Мінівен Opel Zafira не мав особливого попиту, коли продавався у нас новим. А ось на вторинному ринку ситуація змінилася кардинальним чином. Машину часто розглядали як один з варіантів для покупки в Європі для подальшого імпорту в нашу країну. І нерідко зупиняли вибір саме на цій моделі. При цьому, в широких масах машини Opel досі сприймаються з пересторогою. Наскільки обґрунтовано?
Кузов
Мабуть, перше що цікавить автомобілістів, які придивляються до машин Opel - чи так сильно вони схильні до корозії, як це було в епоху Kadett E і Vectra A. Технології з того часу зробили крок вперед, і такою масової схильності до іржі на машинах цього бренду вже не зустріти. Хоча до рівня захисту автомобілів інших німецьких брендів Opel 2010-х ще не дотягував.
Проблеми тут наступають тільки в тих випадках, якщо довго ігнорувати відколи. Також є сенс відмовитися від машин з аварійним минулим і незрозумілою історією ремонту. Ну та очевидно, для повного заспокоєння душі незайвим буде зробити антикорозійну обробку днища та арок. Хоча в цілому Zafira в заводській фарбі і без старих відколів рідко приносить серйозні проблеми власнику. Як мінімум, тепер.
Інтер'єр
Салон мінівена зручний, ергономічний і наповнений величезною кількістю різноманітних ніш, та ящиків для дрібниці. В інтер'єрі переважають якісні, приємні на дотик пластики, які розбавлені декоративними вставками «під метал». Останні досить чутливі до механічних пошкоджень і легко зацарапуються при недбалій експлуатації. А ось вітрове скло Zafira Tourer, навпаки, непогано протистоїть дрібному абразиву. При цьому, якщо водієві не пощастило розбити величезне панорамне лобове, — доведеться викласти кругленьку суму за його заміну.
Матеріали оббивки в цілому якісні та досить міцні. Втім, при виборі машини є сенс заощадити на «шкірі» і віддати перевагу простенькій тканинній оббивці. За нею легше доглядати, машини з нею стоять дешевше, та й служить вона помітно довше. Якщо «шкіра» може покритися мережею тріщин вже на 100 тисячах кілометрах, то тканину на цьому пробігу знос проявляє рідко. На відміну від керма, покриття якого до першої сотні тисяч зазвичай починає неприродно блищати.
Електрика
У порівнянні з попередньою генерацією мінівена, третє покоління виглядає куди складнішим в плані електрики. Втім, всі ці системи безпеки та електронні помічники рідко ставали проблемою для клієнтів і причиною для глобальних відкличних компаній. Хоча і повністю безпроблемною в цій номінації «Зафіру» теж не назвеш.
Найбільше критики в цьому плані збирає система запалювання з її дуже слабкими котушками. Причому, тут дуже складно виділити якийсь мотор, найменш схильний до «болячки». Трохи поступаються за кількістю скарг проблемні генератори, які встановлювалися на машини аж до 2015 року. Що ж стосується програмних помилок, то найвідомішу виправили під час сервісної кампанії у вересні того ж 2015 го, коли фахівці Opel змінили програму управління стоянковим гальмом.
Ходова частина
З підвіскою все трохи складніше. У більшості випадків спереду ви побачите стандартні стійки типу McPherson, але разом з цим є шанси напоротися на опціональний FlexRide, який пропонувався тільки за доплату. Нескладно здогадатися, що обслуговування стандартного «МакФерсона» коштує в рази дешевше, та й ходить він на наших дорогах набагато довше, ніж складна FlexRide з амортизаторами на електромагнітних клапанах.
Ззаду ж у всіх випадках встановлювалася досить надійна напівзалежна балка з механізмом Уатта. В цілому вона практично позбавлена складних вузлів, — якби не плаваючий сайлентблок, через який кріпиться механізм Уатта до балки. Ходить він зазвичай близько 100 тисяч, але в оригіналі коштує понад 8000 гривень. Благо, є хороші аналоги за 1000-1500 гривень. Крім цього на аналоги варто орієнтуватися і при виборі пружин, через те, що оригінальні мають дуже непередбачуваний ресурс і часто лопаються навіть на дуже непоганих німецьких дорогах.
Ну і наостанок про супорти. Як і на спорідненій Astra J вони тут схильні постукувати на гальмуванні через якийсь час. Що цікаво, 100% рішення проблеми в Мережі знайти складно. Якщо одним допомагає нанесення спеціального мастила, то інші знаходять порятунок, вклеївши ущільнювальні шари на колодки. Треті ж випробували обидва рецепти та досі їздять з супортами, що постійно стукають.
Під капотом
Моторна гамма Opel Zafira Tourer складається з бензинових і дизельних «четвірок» різноманітного об'єму, а також адаптованих під скраплений газ моторів. Через те, що автомобіль в основному до нас поставляється уживаним із країн Європи, можна сказати, що в теорії для нас доступна вся лінійка двигунів моделі. За фактом же все виглядає трохи інакше.
