Якщо назва «Тайрон» вам здається знайомою, то це тому, що її справді вигадали не торік — така модель дебютувала як SUV для китайського ринку приблизно вісім років тому. Тож технічно це вже друге покоління, — але перше, яке ви можете придбати, не маючи юанів у гаманці.
Новий Tayron фактично замінює колишній Tiguan Allspace, який був подовженою версією Tiguan і мав опціонний третій ряд сидінь. Tayron повністю повторює стару концепцію, але Volkswagen вирішив, що модель потребує власної ідентичності, відмінної від Tiguan, тому й з’явилася нова назва.
На вибір запропонована ціла низка варіантів силового агрегату. Перший — 1,5-літровий м’який гібрид, що видає 150 к.с., які передаються через семиступеневу автоматичну коробку передач DSG, за ним ідуть дві версії 2,0-літрового бензинового двигуна, що розвивають 193 і 265 к.с. та працюють у парі з таким самим «автоматом». У 2,0-літрових машин немає гібридної підтримки, проте остання бензинова версія є найшвидшою з усіх Tayron, розганяючись до 100 км/год із місця за 6,1 секунди.
Нарешті, є 2,0-літровий дизельний двигун, який розвиває 150 або 193 к.с. та два плагін-гібриди. Але з усього цього різноманіття для українського покупця доступні тільки 2,0-літрові бензинові версії та найпотужніший із дизелів. Незалежно від обраного двигуна, трансмісія буде виключно повноприводною.
Tayron, побудований на тій самій платформі MQB Evo, що й Tiguan та Passat, отримав індивідуальний та витончений кузов, трохи вищий і ширший за Tiguan. І довший приблизно на 25 см, до 4792 мм. Близько половини цього приросту припадає на колісну базу. Кросовер можна купити в конфігурації як із п’ятьма, так і сімома сидіннями, і він дістав усі останні дизайнерські особливості VW, включно зі світлодіодними смужками на всю ширину та підсвіченими логотипами VW ззаду і спереду.
Але не тільки в цьому значна візуальна перевага Tayron. Він зберігає досить привабливі риси Tiguan — принаймні до задньої стійки, після якої додатковий задній звис і об’єм кузова настільки добре інтегровані, що спостерігачі здебільшого просто не помітять жодної візуальної різниці.
Але буду чесним, його зовнішній вигляд мене не збуджує. Це Volkswagen, який із задоволенням є розсудливим. Він не кричить про себе, не ганяється за вигадками, а тихо зосереджується на роботі. Зникло чимало дратівливих і дивних рис, які проникли в останні моделі VW, — їх замінив автомобіль, який не робить нічого революційного, але зразково відповідає вимогам спокійного, комфортного і практичного SUV для щоденного використання. Це вправа на стриманість, — і вона не є недоречною.
Можливо, клієнти VW і справді хочуть, щоб компанія поводилася обережніше із зовнішністю їхніх автомобілів? Але коли Hyundai Santa Fe та Peugeot 5008 намагаються щосили привертати до себе увагу, чи не варто докласти більше зусиль, щоб не віддавати свою частку ринку напівлюксових моделей?
Так, ми маємо бути поблажливішими до VW через те, що вони дотримуються фірмових рис, які змушують сказати «о, це ж Volkswagen», коли він проїжджає повз. Усі основні автовиробники так роблять. Але окремо Tayron виглядає трохи дивно. Я вважаю, що це через передню і задню решітки, які «сповзають» вниз, наче намальована посмішка сумного клоуна.
Всередині — калька з Tiguan
Бездоганно практичний і вишуканий — саме те, чого очікують українські покупці сімейних автомобілів від SUV вартістю понад 50 000 доларів. «Народний» від своїх коренів Volkswagen використовує у своїй презентації «преміум», і не сильно перебільшує, тому що Tayron — це повернення до більш традиційного преміального інтер’єру, ніж у деяких із його останніх моделей. Багато з клієнтів компанії — консервативні люди, і такий кокпіт відповідатиме їхнім смакам. Багато в чому Skoda випереджала VW у цьому сегменті, але Tayron і Kodiaq відчуваються рівними в цьому плані.
