До того, що комерційні автомобілі оновлюють не так часто, як легковики, автомобільна спільнота давно звикла, — однак група Stellantis, вочевидь, має на меті встановити новий рекорд тривалості виробництва однієї генерації власних великих фургонів, об’єднаних у лінійку під спільною назвою Stellantis Pro One.
Намагаючись дати раду складним відносинам з італійським урядом, які стали небажаним спадком щойно звільненого боса концерну Карлоса Тавареса, виробник розкрив стратегію подальшого випуску споріднених моделей Fiat Ducato, Peugeot Boxer, Citroën Jumper і Opel Movano, котрі дотепер виготовляли на заводах Sevel Sud в Атесса, Італія, та у польському Глівіце. Перша важлива частина повідомлення криється у тому, що фургони так званого «проєкту Х250», який започаткували ще у 2006-му й двічі оновили у 2014-му й 2024-му, виготовлятимуть до 2030 року.
Однак до 2027-го згадані моделі (як і фургон Toyota Proace Max, який також використовує цю платформу) отримають істотне технологічне оновлення. І — це друга важлива частина плану — випускатимуться лише в Італії. Ймовірно, це не найкращим чином позначиться на їхній вартості, однак з огляду на жорсткіші вимоги нових правил безпеки для транспортних засобів у Європі зростання ціни можна вважати неминучим.
Нагадаємо, йдеться про стандарт GSR 2, ухвалений для усіх нових пасажирських авто, що продаються в Європі, з 7 липня 2024 року. Його найбільш дискусійна частина стосується розширення переліку електронних засобів допомоги водієві. На цьому давно наполягало бюро транспортної безпеки Euro NCAP, яке вимагало присутності певних систем для отримання максимального балу на краш-тесті. До згаданої дати вимоги були обов'язковими лише для нових моделей, які дебютують на європейському ринку: через це у «безпечників» виникали гострі суперечки з брендом Dacia, який відмовлявся встановлювати не замовлені покупцем системи допомоги, щоб підтримувати доступну ціну наявних моделей навіть попри низькі оцінки Euro NCAP.
Однак з літа 2026-го відповідність новому стандарту стане обов’язковою для усіх нових транспортних засобів на європейському ринку. Тож окрім ретельного перегляду конфігурації передньої частини комерційних фургонів з метою зменшення потенційної шкоди у разі зіткнення з пішоходами, брендам групи Stellantis доведеться обладнувати їх системами уникнення зіткнень під час руху заднім ходом, попередження про сонливість і втрату уваги водієм, автоматичного екстреного гальмування, виявлення пішоходів і велосипедистів, цифровим реєстратором даних (так званим «чорним ящиком») тощо.
Не менш вагомою причиною технічного оновлення має стати й набуття у Європі чинності новим екологічним стандартом Євро 7 восени 2027-го. Варто зазначити, що усі 2,2-літрові дизельні двигуни, які зараз встановлюють на фургони серії X250 (французький 2.2 BlueHDI робочим об’ємом 2 198 см3 на Peugeot Boxer, Citroen Jumper та Opel Movano, італійський 2.2 Multijet III на 2 179 см3 у Fiat Ducato і японський 2.2 D-4D об’ємом 2 184 «кубики» на Toyota Proace Max) відповідають стандарту Євро 6d і можуть бути вдосконалені, тож наявності дизеля під капотом оновлених комерційних авто навряд чи щось загрожує. Однак необхідність скорочення витрат може спонукати Stellantis до подальшої уніфікації лінійки силових агрегатів.
Звісно ж, усі згадані моделі з лінійки Stellantis Pro One вже зараз мають електричні версії, випуск яких цієї осені зосередили в Італії (окрім «клієнтського» Toyota Proace Max, який досі збирають у Польщі). За передбаченим планом, нова генерація комерційних «електричок» теж стартує у 2030 році, — але це може дати певну фору конкурентам, які мають намір випустити електричні комерційні моделі на нових платформах у 2026-му (Mercedes та Iveco), 2027-му (Renault) і 2028-му (Hyundai та Kia).
Однак останнім часом заяви автовиробників про наміри випуску техніки з «нульовими викидами» стали обережнішими, а заклики до скасування штрафів за викиди CO2 у Європі лунають дедалі голосніше. Тому позбавлена поспіху позиція Stellantis може виявитись доволі далекоглядною.
Прокомментируйте первым