Озираючись на події минулої зими, я, як і чимало українських водіїв цієї осені, навсправжки подумував про використання всесезонних шин замість зимових . А поки прицінювався та роздумував чи варто купувати новий комплект «всесезонки», чи таки краще докатати майже нову після одного сезону «шиповку» Hakkapeliitta 9, - тягнув час, як то кажуть, «до останнього». І дотягнув.
За старою звичкою я зазвичай вирушаю на «перевзування» в останні дні жовтня - якщо, звісно, погода не зробить якогось надто вже очевидного натяку раніше. Через необхідність поїздок Україною в будь-яку погоду я зазвичай вибираю шини для складних і мінливих умов (саме тому, до речі, зупинився свого часу на літній «дождівці» Hakka Blue 2 SUV), а вони постійно спокушають водія трохи відкласти поїздку на шиномонтаж. Приблизно так само мав намір вчинити й цього разу, - проте 2020-й вніс у план свої корективи. ..
Повернувшись на паркувальний майданчик через три тижні вимушеного карантину, я виявив під колесами перші тонкі окрайчики льоду на калюжах : явище не те щоб несподіване, але для водія важкого 300-сильного кросовера, взутого в літні шини, не дуже приємне. За інших обставин не роздумуючи вибрав би для «перевзування» найближчий шиномонтаж, - та тільки комплект моєї «зими» зберігався в «шинному готелі» на околиці міста приблизно в 10 кілометрах. Довелося їхати.
Слід віддати належне «блюшці»: на мокрому холодному асфальті перших днів грудня вона намагається триматися відчайдушно. Найгостріше відчуття дня: при температурі, близькій до нуля, шини стали помітно жорсткішими, котяться трохи гучніше і спочатку не соромляться приводити в дію ABS або систему контролю тяги при наїзді на пофарбовані білим мокрі частини дорожньої розмітки. У звичайному для літніх шин діапазоні температур подібного за ними не помічав.
Тепер, коли літні шини відпочивають на склад «готелю», а рух машини супроводжується легким цокотом шипованої «дев'ятки», можна підбивати підсумки минулого сезону. Попри календарну довготривалість, пробіг виявився наполовину меншим за очікуваний: всього 7000 км замість звичайних для мого розкладу в «хороші» роки 12-15 тисяч кілометрів. Знос протектора на такому пробігу - менш як 2 мм : на розташованому по центру гумового кільця датчику DSI всіх чотирьох шин чітко проглядається цифра 7, яка означає залишок глибини. Для потужного повнопривідного авто - більше ніж пристойний результат.
Крім того, огляд шин перед відсиланням на склад показав без перебільшення ідеальний стан боковин, що після приблизно 2000 км битими районками - цінність особливого роду. Втім, на вулицях переритого цим літом ремонтами Києва з люками, що стирчать над покриттям, цим шинам теж діставалося на горіхи, - вочевидь, від арамідного волокна в компаунді боковин таки є користь.
Підбиваючи підсумки, вважаю за потрібне відзначити здатність шин Hakka Blue 2 SUV забезпечувати впевнений, передбачуваний «держак» на сухому, вологому й мокрому асфальті у великому діапазоні температур усього весняно-літньо-осіннього сезону, тихий і комфортний м'який хід з меншим ризиком заробити «грижу» на боковині та істотно довшу в порівнянні з шинами першого покоління «ходимість».
На протилежній шальці терезів - «кусюча» ціна, але скаржитися на неї за нинішньої вартості однієї заправки 60 літрів 95-го, не повертається язик. Хай там як, я щиро радий тому, що наступної весни на шинному складі мене чекатиме цей комплект. .. Хоча в приморозки «перевзуватися», мабуть, більше не поїду.
Прокоментуйте першим