У нашій країні Cruze вже не сприймають як наступника Lacetti, але по факту він ним і є. Саме назва Daewoo Lacetti Premiere вперше використали для седана на домашньому ринку. Однак в технічному плані корейський бестселер дуже близький до іншої моделі концерну GM – популярного в Європі Opel Astra J. Настільки, що навіть перелік найпоширеніших «болячок» у них дуже схожий.
Кузов
Навіть на найстарших машинах, що з'явилися в нашій країні на початку 2010-х, рідко зустрічаються серйозні проблеми по кузову. Іноді можна зустріти скарги, що у седанів здувається фарба по контуру кришки багажника, але таке трапляється дуже рідко, щоб називати це системним недоліком. Зазвичай, якщо «Круз»не побував у серйозних аваріях, – особливих проблем з корозійною стійкістю у нього бути не повинно.
Але до якості кузовного декору претензій дуже багато. Хромованого покриття на фальшрадіаторній решітці та молдингу багажника тут вистачає в кращому разі на 5 років, після чого воно починає здуватися і на ньому виявляються прогалини. Не страждають надмірним запасом міцності й ковпаки головної оптики. Cruze з пожовклими й мутними фарами - вельми поширене явище, хоча «вилікувати» цю недугу дуже просто й недорого.
Інтер'єр
Якщо салон Lacetti здавався застарілим вже в перші роки випуску моделі, то Cruze виглядає цікаво навіть зараз. Ясна річ, розсип кнопок на центральній консолі та велика кількість хромованих деталей не дадуть забути, що ви сидите в машині родом з кінця 2000-х, але на тлі конкурентів модель не виглядає бюджетним аналогом.
Куди гірше цей «клондайк» переважно жорстких пластиків сприймається на слух. Салон досить швидко розхитується і починає видавати сторонні звуки. Причому, складно виділити якесь з особливо слабких місць. Цвіркуни з'являються хаотично і цей процес дуже непросто контролювати. Та і механічним пошкодженням пластмаси на передній панелі та дверних картах протистояти складно. Подряпини тут з'являються легко і швидко, причому для їх утворення не потрібно докладати особливих зусиль.
Що стосується зносостійкості матеріалів оббивки, то особливих причин для гордості у корейців тут немає. У перші роки кермо могло облітати буквально на очах і вже до 50 тисяч кілометрів остаточно втрачало товарний вигляд. Через кілька років корейці стали використовувати інший кожзам на ободі керма. Але навіть при цьому воно встигало покриватися подряпинами ще до того, як розлазилася оббивка на передніх сидіннях.
Електрика
Більшість електричних проблем Chevrolet Cruze так чи інакше пов'язана з салоном. Приміром, одна з відносно системних скарг в цьому плані — підігрів передніх сидінь, що відмовляє в холодну пору. Серед настільки ж поширених бід можна виділити «глюки» мультимедійної системи та некоректну роботу центрального замка, який без особливих попереджень може відмовитися відкривати або закривати двері з кнопки.
Але найбільш незручна в плані наслідків і одна з найпоширеніших болячок – це кнопка відкриття багажника, яка погано переносить вологу. Нерідкі випадки, коли власникам доводилося міняти її раз на кілька років. При цьому, довго тягнути з заміною не варто. Якщо на перших порах несправна кнопка просто невпевнено працює, то після розповзання корозії по її контактах вона ще й швидко «з'їдає» заряд акумулятора.
Ходова частина
Підвіска Chevrolet Cruze приємно радує своєю простотою. Попри те, що тут використовується платформа від «Астри», спільний по підвісці у них тільки «передок». Задню частину німця, з його механізмом Уатта, замінили на просту напівзалежну балку. Звісно, це трохи позначилося на комфорті ходу автомобіля, але одночасно з цим і поліпшило довговічність задньої підвіски. Зазвичай вона потребує уваги приблизно раз у 150 тисяч кілометрів. Та й то, після заміни копійчаних матеріалів про підвіску знову можна забути. Хіба що за пильниками на амортизаторах краще час від часу наглядати.
Спереду ситуація виглядає складнішою. Ну, стійками типу McPherson навряд чи когось налякаєш, але алюмінієві передні важелі з незнімними кульовими опорами трохи напружують. Втім, даремно: судячи за відгуками, вони спокійно ходять по 100 тисяч кілометрів і більше. Головне при цьому — намагатися не гепати важелями об українські дороги. Трохи псують картину тільки амортизатори, які на перших машинах могли протікати при пробігах до 30 тисяч кілометрів. Але після 2014 року їхню конструкцію переглянули.
Що цікаво, не всі свої болячки «Круз» підхопив від німецьких родичів. Приміром, власники Chevrolet Aveo добре знайомі з дзенькотом направних пальців у гальмівних супортах. Схожу ситуацію можна спостерігати й на Cruze, де сервісмени рекомендують їх чистити та змащувати ледь не кожного планового ТО.
Під капотом
Найчастіше на нашому ринку зустрічаються Cruze з 1,8-літровим бензиновим Ecotec. Варто визнати, до досконалості цим агрегатам дуже далеко. Найпоширенішою проблемою на цих моторах є ненадійні модулі запалювання. Не балує надійністю й електронно-керований термостат. Привід ГРМ на цьому моторі ремінний і рідко приносить серйозні неприємності, хоча для регулювання раз у 120 – 150 тисяч і доведеться підбирати шайби.
