Перед нами – друге покоління компактвена Ford Tourneo Courier, вперше представленого ще в середині позаминулого року. Під капотом автомобіля – 1,0-літровий 125-сильний бензиновий “турбо” EcoBoost на 3 циліндри, що працює в парі з 7-ступеневим “роботом” DCT із двома зчепленнями. Привод – передній.
Вибору варіантів оснащення в Україні немає: імпортер привіз пасажирського “Кур’єра” в єдиній, але доволі вдалій комплектації Titanium. Вона передбачає спеціальний декор зовні та в інтер’єрі, 17-дюймові легкосплавні колеса, рейлінги на даху, моніторинг “сліпих зон”, центрування в смузі руху, автоматичний “клімат”, адаптивний круїз-контроль, камеру заднього огляду, безключовий доступ та запуск кнопкою, бездротові протоколи Android Auto/CarPlay тощо.

За цей набір українські дилери правлять 1 164 744 грн, а як єдину альтернативу можна розглянути хіба що 136-сильну електричну версію із батареєю на 43 кВт·год та запасом ходу у 288 км. Щоправда, мінімальний цінник такого авто починається з позначки 1 431 400 грн, — а це вже, як то кажуть, зовсім інша історія. І якщо до неї, можливо, наш ринок ще не готовий, то енергійний сімейний фургон з бензиновим турбодвигуном та гідним рівнем оснащенням, співставним із сучасними кросоверами, може стати чудовою альтернативою неквапливим “дизелям”.
Кубічний, але харизматичний
Очікувати одкровень в питанні зовнішності автомобіля, вимушеного ділити кузов з комерційним фургоном Transit Courier, не варто, — але й цього разу Ford здивував оригінальністю і сміливістю рішень. Останнє, скоріше, стосується передньої частини компактвена. Перше покоління мало звужене заокруглення “носа” у стилі Fiesta, однак передок нового “Кур’єра” більше нагадує монументальні лінії пікапів F-150. Дивина, оскільки наш герой побудований на платформі Ford B-Car, відомій саме завдяки Fiesta й Puma.
Попри, здавалося б, не надто винахідливу комбінацію прямих ліній і кутів, автомобіль має цілком самобутню зовнішність і не лише виділяється серед конкурентів, а й загалом привертає підвищену увагу. Хоч не прагне здивувати формою, адже його дизайн підпорядкований функціональності, а висока лінія даху та великі вікна забезпечують чудову оглядовість і відчуття простору в салоні.
Короткі звіси нагадують пропорції кросовера і стають в пригоді при з’їзді з облаштованих доріг. І хоч яскраво-зелений колір працює для оточуючих як магніт, у впевненій зовнішності Tourneo Courier більше раціональності, ніж емоцій.

Розробники другої генерації “Кур’єра” керувалися принципом збільшення внутрішнього простору й підвищення практичності автомобіля, однак не можна сказати, що його дизайнери лише ходили на перекур. Широка решітка радіатора, стиснуті по кутах фари та геометрично правильний бампер створюють образ скоріше надійного ділового партнера, аніж героя позашляхових пригод, хоча 207 мм кліренсу будуть вкрай доречними на наших дорогих. І додають кілька балів до сприйняття стилю.
Хай там як, зовнішність Tourneo Courier декларує практичність: у нього зручні зсувні дверцята пасажирського відсіку з великим отвором для зручного доступу і вертикальна задня частина, яка не крастиме жодного літра корисного простору багажного відсіку. Словом, чи то попри свою утилітарну природу, чи саме завдяки їй новий Ford мені сподобався своєю впевненою і “чесною” зовнішністю, готовою гармонійно вписатися у міський пейзаж.
Простір вирішує
Кинувши оком на Tourneo Courier зовні, нескладно зробити оптимістичний прогноз щодо простору та зручності його салону. Однак першим, на що ви звернете увагу, відкривши дверцята, буде не висока лінія стелі, а велика площа вікон – вона створює атмосферу “повітряності” та відкритості. Через неї я навіть не одразу звернув увагу на полицю над кокпітом – звичне й зручне рішення зі світу комерційних фургонів: настільки тут усе прозоро й просторо.