Передня панель — така ж, як у Tiguan, отже ви отримуєте висококласний 12,9-дюймовий сенсорний екран (опційно є 15,1-дюймовий, але він невиправдано великий, як на тестовій машині з дизелем на деяких фото), чіткий та лаконічний цифровий щиток приладів та центральний поворотний регулятор (дякуємо Skoda за натхнення!), який контролює гучність аудіо та режими руху і дещо вигадливу функцію «Atmospheres», котра змінює колір і тон освітлення салону.
Екран, на щастя, чутливіший і простіший у використанні, ніж попередні розробки VW, з кнопками швидкого доступу, що налаштовуються за бажанням. Щоправда, ці хитрощі досі не пропонують зручності фізичних елементів керування, тож додати ще кілька клавіш не завадило б. На середній консолі є лише дві електромеханічних кнопки: для запуску/зупинки двигуна та стоянкового гальма, — однак салон Tayron, безумовно, є більш інтуїтивним простором, ніж вигадливий Peugeot 5008, у якого кнопок більше.
Хоча Tayron видається добре побудованим всередині, він не є оазою розкішних матеріалів. Виникає чітке відчуття, що Volkswagen не хотів, щоб його новий SUV занадто наближувався до Touareg, дорожчого та розкішнішого європейського флагмана бренду. В оздобленні передніх дверцят і панелі приладів присутні деякі м’які пластики та тканини, але загалом тут усе ще є занадто багато глянцевих і шорстких поверхонь.
Суперечки припиняються, коли справа доходить до місткості. Подовжена база створює помітну різницю з Tiguan в просторі для ніг, — особливо в середньому ряду, де пасажири можуть додатково скористатися перевагами зсувних сидінь. Вони ще й відкидаються і складаються поодинці, а діти будуть задоволені двома USB-портами й підлокітником, який також служить підставкою для iPad. Віддаємо шану Renault Scenic за те, що першим втілив цю ідею.
Третій ряд сидінь є безумовно корисним, але, як і в багатьох подібних семимісних SUV, там замало місця для людей, старший за школярів початкових класів. Мінімальний простір над головою є, але місця для колін і ніг обмаль, — або взагалі немає, якщо тільки ви не відсунули сидіння другого ряду досить далеко вперед. Але погравшись із ними та переднім, за гострої потреби вам вдасться розмістити трьох людей зростом 180 см одного за одним — майже з комфортом.
Місткість багажника становить величезні 885 літрів у п’ятимісних версій, 850 літрів у семимісних, або 345 літрів із встановленим третім рядом сидінь. Для порівняння: перше та друге значення — більше ніж у Tuareg, останнє майже дорівнює Polo.
VW Tayron їздить без азарту
Новий Tayron є тим, чим здається на перший погляд, — великим, практичним сімейним SUV. І цей опис не передбачає епітетів «задоволення» чи «азарт». З іншого боку, Tayron все ж є цілком здібним їздцем. Як у спорідненій моделі Skoda Kodiaq, новітня платформа MQB Evo забезпечує приємну плавність руху. Попри великі зовнішні розміри Tayron акуратний і точний на поворотах, навіть якщо йому й бракує натхненної динаміки.
Попри відносну м’якість, він чітко і впевнено проходить повороти та відчувається легшим на ходу, ніж Hyundai Santa Fe або Kia Sorento. Контроль кузова на нерівних дорогах непоганий, зі стриманим креном у віражах та дивно жвавим входом у поворот від дещо млявого керма, яке в новітньому поколінні отримало прогресивний підсилювач.
