобіля звикаєш більше, ніж сам на те очікуєш. Він не просто добре робить свою роботу: він виконує її впевнено, граючись і завжди з запасом.

На трасі ж ситуація дещо змінюється, адже повільно їхати анітрохи не хочеться. Навпаки, за найменшої можливості та відповідних умов я відчував дедалі більшу залежність від приємної тяги двигуна — навіть до того, як увімкнув спортивний режим, Врешті я усвідомив, що високі трасові швидкості, навіть на відверто паршивих дорогах, обумовлені не стільки бажанням поганяти, скільки ґрунтовною роботою над рівнем шумоізоляції — як самого салону, так і ходової частини автомобіля. А це неабияке досягнення з огляду на те, що автомобіль збудований на добре знайомій модульній платформі MQB.
Як їде новий Skoda Kodiaq?
Наші покатеньки містом і передмістям вилились у середню витрату пального в межах 9,5 л/100 км, що, на мою думку, є цілком пристойним результатом з огляду на габарити, манеру їзди й те, що за кермом цього екземпляра ми були чи не найпершими, тож його силова установка ще не пройшла належної обкатки. Але повірте на слово: на відміну від більшості моделей бренду, за кермом Kodiaq ви не відчуєте необхідності розважатись “світлофоними перегонами”. І споживання тут ні до чого.
Ми вже розібрались, що так налаштована зв’язка двигуна з трансмісією, але на приємні враження більшою мірою впливає дуже комфортна підвіска автомобіля. Вона залишається делікатною навіть попри 19-дюймові колеса та позбавлена навіть найменших реакцій на дрібні нерівності. А оскільки ідеальних доріг у нас не так і багато, це буде неабиякою вигодою.

На штучні перешкоди та більші нерівності ходова реагую істотніше, однак значно тихіше й “округліше” за підвіску попередника. Напевне, це головні переваги нових налаштувань підвіски сімейного кросовера другого покоління. Натомість активний слалом – не найулюбленіша дисципліна Kodiaq, адже заточене на спокій шасі у віражах демонструє добрячі крени: кілька разів відчувши їх, я не мав жодного бажання повторювати знову.
Підозрюю, що на базових 17-дюймових колесах Kodiaq буде навіть плавнішим, хоча “стиль і форс” з ними точно програватимуть. Хай там як, великий чеський кросовер — чи не єдиний за найближчі роки автомобіль, на якому я б не побажав змінити колеса на менші. Істотна перевага 19 дюймів ще й у тім, що з ними кермування відбувається саме так, як очікує водій, тож у більшості сценаріїв ти про його роботу навіть не замислюєшся.
Чудові відгуки на поворот та збалансована гострота – це про кермо нового Skoda Kodiaq, як на трасі, так і в міській тісняві, де до чималих габаритів дивним чином звикаєш одразу, щойно вперше сів за кермо. А якщо ви мали нагоду випробувати якогось із більш-менш “свіжих” представників бренду Skoda, до роботи гальм звикати вам теж не доведеться. Тут доволі довгий хід педалі: з точки зору активної їзди це не найкращий вибір, натомість дозування чітке й дуже прогнозоване. Безпека руху від цього тільки виграє.
Новий Skoda Kodiaq: що у підсумку?
Конкурентів у нового “Кодьяка”, навіть якщо брати за орієнтир 7-місні салони, в Україні чимало: Nissan X-Trail, новенький Peugeot 5008, Mitsubishi Outlander і навіть Hyundai Santa Fe… Кожен з них має власні переваги, однак українському бестселеру Skoda навряд чи доведеться довго куняти в прохолодній тиші салонів. За порівняні кошти суперники пропонують дещо простіші варіанти виконання, а дехто – виключно передній привод або млявіші динамічні характеристики. Хай там як, акційна пропозиція наразі дуже доречна.
Новий “Кодьяк” залишає по собі приємні враження: попри відсутність яскравих емоцій він підкорює рівнем комфорту, тихим і дуже гарно оздобленим салоном зі ще кращим рівнем ергономіки. Мені не забракло потужності двигуна і на будь-яких дорогах я почувався впевнено, – не ризикнув лише добряче випробувати бездоріжжям систему повного приводу через чималі звіси й літні низькопрофільні шини. Втім навряд чи 4х4 на Skoda Kodiaq встановлюють заради урвищ і боліт, – а з піщаними коліями чи глинистим путівцем він упорається.
Відмова від постачання моноприводу для великого сімейного кросовера – може й не надто економне, але вдале рішення для українських реалій, у яких глибоченні калюжі після літньої зливи, слизький від бруду асфальт восени чи мокрі замети першого ж зимового ранку вам практично гарантовані. Адже головна перевага нового Skoda Kodiaq у тому, що на нього можна покладатись за будь-яких умов – без сумнівів і тривожних думок. А до чудернацького поворотного важеля “коробки” під кермом ви швидко звикнете.
Прокоментуйте першим