Пригадуючи нещодавні історії, коли у Верховній Раді попереднього скликання тривало активне обговорення питання зміни правил розмитнення автотранспорту, не раз звучала думка про те, що «Україну можуть наповнити старі, морально та технічно зношені автомобілі, які становлять загрозу безпеці дорожнього руху та екології». Це формулювання зустрічалось в кількох пояснювальних записках до законопроектів та озвучувалось окремими автоекспертами.
На перший погляд так і є: якщо скасувати обмежувальні норми «Євро», чи знизити ставки розмитнення, тоді справді в першу чергу наш ринок поповнюватимуть «пригнані» найдешевші машини, які, зі зрозумілих причин, повітря не озонують, та й можуть бути в такому стані, що самі просяться на утилізацію.
Також відомо, що невдовзі Парламент повинен остаточно врегулювати питання з правилами пропуску та оподаткування транспортних засобів, і трапитись це повинно раніше, ніж за три місяці. А якщо й справді всі «Євро» та вікові обмеження скасують?
Ми вирішили дослідити це питання більш детально, і, на основі огляду європейського ринку вживаних автомобілів, щоб не на словах чи емоціях, а у числах визначити скільки ж там «автомотлоху» залишилось.
На одному з найбільших порталів Mobile.de загалом у продажу є 1,633 млн легковиків з пробігом. А тих, що старіші 1996 року випуску (які зараз не підлягають першій реєстрації в Україні) – 67,6 тисячі, це трохи більше ніж 4%.
Подібна ситуація і на порталі Autoscout 24. Всього пропозицій вживаних легковиків - 1,9 млн, а таких, що до 1996 року випуску – 69 тис. Відсоткова частка – 3,6%.
Перевірили ми й деякі локальні класифайди. На польському порталі Otomoto пропонується до викупу 226 тисяч легковиків з пробігом до 1996 р.в. – 4,6 тис. У відсотках це 2%.
Ну і для порівняння, в Україні частка машин ери «до Євро-2» 13,6% - дається взнаки ще не переплавлений спадок радянського автопрому, який досі присутній в автопарку.
Отже, у разі повного відкриття кордонів, тобто якщо будуть скасовані норми «Євро», якими наразі обмежується за віком імпорт вживаних легкових автомобілів, потенційна загроза поповнення українського автопарку справді старими автомобілями знаходиться десь близько позначки у 60-70 тисяч автомобілів без «Євро-2». Звісно, що десь під парканами можуть бути ще автівки, чиї господарі не подавали оголошення про їх продаж. Проте, треба розуміти й те, що навряд чи 100% навіть із цієї кількості будуть викуплені саме українськими «гонщиками». Загалом же стає зрозуміло, що у Європі ніхто не чекає десятиліттями на те, що колись машина продасться – їх утилізують, щоб не мати клопотів зі страхуванням, транспортними податками та іншими витратами, прив’язаними до факту наявності зареєстрованого автомобіля.
Зараз в Україні, за даними ДФС перебувають близько 267 тисяч «євроблях», за нашими підрахунками – близько 100…110 тисяч. Це автомобілі, які їхні власники вважають недоцільним розмитнювати, бо вони надто старі, зношені чи мають проблеми з документами, тобто – «непрохідний шрот». Тож загроза у 70 тис легковиків, які відповідають еконормам нижче «Євро-2», і які зараз перебувають у продажу по всій Європі – не така вже й загроза.
Тим більше, що у кожного автомобіліста є право вибору, яке зараз обмежене умовами першої реєстрації ТЗ в Україні. Хтось має право купити електромобіль – і це його вибір. Інший мріє про старий Kafer, Audi quattro 80-х чи Citroen DS 21. І це право вибору теж заслуговує на повагу і створення можливості його реалізації.