За розподіл тяги відповідає імітація диференціала підвищеного тертя XDS, тож Tayron з повним приводом завжди має чим зачепитися за поверхню, що особливо корисно на слизьких грунтівках. Сидіння теж не змушують вас стримуватися, тому що забезпечують непогану бічну підтримку — принаймні спортивні крісла в обох тестових версіях не спонукали їздити обережніше.
На автомагістралях Tayron почувається особливо комфортно, і хоча іноді він страждає від надмірного шуму шин, загалом він досить вишуканий, спокійний і надстійкий у полосі руху. А якщо ви обрали дизельний двигун, він ще й із легкістю та економією долає великі відстані.
Німці змінили підвіску Tayron, зробивши її м’якшою, ніж у Tiguan, щоб створити практичніший, менш спортивний і ще більш орієнтований на сімейну експлуатацію автомобіль. І якщо Tayron і має якийсь недолік, то це недостатня пружність їзди на малій швидкості. Звісно, у моїх руках — модель R-Line, а отже нібито спортивна версія, але автомобіль занадто чутливо реагував на нерівності та вибоїни.
На мою думку, головне завдання сімейного автомобіля — забезпечити комфорт для всіх пасажирів, тому, можливо, краще витратитись на Tayron з меншими колесами (версія Elegance, яка однаково має навдивовижу пристойне оснащення, комплектується 18-дюймовими дисками) для більшого комфорту.
Адаптивні двоклапанні амортизатори, можливо, забезпечили б спокійнішу їзду, — але до нас їх не постачають. Втім, з двох протестованих варіантів кросовера дизельний почувається краще навіть на більших дисках, тому буде гідним вибором і для тих, чия спина потребує покращеної турботи.
Tayron — великий автомобіль, але в місті цього не відчувається, оскільки кермо майже не потребує зусиль, зовнішня оглядовість пристойна, а коло розвороту лише на 40 см більше, ніж у Tiguan з його 11,7 метра. А ще тут тихо, як у бібліотеці. VW з великим успіхом застосував такі хитрощі, як базове подвійне скло у дверцятах, а двигуни здебільшого працюють «пошепки» при обережному використанні педалі газу. Врешті виникає відчуття повної ізоляції від зовнішнього світу, — майже як на борту Land Rover Discovery. Навіть у дизельному варіанті шум у салоні добре приглушується — поза сумнівом, завдяки стандартному акустичному склу. VW заявляє про поліпшення шуму в салоні на 5 дБ(А), як порівняти з Tiguan Allspace, і це цілком правдоподібна цифра.
І хоч дизель значною мірою втратив популярність серед європейських покупців, двигун із високим крутним моментом — це саме те, що потрібно цій машині. А завдяки тому, що він не дорожчий за бензиновий варіант, ризикну припустити: саме 2,0-літровий 193-сильний дизельний двигун стане бестселером на Tayron. Він не такий потужний, як бензиновий, проте має такий самий максимальний крутний момент 400 Нм, нехай у трохи вужчому діапазоні обертів (1750–3250 об/хв проти 1650–4350 у 265-сильного «бензину»). Але в міській їзді це майже не помітно, оскільки потужніший агрегат не має досить простору для повного розкриття.
За великим рахунком він має таку саму віддачу, як і двигун EA888, встановлений на VW Golf GTI, тільки з підвищеним на 30 Нм крутним моментом та приводить у рух усі чотири колеса, забезпечуючи розгін від 0 до 100 км/год за 6,1 секунди. Але якої б потужності двигун ви не обрали, коробка передач з подвійним зчепленням завжди буде трохи повільною при перемиканні у відповідь на натискання педалі газу. Неабиякий запас тяги компенсує це під час обгонів на шосе, але в динамічному міському русі та на виїзді з перехресть ці затримки будуть постійно випробовуватимуть ваш терпець.