Добре, що у Ford не намагались втілити атмосферу домашнього затишку чи псевдопреміальності бодай у деяких елементах інтер’єру. Натомість новий Courier зорієнтований на повсякденний комфорт, зручну посадку без компромісів і простір навіть для задніх пасажирів. Передні сидіння встановлені доволі високо, посадка вертикальна: це дає чудовий огляд дороги та безпомилкове сприйняття габаритів, особливо корисне для впевненості водія у міській тісняві.
У дизайні передньої панелі добре відчувається корпоративна архітектура: чіткі лінії, велика кількість відсіків для дріб’язку і більших за розмірами речей, ніші для смартфонів і документів. Не лякайтесь дивного чорного отвору праворуч від щитка приладів – це слот для кріплення телефону, а в “лоток” під лобовим склом, напевне, поміститься пара невеликих ноутбуків чи планшетів.
Однак якість матеріалів оздоблення – не найсильніший бік інтер’єру, фактично створеного для легкого комерційного авто. Значна частина пластиків – тверда і простецька за фактурою, натомість вони, ймовірно, будуть дуже довговічними та витривалими. Текстиль на сидіннях теж доволі пристойний, до того ж він має різні фактури та комбінації одразу декількох кольорів.

Зручно вмостившись у кріслі водія одразу звернув увагу на розташування абсолютно вертикальної панелі приладів — вона встановлена дуже близько до керма! До цього врешті звикаєш, та створюється відчуття, що виробник намагався підкреслити гарну оглядовість, мовляв, щоб прилади та мультимедія не заважали. Серед плюсів те, що в процесі експлуатації панель взагалі не збирає бліки через величезне вітрове скло.
Окрім цифрового щитка приладів автомобіль оснащений мультимедійною системою SYNC 4 із сенсорним екраном та підтримкою Apple CarPlay/Android Auto. Вона має пристойну графіку і прикрашає інтер’єр, але її інтерфейс небездоганний. Деякі ключові функції — наприклад, налаштування клімат-контролю чи відключення звукових попереджень — заховані в глибинах меню і недоступні для керування фізичними кнопками, а це може відвертати увагу водія від кермування.

Пасажири другого ряду отримують море простору і не мають жодних ускладнень в процесі посадки чи виходу з салону завдяки розсувним дверцятам з обох боків автомобіля. Щоправда, з комфортних дрібничок “гальорці” запропоновані хіба що ніші для дрібних речей та низький центральний тунель, однак легкий вхід і зручність маніпуляцій з дитячим кріслом робить Tourneo Courier привабливішим за будь-який кросовер у порівняному бюджеті. Для молодої родини це просто знахідка!
Виділяється Tourneo Courier і кількістю місця для речей. Завдяки легкій трансформації салону, можливості скласти сидіння заднього ряду і великому прямокутному багажному відсіку, машина легко даватиме раду і сімейним подорожам з купою валіз, і повсякденним побутово-бізнесовим потребам. Звісно, в плані утилітарності порівняння виграв би двомісний комерційний Transit Courier з вантажним відсіком замалим не на три “куба”, однак для моєї родини кориснішими виявилися універсальність салону та ходові якості саме пасажирського “Кур’єра”.
За даними виробника ємність багажного відділення мінівена другої генерації зросла на 44% і тепер становить 570 літрів до полиці. А якщо скласти сидіння, отримаєте 2162 л корисного об’єму. Однак попри розміри полиці, знімати її я не раджу, адже вона слугує не тільки додатковою площиною для не надто важких речей у верхньому положенні, а й може розділити висоту відсіку навпіл для ще більш зручного користування. До того ж за нагальної потреби її можна встановити вертикально впритул до спинок задніх сидінь — для цього на обшивці відсіку передбачене спеціальне місце.
Жвавий, навіть під навантаженням
Отже, питань до салону, з огляду на всі нюанси експлуатації такого автомобіля, у нас не залишилось. Однак їздові враження виявились яскравішими! Почнімо з двигуна: 1,0-літровий бензиновий Ecoboost нашого Tourneo Courier видає 125 кінських сил і 200 “номів” крутного моменту та здатен розігнати “каблучок” до 100 км/год за 11,1 с. Це навіть швидше, аніж пасажирський VW Caddy зі 122-сильним дизелем на 320 Н·м! “Кадді”, до слова, ще й набагато дорожчий (мінімум 1 877 883 грн) і має кліренс лише у 144 мм, — хоч і “переграв” би нашого героя в плані дизайну та оздобленням інтер'єру.
Свого часу ми випробували мало не всі нові компактні автомобілі такого типу, що пропонують українські дилери, і вже давно склали про них картину типового “пиріжка” – з кузовом, що крениться, галасливим, хоч і економним дизелем і зазвичай без натяків на яскраві дизайнерські рішення. Втім, новий Citroen Berlingo з 1,5-літровим турбодизелем на 130 к.с. продемонстрував доволі пристойний баланс, — однак у порівняній з нашим Ford комплектації він дорожчий.

