тормоза, управляемость
Низкий уровень надежности
Водители считают этот автомобиль недостаточно надежным
Це не іван, а якесь самі здогадайтесь, ним їхати просто не можливо, на конях краще чим на івані.
Я лише пасажир но їду так: якщо стояти і їхати то не можливо, можна впасти, немає за що триматись. Якщо сидіти то можна заснути і пропустити зупинку. Тресеться криша, що хоч наушники надівай.
объем багажника, расход топлива, стоимость обслуживания, цена
дизайн кузова, динамика, дорожный просвет, качество материалов, качество сборки, коробка передач, простор салона, тормоза, управляемость, шумоизоляция
Перше моє авто після автошколи. Цікавий досвід. Дісталася скажемо у спадок. Батько зробив повну обробку авто «мотюлем», авто не гнило. Машина супер дешева в обслуговуванні. Щоб часто щось ламалося, не скажу, але постійні хвороби були. Тросик щеплення, рвався раз в рік точно. Датчик оборотів, кожні кілька місяців міняв. Решта вроді норм була. Ціна запчастин супер дешева, але якість жахлива. Із плюсів, воно їхало і було по кишені. І можна накачати руки, там підсилювача керма немає. Комфортно їхати було 90-100. Далі вже ревіло надто гучно. І машина була, як жива, все рухалося і це страшно. Гальма там відсутні, але на той час призвичаївся і гальмував норм, знав коли починати гальмувати. Навіть зимою проблем особливих не було, але нюансів купа. При найменшому дощику лобове скло пітніло, і ти нічого не зробиш з тим. Той дуйчик то жах. Зимою в мороз звідти летів сніг. Як згадую, аж тіпає. Якість матеріалів супер погана. Комфорт відсутній і навіть від'ємний. Світло від фар, як від свічки, однієї. Склоочисник виконує свою функцію тільки з легеньким дощем, у іншому випадку там ніц не видно. Багажник там є і в принципі для моїх потреб його вистачало. Доречно буде сказати, що в машину влазило 3-є чоловік вагою по 100 кожен і ми могли їхати. Чи я б колись купив це авто собі, навряд. Чи я б купив це авто, як перше, для навчання - теж ні. Чи я б хотів на ньому ще поїздити - точно ні.