Наприклад, з усього асортименту бензинових агрегатів у нас в найчастіше пропонують 1,4-літровий турбомотор. Причому, основний пріоритет «гонщики» віддають його топовій версії (A14NET) на 140 кінських сил і 200 Н•м крутного моменту. Потрібно сказати, що це досить поширений GM-івський двигун, і в разі якихось серйозних поломок господареві не важко буде знайти деталі. А до несправностей краще підготуватися.
З відносно поширених «болячок» тут можна виділити поломку турбокомпресора і тих же котушок запалювання. Але зустрічаються з A14NET і проблеми серйозніше. Наприклад, деякі власники стикалися з раптовим падінням компресії в одному з циліндрів. Причина цього — руйнування перегородок між кільцями поршня. Зазвичай подібні поломки відбуваються після тривалої їзди з детонацією, так що ця проблема скоріше викликана не конструктивним прорахунком інженерів, а якістю палива — і, можливо, їздою на низьких оборотах «в натяг».
Лінійка дизельних агрегатів у нас трохи різноманітніша. В основному до нас привозять 1,6-літрові CDTi та дволітрові турбо з помітною перевагою в сторону останніх. По суті, «двушки» це еволюція відомого у нас 1,9-літрового фіатівського турбодизеля, який використовували на безлічі моделей Fiat і Opel. Це досить простий мотор з ремінним приводом ГРМ і широким переліком запчастин від сторонніх виробників на будь-який гаманець.
Втім, без слабких місць у нього теж не обійшлося. Дволітровий агрегат, як і його попередник, любить їздити на якісному паливі, і при заправці «бодягою» може принести в жертву свою паливну апаратуру. До середини життєвого циклу Zafira Tourer німцям довелося модернізувати цей мотор і доопрацювати системи, що відповідають за екологію. Після цього в Мережі помітно додалося скарг на проблеми з клапаном EGR і фільтром сажі. Зате і способів їх вирішення виявилося в достатку.
Молодший турбодизель об'ємом 1,6 літра в плані простоти обслуговування сильно програє перевіреній часом «двійці» і має складнішу конструкцію. Щоб продовжити життя цього агрегату, є сенс відразу ж відмовитися від рекомендованого «Опелем» міжсервісного інтервалу в 30 тисяч і міняти технічні рідини з фільтрами хоча б раз в 10 тисяч кілометрів.
Окрема «пісня» - ланцюговий привід ГРМ, який в Opel вирішили встановити з боку маховика. Як результат, процедура його заміни стала набагато складнішою і тепер вимагає часткового розбирання «морди» і демонтажу коробки передач. Зазвичай перші "дзвіночки" ланцюг зазвичай починає подавати вже до 150 тисяч пробігу, а й після її заміни підвищена галасливість роботи часом нікуди не пропадає, змушуючи власника метатися між сервісами в пошуках несправності.
На цьому проблеми опельовськіх агрегатів не закінчується. Згідно зі звітом TüV Report 2019, всі двигуни Zafira Tourer схильні до «масложору», який робить практично неможливою ідею заявленого міжсервісного інтервалу в 30 тисяч кілометрів. Втім, це ще один хороший аргумент скоротити пробіг між замінами масла до прийнятних для наших міських умов 8-10 тисяч кілометрів.
Що ж стосується коробок передач, то тут можна брати ту, що подобається. У ті роки Opel не проводив жодних експериментів з «роботами» або варіаторами, віддаючи перевагу звичайним МКПП і гідромеханічним АКПП. Як і деякі двигуни, шестиступеневу "механіку" і шестидіапазонний «автомат» піддали плановій модернізації, що поліпшила їздові звички трансмісій і практично не позначилися на їх надійності.
В підсумку
В цілому третє покоління «Зафіри» виглядає набагато надійнішою, ніж попередні генерації мінівена. При цьому назвати автомобіль повністю безпроблемним не можна навіть з натяжкою. Мабуть, одним з найбільш сумнівних варіантів для покупки буде машина з 1,6-літровим CDTi, який сильно ускладнили заради відповідності нормам Euro-6. В той самий час, дорестайлінговий дволітровий турбодизель — досить непоганий варіант для покупки, хоча і тут є парочка «але». У машин перших років випуску, як правило, є букет «дитячих проблем», та й пробіг у таких екземплярів буде набагато більшим.
Конкурентів у Zafira Tourer просто величезна кількість. Наприклад, ті ж Ford S-Max і Galaxy в Європі зазвичай пропонують навіть дешевше «Опеля». Але, наприклад, той же Renault Grand Scenic обійдеться дешевше в обслуговуванні, а у випадку з Volkswagen Touran власнику буде простіше знайти хорошого механіка. Це в останні роки теж стає проблемою.
Прокоментуйте першим