Тим часом навіть 125-сильний бензиновий турбодвигун забезпечує Tourneo Courier достатньою динамікою за усіх сценаріїв. Він чудово “підхоплює” вже зі старту і за потреби жваво набирає швидкість далеко за 100 км/год. В місті ж мотор не примушує щосили топтатися на “гашетці” в очікуванні припливу тяги: її максимум доступний вже на 1400 об/хв.
З огляду на “відгук” силової установки починаєш оперативніше оцінювати ситуацію навколо для впевненого і безпечного маневру. Мушу визнати, такого драйвового характеру я від Tourneo Courier не очікував, — як, власне, і водії автомобілів поруч. На трасі ж під повним завантаженням мінівен стає дещо менш бадьорим, хоч двигун і не примушує робити складні розрахунки перед обгонами.

Поціновувачі економних дизелів, напевно, вже готові закинути бензиновому турбомотору надмірний “апетит” до пального. Певною мірою, так і є: фізику не обдуриш. Однак за містом споживання ненабагато перевищуватиме 5 л/100 км, хоч при цьому автомобіль поводитиметься доволі жваво. А от через постійні розгони в місті та квапливий “підхват” на низькій швидкості досягти результату, кращого за 7,5 л/100 км, мені не вдалося.
Зв’язка 1,0-літрового “Екобуста” з роботизованою трансмісією працює майже ідеально, і лише прискіплива увага до роботи коробки передач може видати легкий поштовх під час перемикання на “низах” при рівному прискоренні. Якщо ж рухатись активніше, поштовхи зникають, а понижені передачі DCT “підкидає” в потрібний момент.

Тим часом до роботи гальм доведеться звикати: в першій третині ходу педалі не відбувається майже нічого, а при трохи інтенсивнішому натисканні автомобіль зупиняється як вкопаний! Звісно, притирання елементів гальмівної системи на новому авто з часом покращує картину, але спочатку це дещо бентежить. Втім, сповільнити мінівен з високої швидкості й точно розрахувати дистанцію врешті не так вже й складно.
Керованість без шкоди комфорту
А от що справді дуже прикрашає мої враження від Tourneo Courier, то це його неперевершене шасі від моделі Fiesta. Так, воно не дозволило зробити салон аж надто просторим на задньому ряду, як у деяких конкурентів, але кількість емоцій від кермування того варта. Перше, що мене вразило, – значно менші крени, порівняно з кросоверами. Попри чималий кліренс, фургон виписував віражі ніби під циркуль, і не хилився при цьому, як верба над ставом.
Щоправда, тут проявився характер базових крісел з пухкою боковою підтримкою, яка у швидких поворотах видалась недостатньо жорсткою, щоб утримати мене на місці без додаткових зусиль з мого боку. Але тут варто врахувати, що крісла розраховані на комфорт у тривалих подорожах: припускаю, що саме їм, а не бажанню поганяти, належить місце в сімейному мінівені.

Втім, їздити за кермом Tourneo Courier однаково приємно: і в місті, і за його межами. До того ж у місті окрім джерґотіння двигуна на високих обертах не почуєте жодного надокучливого звуку, а за його межами рівень шуму передбачувано зростає на швидкості 80 км/год. Шумоізоляція вкрай пристойна!
Натомість подолання нерівностей не буде надто комфортним: “Кур’єр” детально повторює профіль дороги, хоч і не відзначає це надмірним звуковим супроводом і не розгойдує кузов – “переступати” кожну тріщинку в асфальті не доводиться. До того ж “фієстівська” керованість не втрачається ні в порожньому, ані в завантаженому стані.
Втім, кермо, як на мене, налаштоване надто нейтрально, – “без перцю”. Однак ми досі говоримо про сімейний автомобіль — і з поправкою на цей факт процес управління можна вважати приємнішим, ніж того очікуєш від “пиріжка”. Водії, добре знайомі з поведінкою Fiesta, мене зрозуміють.
Ford Tourneo Courier – що у підсумку?
Було б несправедливим підносити один сильний бік героя нашого випробування над іншим, адже саме неочікуване поєднання чіткої керованості з неабиякою практичністю створюють “Кур’єрові” майже неповторний у межах цього класу автомобілів шарм, підсилений ще й відчуттям несхожості на решту суперників. Подібного “букету” вражень за кермом компактвена я давно не отримував.
Якщо у пошуках практичного сімейного авто ви воліли б знайти щось не надто ординарне зовні, продумане всередині, сучасно обладнане і справді гарно кероване – Tourneo Courier точно заслуговує на вашу увагу. Звісно, він має конкурентів із просторішими салонами, потужнішими двигунами чи м’якшим пластиком у салоні, однак шансів отримати усе згадане в одному авто не так вже й багато. Або ж коштуватиме ця обновка цілого статку: такий варіант нам теж відомий.
Прокомментируйте первым