Серйозні неприємності цей агрегат міг піднести на початку випуску моделі. Через неякісні з'єднання у нього могла підтікати паливна рампа. Так що перед покупкою машини старше 2013 року краще переконатися, що рампу замінили на нову. Що ж стосується 1,6-літрового Ecotec серії Z, то у нього немає проблем з паливною системою, але в іншому цей агрегат дуже схожий на 1,8-літровий.
Крім двигуна серії Ecotec на «Круз» встановлювався ще один 1,6-літровий двигун. Старий опелівський F16D3 може здаватися кращим вибором через його простоту і «перевіреність рішень». Насправді це хибна думка. Даний агрегат практично в такому ж вигляді використовувався на Daewoo Nexia, де запам'ятався постійними протіканнями з-під пластикової клапанної кришки, попаданням масла у свічкові колодязі та слабкими високовольтними проводами. До цього всього можна додати постійне підтікання мастила з-під заливної горловини, стику піддону і запрівання під ГБЦ. В цілому, можна напоротися на все, за що ми так не любимо мотор Nexia.
Рестайлінгова версія моделі до нас приїхала з 1,4-літровим турбомотором А14, розробленим «Опелем». Всупереч всій свіжості агрегату, скарг на нього вже вистачає. Через підтікання з-під клапанної кришки та схильності під'їдати масло, потрібно бути готовими до періодичних доливів. Турбокомпресор при постійному контролі якості та рівня мастила ламається дуже рідко. Натомість, датчик масової витрати повітря на цьому агрегаті буде витратником. При вдалому збігу обставин цей вузол «ходить» трохи більше за 50 тисяч.
Що ж стосується дизельних моторів, то масовий інтерес до них з'явився не так вже давно. Машини з такими агрегатами до нас завозять переважно з Європи, хоча зустрічаються і рідкісні версії для Американського ринку. В цілому, і 1,7-літровий двигун і 2,0-літрова четвірка виглядають надійнішими за бензинових побратимів. Але тут варто враховувати, що після європейського життя ці машини потрапляють до нас із дуже солідними пробігами.
Що ж стосується коробки передач, то тут найбільш надійним вибором буде перевірена п'ятиступенева «механіка» серії MFH. В цілому, непогана трансмісія, якщо підібрати комплект зчеплення, оскільки оригінальні деталі тут рідко виходжують понад 80 тисяч кілометрів. Крім цього залишається тільки стежити за пластиковою втулкою куліси та механізмом її приводу. Пластик може ламатися, а троси в приводі при нестачі мастила мають звичку зіскакувати з посадкових місць.
А от шестиступеневий «автомат» GF6 краще обходити іншим боком. На ранніх версіях коробка іноді ламалася вже на 30 тисячах пробігу. Причому, вийти з ладу могло буквально що завгодно: скарги надходили як на гідроблок з соленоїдами, так і на пакет фрикціонів зі стопорними кільцями. Тож вгадати звідки вилізе проблема було доволі складно.
Отримавши величезну кількість скарг, в GM кинулися модернізувати коробку передач і випустили кілька її ревізій. Тому в теорії, якщо вже сильно хочеться водити двохпедальну версію «Круза», краще дивитися на більш свіжі машини, випущені після 2015 року. При цьому, з особливою увагою варто поставитися до екземплярів з пробігами близько 200 тисяч кілометрів. Зазвичай до цього пробігу у GF6 починає «вмирати» гідроблок. При цьому, його кончину дуже легко наблизити: варто лише не міняти масло в коробці, що слід робити хоча б раз у 50 тисяч кілометрів.
У підсумку
Те, що Chevrolet Cruze доводиться конкурувати в переповненому С-класі, грає не на руку корейцю. На відміну від деяких своїх конкурентів, дана модель не може підкупити потенційного власника феноменальною надійністю, якістю збирання, керованістю, динамічними характеристиками або престижем. Тому актуальним власникам залишається «тиснути» тільки ціною.
Приміром, трьох-чотирирічний «Круз» з невеликим пробігом можна придбати за 12-13 тисяч доларів. В той самий час, ціни на Corolla порівняних років тільки починаються з цієї позначки, а за машину в хорошому стані доведеться заплатити близько 15 тисяч доларів. А за той же чотирирічний Civic можуть просити 14 — 18 тисяч. Так що ціна Cruze якоюсь мірою може виглядати виправданою, особливо якщо дивитися на свіжіші машини з «механікою».
Коментарі (2)
Статья 2020 года а в ней не как не отражены "американцы", а они отличаются от корейцев, как минимум коробка автомат производства Японии, нужны запчасти для двигателя тоже обязательно указывать что американец и имеет название не a14net и цепь стоит, а не ремень и т. д
2.0 дизель ракета, (по ощущениям бистрее шкоди А5 1.8 т а по паспортним даним разгон до 100 одинаков)масложора нету вообще, запотеваний на 120 тис не было,из раздразжающих минусов мотор очень громко тарахтих, часто включается регенерация сажевого фильтра,запчасти очень дорогущие и только под заказ.