Після незвично великої кількості законодавчих ініціатив щодо скасування, редагування, відтермінування, додавання «запобіжників» та інших правок до «нульового розмитнення», з’явився пакет законопроєктів, який мав би врешті змінити поточні умови оподаткування імпорту легкових автомобілів.
Відразу зазначимо, що у ньому немає пільгових періодів, тимчасових знижок чи чогось подібного – якщо ці документи отримають статус законів, імпорт легковиків відбуватиметься з повною сплатою податків (поточні пільги теж скасовуються), от лиш вони нараховуватимуться за цілком іншими, новими принципами.
Запропоновано прибрати прив’язку до оцінки митної вартості автомобіля, розмір платежів зробити залежним від:
- Віку ТЗ (базова ставка)
- Робочого об’єму циліндрів двигуна ТЗ
- Типу двигуна ТЗ
- «Ексклюзивності» авто
Усі ж платежі, за пропозицією авторів проєктів №7466 та 7468 складатимуться лише з двох податків – ПДВ та акцизу. Навіть збір до Пенсійного фонду за першу реєстрацію мають намір скасувати.
Певні пільги все ж закладені у цих документах – «нульове розмитнення» залишатиметься для електромобілів, при чому не лише легкових, а й вантажних (включно з тягачами для напівпричепів («фур»), якщо такі колись з’являться), також податки будуть істотно меншими для авто з гібридними силовими установками. Без обмеження терміну дії таких пільг.
Є у проєктах певна часова складова. Податки на імпорт легкових машин будуть поступово знижуватися, протягом 5 років, аж поки у 2027 не дійдуть до «стаціонарних» табличних значень коефіцієнтів для формул, менших за початкові на 30%.
На додачу до всього, запропоновано ще низку інновацій: розмитнення (подачу інформації про автомобіль, копії документів, сплату необхідних платежів) можна буде зробити за допомогою єдиного вебпорталу державних послуг (простішими словами – без брокерів), а також сертифікація, яка зараз обов’язкова, перейде до переліку послуг, які власник авто може замовити лише тоді, коли сам цього бажає. Реєструвати «свіжопригнані» автомобілі теж планують дозволити віддалено, за допомогою вебпорталу, і навіть без «заїзду на яму», тобто надання автомобіля для експертного огляду, який теж можна буде замовити лише добровільно. До сервісних центрів МВС залишиться звернутися аби отримати оригінал свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки.
Скільки коштуватиме нове розмитнення?
Знову маємо справу з формулою, дещо подібною до чинних умов нарахування акцизу. Спершу треба отримати значення «ставки». Для цього слід помножити значення: віковий коефіцієнт (з таблиці, яка до 2027 щороку змінюватиметься), кількість кубічних сантиметрів робочого об’єму циліндрів двигуна та коефіцієнт типу двигуна. Є ще один коефіцієнт, який скорочено записаний як «Кек» - за «ексклюзивність». Для усіх авто він складає 1, та 2 для тих, які підлягають обкладенню транспортним податком (вік до 5 років і середньоринкова вартість понад 375 мінімальних зарплат).
Отже, слід взяти усі ці коефіцієнти, перемножити, тоді отримаємо значення «ставки». Навіщо вона? – аби на її основі визначити розміри двох платежів, ПДВ та акцизу, які слід сплатити при імпорті автомобіля.
Податок на додану вартість, всупереч вимогам Директив Європейського Союзу, нараховуватиметься не від вартості майна, а від «кубиків», за формулою де щойно отриману «ставку» слід помножити на 3,5 і від отриманого значення взяти 20%. Це й буде ПДВ.
Акциз розраховується простіше: «ставку» ділимо на 2.
Врешті складаємо отримані числа ПДВ та акцизу – це і буде загальна сума митних платежів, яку слід сплатити за той чи інший автомобіль при його імпорті в Україну. Сума в євро, яку на гривні слід переводити за офіційним курсом Нацбанку. Інших платежів (наприклад – мита), для легковиків у проєктах не передбачено. Також нагадаємо, що чинними залишаться вимоги щодо екологічних стандартів на рівні «Євро-2», що на практиці обмежує вибір автомобілів за кордоном не старше 1996 року випуску.
Інформацію для самостійного розрахунку можна взяти зі слайда:
Коротко про переваги та недоліки запропонованого механізму (згодом опрацюємо ці документи детальніше). До позитивних моментів можна віднести постійний принцип дії з поступовим зниженням оподаткування, відсутність оцінки ТЗ, де було найбільше корупційних ризиків та мінімум визначеності щодо кінцевої суми митних платежів. Також до спрощень можна зарахувати добровільну сертифікацію та експертний огляд; можливість самостійної подачі декларації, а також здійснення реєстрації ТЗ за допомогою електронних засобів. Ще один плюс – пільги для окремих видів електротранспорту, без терміну дії. Загалом податків стає менше (мінус мито та ПФ), механіка нарахування простіша й прогнозованіша.
Щодо недоліків – вкотре зміни стосуються лише легкових автомобілів. Автобуси, вантажівки, спецтехніка і навіть тролейбуси (на які діють підвищені ставки податків, котрі досі «захищають» місцевих виробників) ніяким чином цей механізм не зачіпає, потреба у ТЗ таких видів нікуди не зникла, а з війною стала ще більшою.
Не надто логічним виглядає реверсивний метод утворення коефіцієнтів, які, вочевидь, створювалися від усередненої картини імпорту та «розкидкою» податкового навантаження на загальну потенційну кількість ввезених ТЗ, з орієнтуванням на те, щоб не зменшилися надходження до бюджету. Що врешті дає ситуацію «я заробляю 10 тисяч, мій колега – мільйон. Отже, наша середня зарплата 500 тисяч». На практиці ж такий усереднений розподіл призводитиме до того, що за бюджетні авто треба буде платити стільки ж, як за значно дорожчі, якщо вони одного віку та мають однакові за об’ємом двигуни. Не до кінця зрозумілий механізм імпорту ТЗ юридичними особами, яким, згідно з проєктами, дозволено ввозити легковики віком понад 3 роки.
Однак, як щойно було згадано, з усіма «плюсами» та «мінусами» варто детально розібратися в окремому дослідженні, з прикладами розрахунків для різних типів легковиків, та порівняти отримані результати з тими правилами, які маємо зараз (без урахування «нульового розмитнення»). Тож поки це все, й нагадаємо, що поки йдеться лише про проєкти, зареєстровані у Верховній Раді. Щоб стати законами – їм слід пройти усі передбачені регламентом процедури й отримати необхідну кількість голосів від нардепів на голосуваннях. Проте зваживши, що проєкти подані Кабміном, шанси на успіх у них доволі високі.