Старий добрий Frontera завжди був нетиповим «Опелем»: рамний позашляховик, «клон» японської моделі Isuzu, складали на заводі у Великій Британії та доволі успішно продавали у Європі. Цей SUV проіснував аж два покоління, після чого його замінив кросовер із новою назвою. Кілька років тому керівництво бренду вирішило повернути модель до асортименту. Рецепт тепер зовсім інший, але бекграунд схожий: платформа знову від іншого виробника, та й виробництво відбувається не у Німеччині.
Колись назва Frontera асоціювалася зі справжніми підкорювачами бездоріжжя — жорсткими, рамними, з повним приводом і майже повноцінним позашляховим арсеналом. Та нині — інші часи. Новий Opel Frontera не лише не має повного приводу, а й фактично є близьким родичем Citroen C3 Aircross другого покоління, який щойно з’явився на українському ринку.
Іншими словами, тепер це бюджетна сімейна модель у типовому для автомобілів групи Stellantis форматі, але з фірмовим стилем Opel. Передня частина має пізнаване оформлення Vizor і стильну світлодіодну оптику вже в базі. Тим часом під зовнішніми панелями — уніфікований із Citroen кузов та платформа, що передбачає винятково передній привід без жодного реального натяку на «офроуд».
Розміри — граничні для сегмента субкомпактних кросоверів: 4,39 м завдовжки, майже 2,67 м колісної бази. У порівнянні з нинішнім Crossland, якого й має замінити Frontera, це помітне зростання: +168 мм у довжину та +66 мм до бази. Крім того, ширина — 1849 мм, висота — 1635 мм, отже наш герой справді більший, ніж здається на фото.
Комплектацій для українського ринку імпортер поки що не оголосив, але, судячи з офіційних фото та цінників на «домашньому» німецькому ринку, нова Frontera позиціюється як доволі бюджетна модель. Наприклад, початкова версія Edition там пропонується зі сталевими 16-дюймовими колісними дисками та скромним кріпленням для смартфона замість звичного екрана медіасистеми.
У дорожчому виконанні GS уже є легкосплавні диски та двоколірний кузов із декоративними вставками. Мультимедійна система має 10-дюймовий екран, замість звичайного кондиціонера встановлено клімат-контроль. На додачу такі авто мають дзеркало заднього огляду з автозатемненням, бездротову зарядку для смартфона, підігрів керма й сидінь та багато інших корисних опцій. Топова версія в Німеччині називається Ultimate і відрізняється наявністю рейлінгів на даху та незначними деталями дизайну.
Цікаво, що на відміну від базового C3 Aircross, нова Frontera взагалі не має версій із «механікою» — усі модифікації оснащені автоматизованою трансмісією. Найдоступніші версії пропонують як «м’який» гібрид, у якому 1,2-літровий турбомотор працює в парі з 48-вольтовим електродвигуном (28 к.с.), вбудованим у картер 6-ступеневого «робота». Сумарна потужність такої силової установки — 110 к.с. і 205 Н·м крутного моменту. За доплату доступна й потужніша версія на 145 к.с. і 230 Н·м, і лише для неї можна замовити опційний 7-місний салон.
Окремо в лінійці представлено електричну версію кросовера. Вона базується на простій 400-вольтовій архітектурі й має не надто потужний 113-сильний двигун. Стандартна батарея — 44 кВт·год з LFP-хімією. За доплату в Німеччині пропонують батарею більшої ємності — 54 кВт·год: її має вистачати на 401 км пробігу за циклом WLTP.
На домашньому ринку Frontera оцінили у щонайменше 23 900 євро — майже на третину більше за початковий C3 Aircross із «механікою». В Україні ж непогано обладнаний базовий кросовер коштує трохи більше за мільйон гривень, що дає йому можливість скласти конкуренцію добре відомим у нас моделям на кшталт Renault Duster або Suzuki S-Cross.
Прокоментуйте першим