Та хоч 2,0-літровий двигун TDI може здатися дещо застарілим у часи електрифікації, — він дуже економний. Volkswagen заявляє про середню витрату палива 6,5 літра на 100 км, але я зміг досягти середнього показника 7,3 літра на 100 км у місті, а на шосе він падав до 6,0 л. Порівняйте з витратами бензинової машини — 9,7 та 7,4 літра відповідно.
Дві комплектації та шість конкурентів
Рівні обладнання новинки відповідають звичній структурі VW. «Голої бази» більше не пропонують, а стартовою є комплектація Elegance за 2 206 400 грн, яка орієнтована на комфорт. Тим часом версії R-Line Platinum 2 375 300 грн мають спортивніший вигляд та пропонують повний перелік можливого обладнання.
Сегмент середньорозмірних семимісних SUV в Україні менший, ніж ви могли б уявити, але Tayron однаково стикається з конкуренцією у кількох напрямках. Споріднений Skoda Kodiaq залишається еталоном за ціною та простором. Kia Sorento є одним із тих небагатьох, хто досі зберіг третій ряд сидінь та дизель, що робить його сильним конкурентом для сімей. Тим часом Peugeot 5008 пропонує як бензинові, так і електричні версії, дорожчий Land Rover Discovery Sport та доступніший Mitsubishi Outlander додають до цього поєднання позашляхову впевненість і менше місця на третьому ряді сидінь, а Hyundai Santa Fe й надалі вражає дизайном та щедрим рівнем комплектації.
Volkswagen Tayron: що у підсумку?
Це не той автомобіль, від якого ви будете в шаленому захваті, — однак саме у цьому полягає його привабливість, оскільки він так добре пасує смакам своєї аудиторії. Tayron не вражає бурхливою динамікою чи ефектним стилем, натомість відповідає усім основним критеріям сімейного автомобіля: він практичний, елегантний та зручний у використанні. В епоху дедалі складніших семимісних SUV новий Tayron — як альбом найкращих хітів від Volkswagen без жодних небажаних реміксів. Це ніби повернення цінностей «старого доброго VW». Але через те що трохи доступніший Skoda Kodiaq також добре дає раду цим завданням, важко сказати, який з продуктів групи Volkswagen кращий.
У будь-якому разі, Tayron нагадує нам колишній слоган: «Якби ж усе в житті було таким надійним, як Volkswagen». Не захоплює, але працює досить добре — і коли у вас є діти, котрих весь час треба кудись везти, та тижневий запас покупок, який треба вмістити водночас, це саме те, що має значення. Однак не думайте, що він замінить Touareg, чутки про припинення виробництва якого так усіх бентежать. Це все ще машина рівня Tiguan, — тільки розумно подовжена.
| Volkswagen Tayron 2025 |  |
| Двигатель | |
| Тип дизельний I4 з турбонагнітачем | |
| Рабочий объем, см3 1968 | |
| Макс. мощность 193 к.с. за 3500 об/хв | |
| Макс. крутящий момент 400 Н·м за 1750-3250 об/хв | |
| Трансмиссия | |
| Привод повний | |
| КПП 7-ступенева роботизована DSG | |
| Ходовая часть | |
| Подвеска передняя/задняя незалежна MacPherson / незалежна багатоважільна | |
| Тормоза передние/задние дискові вентильовані / дискові вентильовані | |
| Размерность шин 235/55 R18 | |
| Габариты | |
| Длина/ширина/высота, мм 4792 / 1853 / 1666 | |
| Колесная база, мм 2790 | |
| Дорожный просвет, мм 201 | |
| Количество мест 5-7 | |
| Объём багажника, л 345/850/1905 л (7-2 місця) | |
| Грузоподъемность, кг 641 | |
| Емкость топливного бака, л 58 | |
| Снаряженная масса, кг 1823 | |
| Динамика | |
| Максимальная скорость, км/ч 221 | |
| Разгон 0-100 км/ч 8,0 сек | |
| Расход топлива в смешанном цикле 6,5 л/100 км |
Прокомментируйте первым